"Відпуст - це не магія, а реальна благодать, яку можна прийняти лише за певних умов", - о. Олексій Овчарук

Багато хто вважає: «Я посповідався — гріхи прощені. Все, тепер можна з капцями до неба!» Але не зовсім так. У кожному гріху є дві складові:

• провина, яку Господь прощає у Таїнстві Сповіді,
• і кара, яка залишається — як наслідок зраненої справедливості.

Цю кару потрібно відпокутувати: або тут на землі — через терпіння, молитву, жертовність, або після смерті — в чистилищі. Але Церква, як Мати, дає нам ще один шлях — відпуст.

Дорогі слухачі, відпуст — це не «чарівний бонус». Це реальна благодать, яку можна прийняти лише за певних умов. І ці умови — це не тягар, а засіб, щоби допомогти нашому серцю відкритися на дію Бога. Без внутрішньої участі — жодні «формули» не спрацьовують. Але коли діємо усвідомлено, з вірою, навіть простий знак святого хреста, сказаний з любов’ю, може стати джерелом духовного очищення.

Отець Олексій Овчарук

Повний відпуст

Як знаємо повний відпуст полягає на цілковитому відпущенні Богом всіх дочасних кар належних за гріхи, які вже пробачені щодо провини. Той хто отримує повний відпуст знаходиться в такому самому стані як одразу після Хрещення. Відповідно до діючих норм поміщених в конституції Indulgentiarum doctrina тепер повний відпуст можна отримати лише один раз протягом дня1. Виключенням є лише ситуація яка передбачена в пункті 18 згаданої конституції. Тут мова йде про те, що коли вірний знаходиться на порозі смерті і немає священика, який би міг вділити таїнств і повного відпусту на момент смерті, мати Церква дарує йому такий відпуст за умови відповідної диспозиції і якщо він протягом життя мав звичку молитися будь-якою молитвою. Лише при таких умовах людина може отримати ще раз повний відпуст, навіть якби в той самий день вже отримала повний відпуст2. Для отримання повного відпусту необхідно виключити прив’язаності до будь-якого навіть найменшого гріха, виконати відповідний вчинок який є обдарований відпустом і три подальші умови. До цих умов належить: сакраментальна сповідь, святе причастя і молитва в тих намірах в яких молиться Святіший Отець3. Щодо умови молитви в намірах Папи, то вона вважається виконаною коли будуть відмовлені молитви "Отче наш" і "Радуйся Марія", але вірний може також відмовити будь-яку іншу молитву відповідно до його побожності. Однак може настати той рідкісний випадок коли помирає один Папа і триває обрання іншого. В чийому намірі маємо тоді молитись? Навіть в цьому випадку при вакансії Апостольської Столиці можемо отримати повний відпуст молячись в тих намірах які мав попередній Папа, і які актуально тривають в Церкві до вибору нового Папи4. Не маємо жодних труднощів в зрозумінні приписів щодо виконання покутних вчинків, однак важко зрозуміти, як можна позбутися прив'язаності до гріха і то найдрібнішого. Відомо, що людина є грішною і саме тому, як би вона не старалась все одно рано чи пізно може згрішити. Так це є правдою, що людина є слабкою, але тут ідеться про інтенцію, про прагнення більше не грішити, не шукати задоволення в гріху. Саме це людське прагнення Бог бачить і

1 Пор. M. PASTUSZKO, Odpusty w nowym prawie, c. 146.

2 Пор. WO, норма №18, с. 127.

3 Пор. Z. KIJAS, Czyściec. Czy jest i dla kogo?, c. 303; В випадку виконання третьої умови часто доходить до непорозуміння в його інтерпретації. Зазвичай в опрацюваннях використовується термін "в намірах Святішого Отця". Тут мається на увазі молитва в інтенціях, які Святіший Отець визначає на кожний місяць, а не в намірах його особи. Пор. J. PAWŁOWICZ, Ojcze, zgrzeszyłem…, c. 48.

4 Пор. M. PASTUSZKO, Odpusty w nowym prawie, c. 157.

2

цінує5. Інший автор підкреслює, що прив'язання до гріха починає існувати тоді, коли хтось свідомо грішить більше ніж один раз. Це означає, що він грішить і хоче цього. При цьому не зупиняється лише на одному гріху а допускається до багатьох повторень з яких народжується певен навик, як наприклад спізнюватись. Виходячи з цього, сповідь обов'язково має відбути навіть той вірний, котрий актуально не має на сумлінні важкого гріха6. Щоб отримати повний відпуст, християнин повинен мати відповідну диспозицію, має перебувати в єдності з Церквою, має знаходитись в стані благодаті, без свідомості тяжкого гріха на сумлінні і без прив'язаності до легкого гріха. Християнин не може в жодному випадку ігнорувати легкі гріхи, які також називаємо повсякденними. Мусить жаліти за них працювати над собою, щоб дійти до християнської досконалості. Ця умова не є новою, про неї говорить папа святий Пій Х, звертаючись до вірних к контексті частого прийняття Святого Причастя. Не вистачить самої вільності від важкого гріха, крім цього треба мати добрий намір праці над собою, щоб систематично усувати із свого життя все те, що являється образою святого Бога7. Для дійсності отримання повного відпусту обов'язковою є відповідна диспозиція вірного. Чим більшою є любов з якою виконує певне діло обдароване відпустом і чим більшу гідність має це діло, тим більшою і ціннішою є міра відпусту8. Інший автор окреслюючи вимоги Церкви для отримання повного відпусту подає п'ять умов які потрібно виконати. Крім згаданих вище умов автор додає, що має бути присутній сам намір отримання відпусту а також конкретизує умову сакраментальної сповіді вказуючи на те, що людина в момент виконання описаних умов повинна знаходитись в стані освячуючої благодаті9. Подібно читаємо в нормах 7-9 апостольської конституції Indulgentiarum doctrina:

"Для отримання повного відпусту вимагається виконання діла обдарованого відпустом а також виконання трьох умов, якими є: сакраментальна Сповідь, святе Причастя і молитва в намірах Святішого Отця. Понад це вимагається виключення всілякого прив'язання до будь-якого гріха, навіть повсякденного. Якщо бракує повної диспозиції чи не були виконані згадані умови, крім випадків правної перешкоди передбаченої в 11 нормі10, то

5 Пор. J. PAWŁOWICZ, Ojcze, zgrzeszyłem…, c. 46.

6 Пор. M. PASTUSZKO, Odpusty w nowym prawie, c. 156-157.

7 Пор. R. RAK, Miłość większa niż grzech, в: Odpusty w życiu Kościoła, «Biuletyn Synodalny Diecezji Rzeszowskiej», 28 (1996), c. 41.

8 Пор. A. DROŻDŻ, Sakrament Pojednania z Bogiem i z Kościołem. Teologia moralna szczegółowa cz. IV, Tarnów 2002 с. 100.

9 Пор. J. SZYRAN, Nie taki konfesjonał straszny, с. 136-137.

10 Зберігаючи владу надану сповіднику в 935 каноні Канонічного Права, заміну приписаного діла чи умов "особам маючим перешкоду», ординарії місця можуть дозволити тим вірним над якими згідно права мають владу, і які проживають в околицях, де є неможливим в жоден спосіб, або можливо єдино з великою трудністю посповідатись чи прийняти святе Причастя – отримати повний відпуст без актуальної сповіді і святого Причастя, за умови пробудження ними досконалого жалю і підняття постанови приступити до цих Таїнств при першій змозі. Пор. WO, норма №11, с. 125-126.

3

відпуст буде тільки частковий. Три згадані умови можуть бути виконані багато днів перед чи після виконання приписаного діла. Годиться щоб Святе Причастя і молитва в намірах Папи завжди виконувались в той самий день, в якому виконується згадане діло обдароване відпустом. Після однієї сакраментальної сповіді можна отримати кілька повних відпустів. Натомість після прийняття одного причастя і молитви в намірах Святішого Отця можна отримати лише один повний відпуст."11

Папа Павло IV в згадуваній конституції обмежив можливість отримання повного відпусту в порівняні з попередніми нормами для більшої пошани і цінування його вірними. Бо менша увага звертається на те, що відбувається часто і менше ціниться те що із щедрістю жертвується. Вірні часто потребують певного часу щоб добре приготуватись до отримання повного відпусту12.

Апостольська Пенітенціарія в документі Enchiridion indulgentiarum подає наступний перелік повних відпустів і умов для їх отримання13:

1.

Акт посвячення родин. Повного відпусту вділяється членам родини в день коли родина виконує перший раз акт посвячення Пресвятому Серцю Ісуса чи Святій Родині Ісуса, Марії і Йосифа, під проводом священика чи диякона наскільки це є можливим та якщо побожно відмовить затверджену молитву перед образом Пресвятого Серця чи Святої Родини; в річницю цього дня відпуст буде частковий.

