Воскреслий Христос і Марія Магдалина, - коментар Євангелія дня

Того часу підійшли до Ісуса учні й кажуть: «То хто ­біль­ший у Царстві Небесному?» Ісус покликав до себе дитину, поставив її серед них і сказав: «Воістину кажу вам: якщо не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Царство Небесне.

Того часу Ісус сказав своїм учням: «Воістину, воістину кажу вам: якщо зерно пшениці, впавши на землю, не вмре, воно залишиться одне. Якщо ж умре, – принесе багато плоду. Хто любить душу свою, той погубить її; хто ж ненавидить душу свою в цьому світі, той збереже її для вічного життя. Якщо хто Мені служить, нехай іде за Мною, і де Я, там буде і Мій слуга. Якщо хто Мені служить, того пошанує Отець».

Першого дня тижня Марія Магдалина прийшла вдосвіта, як ще було темно, до гробниці й побачила відвалений від гробниці камінь. Вона стояла назовні біля гробниці й плакала. А плачучи, нахилилася до гробниці й побачила двох ангелів, які сиділи в білому: один у головах, а один у ногах, де було покладено тіло Ісуса. І вони кажуть їй: «Жінко, чого ти плачеш?» Віповідає їм: «Забрали мого Господа, і не знаю, де поклали Його!»

Того часу Ісус сказав своїм Апостолам: «Ідіть і проповідуйте, кажучи, що наблизилося Царство Небесне. Хворих оздоровляйте, мертвих воскрешайте, прокажених очищайте, бісів виганяйте; даром отримали – даром давайте.

Того часу, прикликавши до себе Дванадцятьох своїх учнів, Ісус дав їм владу над нечистими духами, щоб вига­няти їх і зціляти всяку хворобу й усяку недугу. Ось імена Дванадцятьох апо­столів: перший – Симон, прозваний Петром, і Андрій, його брат; Яків Зе­­ведеїв та Йоан, його брат; Филип і Вартоломей; Тома і мит­ник Матей; Яків Алфеїв і Та­дей; Симон Кананіт і Юда Іска­рі­от­ський, який і зрадив Його. Цих Дванадцятьох послав Ісус і заповів їм, кажучи: «На дорогу язич­ників не йдіть і до міста самарійського не входьте, а йдіть радше до загиблих овець дому Ізраїля. Ідіть і проповідуйте, кажучи, що наблизилося Царство Небесне».