Того часу Ісус сказав своїм учням: «Коли прийде Син Людський у cвоїй славі й усі ангели з Ним, тоді сяде на престолі cвоєї слави; і будуть зібрані перед Ним усі народи, і відділить їх одне від одного, як пастух відділяє овець від козлів; поставить овець праворуч, а козлів — ліворуч.
Тоді Цар скаже тим, які праворуч: “Прийдіть, благословенні Мого Отця, успадкуйте Царство, приготоване вам від заснування світу. Бо голодував Я, і ви дали Мені їсти; спраглим був, і ви Мене напоїли; чужинцем був Я, і ви Мене прийняли; не мав одягу, і ви Мене одягнули; хворів, і ви Мене відвідали; у в’язниці був Я, і ви прийшли до Мене”. Тоді озвуться до Нього праведники, кажучи: “Господи, коли ми бачили Тебе голодним і нагодували, або спраглим і напоїли? Коли ми бачили Тебе чужинцем і прийняли, або без одягу і одягнули? Коли ми бачили Тебе хворим, або у в’язниці, і прийшли до Тебе?” Цар у відповідь скаже їм: “Воістину кажу вам: те, що зробили одному з Моїх найменших братів, ви зробили Мені”. Тоді скаже й тим, які ліворуч: “Ідіть від Мене, прокляті, у вічний вогонь, приготований дияволові та його ангелам. Бо голодував Я, а ви не дали Мені їсти; спраглим був Я, а ви не напоїли Мене; чужинцем був, а ви не прийняли Мене; не мав одягу, а ви не одягнули Мене; був хворим і у в’язниці, а ви не відвідали Мене”. Тоді озвуться і ті, кажучи: “Господи, коли це ми бачили Тебе голодним, або спраглим, або чужинцем, або без одягу, або хворим, або у в’язниці й не послужили Тобі?”. Тоді у відповідь скаже їм: “Воістину кажу вам: коли ви не зробили цього одному з найменших, то не зробили й Мені”. І підуть ті на вічне покарання, а праведники — на життя вічне».
Отець Олексій Самсонов в катехезі присвяченій Пресвятій Богородиці пояснює найголовніші ідеї святого Людовіка Марія Гріньйона де Монфора. Посвячення себе Діві Марії - це не побічна стежка й не окрема духовність, а глибока євангельська правда: Бог прийшов до нас через Марію, і ми найпевніше приходимо до Нього тим самим шляхом. Марія відкриває людині серце Ісуса, допомагає приймати Його волю і зростати в довірі, смиренні та любові.
Того часу, коли Ісус наблизився і побачив місто Єрусалим, то заплакав над ним, кажучи: «Якби ти зрозуміло у цей день, що потрібне для твого миру! Тепер же це сховано від очей твоїх. Адже прийдуть на тебе дні, – і твої вороги оточать тебе загородою, візьмуть тебе в облогу, тіснитимуть тебе звідусіль, повалять на землю тебе й твоїх дітей у тобі, не залишать каменя на камені в тобі, бо не зрозуміло ти часу своїх відвідин».
Того часу Ісус промовив до своїх учнів: «Неможливо, щоби спокуси не прийшли, та горе тому, через кого вони приходять! Йому було б краще почепити собі довкола шиї жорновний камінь і бути вкинутим в море, ніж щоби спокусив одного з цих малих. Зважайте на себе!
Коли згрішить твій брат, – докори йому, а коли покається, – прости йому. І якщо сім раз на день згрішить проти тебе і сім разів на день звернеться до тебе, кажучи: „Каюся!” – прости йому».
І сказали апостоли Господу: «Додай нам віри!» А Господь промовив: «Коли б ви мали віру, хоч як гірчичне зернятко, і повеліли б цій смоковниці: „Будь вирваною з корінням і стань посадженою в морі!” – то послухала б вас».
33 - денні приготування до повної пожертви Ісусові за святим Людовиком Марією Гріньйоном де Монфором. Отець Олексій Самсонов в катехезі пояснює католицьку традицію віддання себе Пресвятій Богородиці.
Того часу ішли за Ісусом численні натовпи. Обернувшись, Він сказав їм: «Якщо хто приходить до Мене і не зненавидить свого батька та матері, дружини й дітей, братів і сестер, та ще й душу свою, той не може бути Моїм учнем. Хто не несе свого хреста, а йде слідом за Мною, не може бути Моїм учнем.