"Вони хочуть нас скупчити в місті, щоби по нашим полям бігали кабани та зайці, а ми не мали права їх чіпати. Курка і картопля, справжня віра і молитва нас спасуть", - про Великий RESET та місце людини у світі закликає нас задуматися сьогодні брат-капуцин Матвій Стибурський, парафія Святої Діви Марії Ангельської, м. Вінниця.
Як християни ми маємо знати, що відбувається у світі. Віра наша розумна, а розум освітлений Духом Святим і показує, як нам реагувати на події, що творять історію.
Переломним моментом у світі стала COVID-пандемія. "Великі люди світу" зробили певний експеримент над усім людством. Вони побачили, що реальне життя можливо перенести у віртуальний світ. Запровадили повний контроль над людиною: локдаун, комунікація та задоволення потреб через інтернет, заборона згромаджень. У Ватикані Літургія Великої Суботи вперше відбулася без участі людей. Примусове щеплення створило поділ між людьми: ті, хто був "за", і хто - "проти". Задум експерименту вдався, люди піддались через страх перед смертю від хвороби.
У час піку пандемії у 2020 р. Клаус Швабер у Німеччині проголошує Великий RESET, що в перекладі з англійської означає "перезавантаження". Його ще називають маніфестом: "Нам треба продовжувати контролювати боротьбу проти пандемії, відновити світову економіку, обмежити до нуля кількість вуглекислого газу, зберегти екологічну рівновагу, зменшити відстань між бідними та багатими". З метою запровадження цих ідей Клаус почав збирати в Давосі людей-бізнесменів, голови держав і виховувати "лідерів світу". У своїй книжці він передбачає, що переломний рік для світу буде 2025-й. Контекст RESET-у є таким: Земля - наша мати, а людина - та, яка шкодить планеті. Утопія без Бога - новий соціалізм. Сотворення нового світу, де людина буде на другому місці після штучного інтелекту. 3D-технології, чіпи в людському організмі, контроль людини через комп'ютери - це є метою Великого RESETу - четвертої технологічної революції, за Клаусом Швабером. Церква має конфлікт із Великим RESETом, що є антихристиянською цивілізацією.
Торкаючись текстів-роздумів Святого Йоана Павла II про Найсвятіше Серце Ісуса Христа, в останній місяць червня, присвяченого Пресвятому Серцю Ісуса, отець Флоріан Кравенський, вікарій парафії Матері Божої Фатімської у м. Конотопі Сумської обл. заохочує молитись, єднаючись на одній дорозі християнського духовного життя і будувати власне серце.
У сімнадцятій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» отець Віталій Козак розмірковує над тим, як тоталітарні системи поступово підкорюють людину не лише силою, а й через зміну її мислення та цінностей. Відштовхуючись від роману Маргарет Етвуд «Оповідь служниці», священник показує, чому самоцензура й постійний внутрішній страх можуть стати ефективнішими за будь-який зовнішній примус.
Чи може Церква змінювати свої правила? У чому різниця між Догматом та звичаєм? Отець Петро Балог в ефірі Радіо Марія розтлумачує поняття «живої традиції», пояснює суть літургійних реформ Другого Ватиканського собору та застерігає від небезпеки схизми через надмірний прихильність до форми.
О. Олександр Кушта говорить про теологію тіла на основі праці св. Йоана Павла II. Священник пояснює концепцію первісної невинності, стверджуючи, що людська статевість є божественним даром і невід’ємною частиною нашої ідентичності, а не просто соціальною роллю.
Гріх заздрості так часто зустрічається у житті, що ми можемо не помічати його присутності. Як не звикнути до цього почуття, яке може перетворитися на небезпечну залежність, та коли необхідно сповідатися із цього почуття пояснює і дає поради о.Міхал Бранкевич, духівний наставник дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater».