Ще дитиною вона поставила собі питання про сенс життя, а багато років потому під час молитви одне слово — «кляузура» — несподівано визначило її подальший шлях. У програмі «Невипадково!» сестра-монахиня, кармелітка Марія Людмила Бога Отця Милосердного, ділиться тим, як відкривала власне покликання. Особисті свідчення нагадують про те, що Бог завжди відповідає кожному в особливий спосіб, допомагаючи знайти своє місце в житті. Сестра-монахиня зауважує: «Найбільше мені подобається бути на своєму місці».
Доктор біоетики, фахівець із морального богослів’я Марія Ярема розглядає питання початку людського життя та природи людської особи. Гість програми переконливо доводить, що людина є цілісним суб’єктом від моменту зачаття, оскільки саме тоді з’являється унікальний генетичний код, який визначає її приналежність до розумної природи, а також те, що людська гідність не залежить від здатності особи виявляти інтелект чи мовлення, адже статус особи ґрунтується на самому факті буття, а не на конкретних діях чи функціях організму.
Без чого неможливо молитися? Якою має бути правильна позиція тіла під час внутрішньої молитви: стоячи, сидячи, навколішки чи взагалі лежачи? Поради та настанови для особистої молитовної практики — що необхідно усвідомити й нагадувати собі на початку молитви щоразу — дає в катехизі о. Назар Лесюк, священник храму Святого Архистратига Михаїла УГКЦ у с. Печеніжин Івано-Франківської області. Цією катехизою він завершує цикл катехиз про внутрішню молитву, але заохочує не зупинятися й молитися регулярно.
В ефірі Радіо Марія сестра Вікторія Саркісян розповіла про значення проголошеного Року Серця Ісуса в Україні, заклики єпископів до щоденної молитви посвячення, чудотворні санктуарії та духовне зцілення ран війни.
Продовжуємо цикл катехиз разом з о. Міхалем Бранкевичем, духовним наставником Дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater», роздумуючи над тим, ким є людина, сотворена на образ і подобу Бога. «Ми покликані до блаженства, — наголошує в цій катехизі отець Міхал та зауважує: — Бог хоче показати нам правду, що стосується не нашого зовнішнього життя, а наших переживань. Маємо просити Бога зреалізувати блаженства, щоб пізнати радість і щастя».