2.

Акт посвячення людського роду Ісусу Христу Цареві. Повного відпусту вділяється вірному, котрий в урочистість Христа Царя публічно відмовить акт посвячення людського роду Христу Царю (о Ісусе найсолодший, Відкупителю); але коли акт буде відмовлений в інших умовах, відпуст буде частковий.

3.

Акт винагородження. Повного відпусту вділяється вірному, котрий в урочистість Пресвятого Серця Господа Ісуса публічно відмовить акт винагородження (О Ісусе найсолодший); але коли акт буде відмовлений в інших умовах, відпуст буде частковий.

4.

Папське благословення. Повного відпусту вділяється вірному, котрий побожно прийме благословення наданого папою для Міста і світу (Urbi et orbi) чи єпископом – згідно норми 7, 214 даного переліку відпустів – вірним, що підлягають його опіці, хоч би через слушну причину не приймав би фізичної участі в святих обрядах, однак з побожним наставленням серця слідкував би за ними через радіо чи телетрансляцію.

5.

Звичайні дні що посвячені для якоїсь релігійної цілі. Повного відпусту вділяється вірному, котрий побожно прийме участь в відправах загально посвячених для якоїсь релігійної цілі (напр. збудженню священицьких і законних покликань, особливої душпастирської опіки над хворими і терплячими, зміцнення молоді в визнаванні віри і допомозі їй в провадженні

11 ТАМ САМО, норми №7-9, с. 124-125.

12 Пор. M. PASTUSZKO, Odpusty w nowym prawie, c. 147.

13 Пор. Nadania odpustów, в: Wykaz Odpustów. Normy i nadania, с. 51-81.

14 Надання папського благословення з повним відпустом, відповідно з затвердженою формою, в своїй єпархії чи дієцезії три рази на рік, в окреслених собою урочистостях, і то навіть тоді коли лише присутні на Божій Службі. Це благословення вділяється на закінчення Божої Служби замість звичайного благословення, згідно з нормами єпископського церемоніалу. Пор. Wykaz Odpustów, норма № 7, 2 , с. 22.

4

святого життя і.т.п.); однак хто помолиться в такого роду намірах, отримує частковий відпуст.

6.

(7)15 Адорація Пресвятих Дарів і євхаристична процесія. Повного відпусту вділяється вірному, котрий:

1. протягом пів години буде адорувати Пресвяті Дари;

2. в Великий Четвер в часі урочистого виставлення Пресвятих Дарів після Служби Господньої Вечері побожно відмовить гімн за святую тайну віри;

3. побожно прийме участь в євхаристичній процесії, котра має особливе значення в урочистість Тіла і Крові Христової, незалежно від того чи відбувається в сакральних будівлях чи поза ними;

4. побожно прийме участь в урочистому євхаристичному обряді, якій зазвичай відбувається в кінці Євхаристичного Конгресу.

7.

(8) Причастя євхаристичне і духовне. Повного відпусту вділяється вірному, котрий:

1. сам приступає до першого Причастя, чи буде побожно товаришувати іншим які приступають до першого Святого Причастя.

2. в будь-яку п'ятницю Великого Посту, також в Велику П'ятницю, після Святого Причастя побожно відмовить молитву о всеблагий і найсолодший Ісусе16перед візерунком розп'ятого Ісуса Христа.

8.

(10) Реколекції і щомісячний день зосередження. Повного відпусту вділяється вірному, котрий принаймні протягом повних трьох днів буде приймати участь в реколекціях.

9.

(11) Тиждень молитов про єдність християн. Повного відпусту вділяється вірному, котрий буде приймати участь в кількох богослужіннях в тиждень молитов про єдність християн і прийме участь в дні закінчення цього тижня.

10.

(12) В хвилину смерті. 1. Священик котрий вділяє таїнств вірному, який знаходиться в небезпеці смерті, нехай не опускає вділення йому апостольського благословення поєднаного з відпустом. 2. Якщо не має священика , свята Мати Церква ласкаво вділяє вірному, який має відповідну диспозицію повного відпусту на хвилину смерті, якщо він за життя мав звичку молитись будь-якою молитвою. В цьому випадку Церква доповнює три умови які необхідні для отримання повного відпусту. 3. Для отримання повного відпусту заохочується послуговуватись розп'яттям (пасійкою) чи хрестом. 4. Такий відпуст в хвилину смерті може отримати вірний, навіть тоді коли б він в цей же день вже отримав повний відпуст.

