Як ми можемо послужити для Церкви?

Смирення — відмова від влади і слави. Світ жадає влади і слави. Він по-рабському плазує перед можновладцями і підтримує справжній культ знатних людей сучасності. Щоб досягнути влади, йдуть по трупах і не гребують жодною ницістю для досягнення слави. Але учень Христа знає, що Господь могутніх скидає з престолів (Лк 1,52), а вся слава світу є ніщо. Бо має значення тільки вічне. Ісус застерігає нас: «А як Він помітив, що вони вибирали собі перші місця, розповів запрошеним притчу, кажучи їм: Коли хто запросить тебе на весілля, не сідай на перше місце, аби часом хтось поважніший від тебе не виявився між запрошеними, і щоб той, хто тебе та його запросив, не прийшов і не сказав тобі: Поступися йому місцем. І тоді, засоромлений, станеш займати останнє місце. Але коли будеш запрошений, прийди, сядь на останнє місце, щоб той, хто запросив тебе, підійшов і сказав тобі: Друже, сядь вище! Тоді буде тобі честь перед усіма запрошеними з тобою. Бо кожний, хто підноситься, буде понижений, а хто понижується, буде піднесений!» (Лк 14,7–11).

В ефірі Радіо Марія у програмі «У ваших намірах» монах-францисканець отець Андрій Немченко розповів про непохитних священників, які стали справжніми стовпами Католицької Церкви в Україні. Це імена, назавжди вписані в історію Поділля: отець Мартиніан Дажицький, єпископ Броніслав Бернацький, отець Антоній Хоміцький, отець Ілля Блавацький, отець Мосінг, єпископ Ян Ольшанський. Під час переслідувань Церкви вони проявили надзвичайну мужність, залишаючись вірними Богові навіть тоді, коли за це можна було потрапити до таборів.

Прагнення світу спрямовані передусім на гроші та майно. Він собі думає, що за них можна купити щастя. Учень Христа знає, що хоч земні блага теж є Божим даром, він також знає, що вони оманливі і скороминущі. Він знає Господнє Слово: «Як важко тим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!» (Мк 10,23). Ісус заохочує прийняти рішення: «Не збирайте собі скарбів на землі, де міль та іржа нищать, і де злодії підкопують і крадуть, а збирайте собі скарби на небі, де ані міль, ані іржа не нищать, і де злодії не підкопують і не крадуть. Адже де твій скарб, там буде і твоє серце. Задля цього кажу вам: не журіться про своє життя, що будете їсти або що будете пити, ні про своє тіло, у що одягнетеся. Хіба душа не більша за їжу, а тіло — за одяг? Погляньте на птахів небесних, які не сіють, не жнуть і в клуні не збирають, та ваш Небесний Отець годує їх; хіба ви не цінніші від них? Хто ж із вас, турбуючись, може додати до свого росту хоч один лікоть? І чого про одяг турбуєтеся? Погляньте на польові лілеї, як вони ростуть: не працюють і не прядуть; та кажу вам, що й Соломон у всій своїй славі не одягався так, як одна з них. Якщо ж польову траву, яка сьогодні є, а завтра буде вкинута в піч, Бог так одягає, то чи не краще одягне вас, маловіри? Тож не журіться і не говоріть: Що будемо їсти? Або: Що будемо пити? Чи: У що зодягнемося? Адже цього всього язичники шукають. Бо ж знає ваш Отець Небесний, що цього всього потребуєте. Шукайте перш за все Царства Божого і Його праведності, а це все вам додасться» (Мт 6,19–21; 25–33).

Напередодні 33-денного приготування до посвячення себе Діві Марії ми дізналися про живе свідчення від військового Олександра Букатюка, який, керуючись власною волею, посвятив себе Богородиці і сьогодні в ефірі Радіо Марія ділиться плодами, які зазнав на власному досвіді через це посвячення.

Два військові табори розташовані один навпроти одного; нам слід прийняти рішення, до котрого ми примкнемо. Ми хочемо бути на стороні Христа чи на боці Сатани? Ісус каже: «Ніхто не може служити двом панам, оскільки, або одного зненавидить, а другого любитиме, або одного триматиметься, а іншим знехтує. Не можете служити Богові й мамоні» (Мт 6,24). «Хто не зі Мною, той проти Мене, і хто зі Мною не збирає, той розкидає» (Мт 12,30). Святий Павло каже про обидва ворогуючі табори: «Учинки тіла очевидні, а саме: [перелюб], розпуста, нечистота, безсоромність, ідолослужіння, чародійство, ворожнеча, сварки, заздрощі, гнів, суперечки, розділення, єресі, злоба, пияцтво, гульня і тому подібне. Попереджаю вас, як і раніше попереджав: хто таке робить, Божого Царства не успадкує! Плід же Духа — любов, радість, мир, довготерпіння, ласкавість, доброта, віра, лагідність, стриманість. На таких немає Закону! А ті, хто є Ісуса Христа, вони розіп’яли своє тіло з його пристрастями та пожадливостями» (Гал 5,19–24).