"Вони хочуть нас скупчити в місті, щоби по нашим полям бігали кабани та зайці, а ми не мали права їх чіпати. Курка і картопля, справжня віра і молитва нас спасуть", - про Великий RESET та місце людини у світі закликає нас задуматися сьогодні брат-капуцин Матвій Стибурський, парафія Святої Діви Марії Ангельської, м. Вінниця.
Як християни ми маємо знати, що відбувається у світі. Віра наша розумна, а розум освітлений Духом Святим і показує, як нам реагувати на події, що творять історію.
Переломним моментом у світі стала COVID-пандемія. "Великі люди світу" зробили певний експеримент над усім людством. Вони побачили, що реальне життя можливо перенести у віртуальний світ. Запровадили повний контроль над людиною: локдаун, комунікація та задоволення потреб через інтернет, заборона згромаджень. У Ватикані Літургія Великої Суботи вперше відбулася без участі людей. Примусове щеплення створило поділ між людьми: ті, хто був "за", і хто - "проти". Задум експерименту вдався, люди піддались через страх перед смертю від хвороби.
У час піку пандемії у 2020 р. Клаус Швабер у Німеччині проголошує Великий RESET, що в перекладі з англійської означає "перезавантаження". Його ще називають маніфестом: "Нам треба продовжувати контролювати боротьбу проти пандемії, відновити світову економіку, обмежити до нуля кількість вуглекислого газу, зберегти екологічну рівновагу, зменшити відстань між бідними та багатими". З метою запровадження цих ідей Клаус почав збирати в Давосі людей-бізнесменів, голови держав і виховувати "лідерів світу". У своїй книжці він передбачає, що переломний рік для світу буде 2025-й. Контекст RESET-у є таким: Земля - наша мати, а людина - та, яка шкодить планеті. Утопія без Бога - новий соціалізм. Сотворення нового світу, де людина буде на другому місці після штучного інтелекту. 3D-технології, чіпи в людському організмі, контроль людини через комп'ютери - це є метою Великого RESETу - четвертої технологічної революції, за Клаусом Швабером. Церква має конфлікт із Великим RESETом, що є антихристиянською цивілізацією.
У третій катехезі циклу «Псалом до душі» Михайло Сорокін роздумує над покутними псалмами, зосереджуючись на 32-му, 51-му та 130-му. Катехит пояснює, чому покаяння є основою християнської духовності та як через усвідомлення власного гріха людина відкривається на Боже милосердя.
У вісімнадцятій катехезі циклу «Людина між Богом і безоднею» отець Віталій Козак продовжує роздуми над природою тоталітарних режимів, звертаючись до роману Маргарет Етвуд «Оповідь служниці». Центральною темою стала самоцензура — механізм, завдяки якому влада може контролювати людину навіть без постійного нагляду.
Як служити так, щоб інша людина відчула себе ще більш гідною? У програмі "У ваших намірах" про нову ініціативу парафіяльного служіння один для одного від "Карітас-Спес Україна" поділились гості програми сестра-урсулянка Оксана Гринчишин, координатор парафіяльного Карітасу в катедрі Святого Олександра м. Києва Олександр Медведів, та помічниця дієцізіального координатора парафіяльних Карітас Марина Донченко.
Єпископ Мукачівської дієцезії Микола Лучок говорить про подолання страху через участь у Святій Літургії. “Євхаристія - це велике місце сили”, - говорить катехит, адже тут віряни можуть знайти опору в часи війни та ідентифікувати власні внутрішні тривоги. Єпископ наголошує, що регулярна участь у богослужіннях допомагає змінити сприйняття світу та знайти надію.
Чому людина, маючи все в своїх руках, включаючи гроші і владу, обирає мученицьку смерть? Історія Боеція — людини, яка втратила земне, але знайшла вічне, у програмі “Катехиза”.