11.

(13) Пам'ятка Муки і Смерті Господньої. Повного відпусту вділяється вірному, котрий:

1. буде побожно приймати участь в адорації Христа в часі урочистої відправи Пам'яті Муки і Смерті Господньої в Велику П'ятницю;

2. або сам відправить молебень Хресної Дороги, або побожно доєднається до відправи Хресної Дороги провадженої Святішим Отцем, яка безпосередньо транслюється через радіо чи телебачення17.

15 В дужках подано порядковий номер джерела: Wykaz Odpustów. Normy i nadania, Warszawa 20124, с. 51-81.

16 Пор. Молитва до розп'ятого Хреста в: Римський Месал, 20123, с. 1372.

17 Для отримання повного відпусту за відправлення Хресної Дороги діють наступні норми:

1. Побожне моління повинне бути сповнене перед стаціями законно встановленими.

2. Для встановлення Хресної Дороги необхідні чотирнадцять хрестів, зазвичай на яких розміщені картини чи зображення які відображають Єрусалимські стації.

5

12.

(14) Вживання предметів побожності. Повного відпусту вділяється вірному, котрий в урочистість Святих Апостолів Петра і Павла буде побожно вживати предмету побожності, окресленого в нормі 15, посвяченого Папою чи будь-яким єпископом, додаючи будь-яку правно затверджену формулу визнання віри.

13.

(16) Участь у святому переказуванні. Повного відпусту вділяється вірному, котрий вислухавши в часі святих місій кілька казань, прийме участь в їх закінченні.

14.

(17) Молитви до Пресвятої Діви Марії. Повного відпусту вділяється вірному, котрий:

1. побожно відмовить молитву розарію в костелі, в каплиці, в родині, в законній спільноті, в побожному товаристві і взагалі, коли багато людей збираються для гідної мети;

2. побожно помолиться молитвою розарію єднаючи її з молитвою Папи яка транслюється через телебачення чи радіо18. В інших випадках відпуст буде частвовим.

15.

(21) Молитви на честь інших Святих і Блаженних. Повного відпусту один раз вділяється вірному, котрий побожно навідає храм чи каплицю, в яких протягом року від канонізації чи беатифікації нових Святих і Блаженних відбуваються урочисті обходи на їх честь і там відмовить Отче наш і Вірую.

16.

(23) Молитви Східних Церков. Повного відпусту вділяється вірному, котрий побожно відмовить гімн Акафіст чи молебень Paraclisis в костелі, в каплиці, в родині, в законній спільноті, в побожному товаристві і взагалі, коли багато людей збираються для гідної мети.

17.

(26) Подячні і благальні молитви. Повного відпусту вділяється вірному, котрий в костелі чи каплиці буде побожно приймати участь в урочистому співі чи рецитації:

1. гімну Veni, Greator (о Дух-Творець, зійди на нас19), в перший день року з метою прохання про Божу опіку на цілий рік, або в урочистість Зіслання Святого Духа.

3. Згідно із загальною традицією побожне моління складається з чотирнадцяти побожних читань, до яких додаються деякі молитви. Проте для сповнення побожного моління є достатньо побожних роздумів про Страсті і Смерть Господа, тому не є обов’язковою одна визначена форма поодиноких стацій.

4. Необхідно перейти від однієї стації до іншої.

Якщо побожне моління сповнюється публічно і є не можливим, щоб всі переходили від стації до стації за порядком, то достатньо, щоб провідник підходив до стацій і той час коли всі залишаються на своїх місцях.

5. Вірні, які мають вагомі перешкоди можуть отримати той же відпуст прочитавши побожні читання і роздумавши про Страсті і Смерть Господа нашого Ісуса Христа певний відрізок часу, наприклад 15 хвилин.

6. Коли йде мова про відпусти то до побожного моління Хресної Дороги є прирівняні інші побожні моління, затвердженні компетентною владою, в яких згадуються Страсті та Смерть Господа нашого Ісуса Христа завжди зберігаючи поділ на чотирнадцять стацій.

7. Для Східних, де не існує цього звичаю побожної молитви Хресної Дороги, для отримання цього Повного Відпусту є дійсною інше побожне моління в пам’ять про Страсті і Смерть Господа нашого Ісуса Христа встановлене Патріархами, кожним для своїх вірних. Пор. Nadania odpustów, в: Wykaz Odpustów. Normy i nadania, с. 60-61.

18 Для отримання повного відпусту за молитву розарію вимагаються наступні умови: а) Вистачить відмовити тільки п'ять десятків розарію; однак належить їх відмовляти безперервно; б) з усною молитвою слід поєднати побожне розважання над таємницями; в) при публічній молитві треба заповідати таємниці відповідно до місцевої практики; в приватному промовлянні вистачить, що вірний з усною молитвою поєднає розважання над таємницями. Пор. ТАМ САМО, с. 63.

19 Український текст знаходиться в молитовнику: Щоденно з Богом, ред. Я. Пиль, Київ 2011, с. 342.

6

2. гімну Te Deum (Тебе Бога хвалимо20) в останній день року для подяки Богу за добродійства отримані в минулому році.

18.

(27) Перша (Приміційна) Свята Меса і ювілей свячень. Повного відпусту вділяється:

1. священику, котрий відправляє першу Святу Месу з людом в окреслений день;

2. вірним котрі в цій Святій Месі будуть побожно приймати участь;

3. священикам котрі відзначаючи 25., 50., 60. і 70. річницю своїх свячень, відновлять перед Богом постанову вірного виконання обов’язків свого покликання;

4. єпископам, котрі в 25, 40 і 50 річницю своїх свячень відновлять перед Богом постанову вірного виконання обов’язків свого стану;

5. вірним котрі будуть побожно приймати участь в цій ювілейній Святій Месі.

19.

(28) Визнання віри. Повного відпусту вділяється вірному, котрий в часі Пасхальної Вігілії чи в річницю власного хрещення відновить хрестильні обітниці користуючись затвердженою формулою.

20.

(29) Молитви за вірних померлих. Повного відпусту, який можна жертвувати тільки за душі які терплять в чистилищі, вділяється вірному, котрий:

1. в дні від 1 до 8 листопада побожно навідає цвинтар і там помолиться за померлих, хоча б тільки в думках;

2. в спомин Всіх Вірних Померлих-Задушний День (чи за згодою ординарія в попередню чи наступну неділю в урочистість Всіх Святих) побожно навідає храм чи каплицю і помолиться там Отче наш і Вірую.

21.

(30) Читання Святого Письма. Повного відпусту вділяється вірному, котрий буде читати затверджений компетентною владою текст Святого Письма протягом пів години з належною повагою і на спосіб духовної лектури. Також повного відпусту вділяється тому хто буде слухати згадуваний текст Святого Письма, читаний через когось іншого чи через аудіо або відео техніку, якщо з розумної причини сам не в стані читати. Якщо читати менше ніж пів години, відпуст буде частковим.

22.

(31) Дієцезіальний синод. Одноразово вділяється повного відпусту вірному, котрий побожно навідає храм в якому відбувається дієцезіальний синод в часі його тривання, і помолиться там Отче наш і Вірую.

23.

(32) Пастирська візитація. Повного відпусту вділяється вірному, котрий в часі пастирської візитації прийме участь в святій чинності, яку провадить візитатор.

24.

(33) Відвідання святих місць. Повного відпусту вділяється вірному, котрий відвідає і там побожно помолиться Отче наш і Вірую:

1. одну з чотирьох римських патріархальних базилік, в паломництві з іншими чи в часі відвідин виразить синівське почуття віддання Святішому Отцю;

2. базиліку меншу

а) в урочистість св. Апостолів Петра і Павла,

б) в урочистість титулу,

в) в день 2 сепня, коли припадає відпуст Порціункули,

г) раз в рік в день вибраний самим вірним;

3. кафедральний храм

а) в урочистість св. Апостолів Петра і Павла,

б) в урочистість титулу,

в) в свято Кафедри св. Петра Апостола,

20 Український текст знаходиться в пісеннику: Вгору серця, Церковний співник Римсько-католицької Церкви, ред. К. Бабенко, Київ 2006, с. 531-532.

7

г) в річницю посвячення Архибазиліки Найсвятішого Спасителя (9 листопада),

д) в день 2 сепня, коли припадає відпуст Порціункули;

4. санктуарій встановлений компетентною владою, однаково народний, міжнародний чи дієцезіальний

а) в урочистість титулу,

б) раз в рік в день вибраний самим вірним,

в) завжди при участі в паломництві, в якому беруть участь багато вірних;

5. храм

а) в урочистість титулу,

б) в день 2 сепня, коли припадає відпуст Порціункули;

6. храм чи вівтар в день дедикації (урочистого посвячення);

7. храм чи каплицю інститутів богопосв’яченого життя і товариств апостольського життя в день їх святого Засновника;

Також повного відпусту вділяється вірному, котрий буде приймати участь в святих обрядах в якомусь стаційному храмі в визначеному дні для такого храму.

Підсумовуючи надання повних відпустів бачимо, що їх умови не є занадто легкими до виконання. Однак вони змушують віруючу людину до більшої сумлінності і за ангажування для переміни власного життя. Плоди отримання повного відпусту в великій мірі залежать від внутрішньої диспозиції християнина. Найважчою умовою для його отримання в грішних реаліях людського життя - є відсутність прив’язаності до зла, котре означає цілковите відвернення розуму і волі від гріха і звернення до Бога. Відсутність такої диспозиції дозволяє вірному отримати лише частковий відпуст, про який буде йти мова далі 21.

Частковий відпуст

Крім повного відпусту в Католицькій Церкві існує можливість отримання також часткового відпусту, який як знаємо звільняє лише від частини дочасної кари за гріхи вчинені після Хрещення і відпущені, щодо провини22.

Новий Enchiridion indulgentiarum подає наступний перелік надань часткових відпустів23:

1.

(6)24 Часткового відпусту вділяється вірному котрий навчає чи навчається правд католицької віри.

2.

(7) Часткового відпусту вділяється вірному, котрий:

1 Буде адорувати Пресвяті Дари;

21 Пор. J. SZYRAN, Nie taki konfesjonał straszny, с. 136.

22 Пор. KPK 993, с. 409.

23 Пор. Nadania odpustów, в: Wykaz Odpustów. Normy i nadania, с. 51-81.

24 В дужках подано порядковий номер джерела: Wykaz Odpustów. Normy i nadania, Warszawa 20124, с. 51-81.

8

2 помолиться до Ісуса укритого в Пресвятих Дарах, якоюсь затвердженою молитвою (напр. за Святую Тайну віри).

3.

(8) Часткового відпусту вділяється вірному, котрий за допомогою будь-якої затвердженої побожної формули виконає:

1. акт духовного Причастя;

2. подяку після Причастя (напр. душо Христова; ось я, добрий і найсолодший Ісусе).

4.

(9) Часткового відпусту вділяється вірному, котрий детально з цілю приготування до Таїнства Сповіді,

1. зробить рахунок сумління з постановою виправлення;

2. побожно відмовить акт жалю, послуговуючись будь-якою затвердженою формулою (напр. сповідаюся; псалом з глибини взиваю до Тебе; помилуй нас Господи; інші покутні псалми).

5.

(10) Часткового відпусту вділяється вірному, котрий візьме участь в щомісячному дні зосередження.

6.

(11) Часткового відпусту вділяється вірному, котрий побожно помолиться правно затвердженою молитвою про єдність християн (напр. всемогутній і милосердний Боже).

7.

(14) Часткового відпусту вділяється вірному, котрий буде побожно вживати такі предмети побожності як: розп'яття, хрест, розарій, скапулярій, медальйон, належно освячених священиком чи дияконом.

8.

(15) Часткового відпусту вділяється вірному, котрий для особистого духовного збагачення буде побожно практикувати розумову молитву.

9.

(16) Часткового відпусту вділяється вірному, котрий уважно і побожно буде слухати Боже Слово.

10.

(17) Часткового відпусту вділяється вірному, котрий:

1. побожно відмовить пісню Марії Magnificat;

2. рано в полудень чи ввечері побожно помолиться Ангел Господній з приписаними рядками і молитвою, в великодньому періоді молитву Regina caeli так само з відповідною молитвою;

3. побожно відмовить будь-яку затверджену молитву до Пресвятої Діви Марії (напр. під Твою милість).

11.

(18) Часткового відпусту вділяється вірному, котрий побожно закличе свого Ангела Охоронця, послуговуючись затвердженою молитвою (напр. Ангеле, милий Богові).

12.

(19) Часткового відпусту вділяється вірному, котрий побожно закличе святого Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії, послуговуючись затвердженою молитвою (напр. до тебе, святий Йосифе).

13.

(20) Часткового відпусту вділяється вірному, котрий побожно відмовить молитву святі Апостоли Петре і Павле.

14.

(21) Часткового відпусту вділяється вірному, котрий в день спомину будь-якого святого чи блаженного відмовить на його честь молитву затверджену церковною владою. Також, часткового відпусту вділяється вірному, котрий побожно навідає храм чи каплицю, в яких протягом року від канонізації чи беатифікації нових Святих і Блаженних відбуваються урочисті обходи на їх честь.

15.

(22) Часткового відпусту вділяється вірному, котрий:

1. прийме побожну участь в публічній відправі новенни (напр. перед урочистістю Різдва Господнього або Зіслання Святого Духа, або Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії);

9

2. побожно відмовить затвердженні тексти літаній (напр. до Пресвятого Імені Ісуса, до Пресвятого Серця Ісуса, до Найсвятішої крові Господа Ісуса, до Пресвятої Діви Марії, до Святого Йосифа, до Всіх Святих);

3. побожно відмовить затверджений малий офіціум (напр. до Муки Господньої, до Пресвятого Серця Ісуса, до Пресвятої Діви Марії, до Непорочного Зачаття, до Святого Йосифа).

16.

(23) Часткового відпусту вділяється вірному, котрий згідно з окресленим часом і умовами побожно відмовить якусь із поданих нижче молитов: молитва подяки (з вірменської традиції); вечірня молитва, молитва за померлих (з візантійської традиції); молитву sanktuarium, молитву Lakhu Mara, тобто до Тебе, Господи (з халдейської традиції); молитву на окадження, молитву прославлення Божої Матері Марії (з коптської традиції); молитву про відпущення гріхів, молитву про зрозуміння наслідування Христа (з ефіопської традиції); молитва за Церкву, молитва на закінчення літургії (з маронітської традиції); заступницьку молитву за померлих з літургії св. Якова (з сірйсько-антіохійської традиції).

17.

(24) Часткового відпусту вділяється вірному, котрий керуючись почуттям надприродної вдячності побожно відмовить затверджену молитву за добродіїв (напр. Господи, нагороди вічним життям…).

18.

(25) Часткового відпусту вділяється вірному, котрий:

1. в дусі синівської довіри побожно відмовить якусь із затверджених молитов за Папу Римського (напр. молімося за Папу Римського);

2. подібно, коли побожно відмовить молитву взяту з Месалу за єпархіального чи дієцезіального єпископа на початку його пастирської послуги або в її річницю.

19.

(26) Часткового відпусту вділяється вірному, котрий:

1. на початку і в кінці дня,

2. на початок і закінченні власної праці,

3. перед і після їжі,

побожно відмовить якусь із затверджених благальних і подячних молитов (напр. всемогутній Боже, попереджуй своїм натхненням наші вчинки; дякуємо тобі Господи; благослови Господи; прийди Святий Духу; Господи відвідай цей дім).

20.

(28) Часткового відпусту вділяється вірному, котрий:

1. відновить хрестильні обітниці, послуговуючись будь-якою формулою;

2. побожно перехреститься, промовляючи при цьому згідно із звичаєм слова: в ім'я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь;

3. побожно відмовить Нікейсько-Константинопольський чи Апостольський Символ віри;

4. відмовить акт віри, надії і любові відповідно до затвердженої формули.

21.

(29) Часткового відпусту котрий можна жертвувати лише за душі, що терплять в чистилищі вділяється вірному, котрий:

1. набожно відвідає цвинтар і помолиться за померлих, хоча б тільки в думках;

2. побожно відмовить Утреню чи Вечірню з Літургії Годин за померлих або заклик вічний відпочинок.

22.

(33) Часткового відпусту вділяється вірному, котрий побожно навідає стародавній християнський цвинтар катакомби.

Як бачимо, отримання часткових відпустів вимагає від християнина менше зусиль ніж отримання повного відпусту. Турбота про отримання відпустів повинна зайняти

10

чільне місце серед інших щоденних християнських практик. Завдяки відпустам людина починає розуміти, що так насправді не є в стані самостійно відпокутувати провини за свої гріхи. Користування з відпустів надихає її до навернення, до надії на Бога і віри в спасіння душі завдяки заслугам Ісуса Христа і спільноти святих, які часто називаємо духовним скарбом Церкви25. Саме про цей скарб і його вплив на духовне життя людей буде йти мова в наступному розділі нашої праці.

25 Пор. J. SZYRAN, Nie taki konfesjonał straszny, с. 147.