Як Новий Завіт представляє Діву Марію

Тексти Старого Завіту про Діву Марію неможливо зрозуміти у повноті без Нового Завіту і навпаки. Ми спочатку пізнаємо про Ісуса Христа, Його життя і Його Матір, і лише потім, знаючи фундаментальні події про наше спасіння, знаходимо заповіді Христові у Старому Завіті. Еволюція того як перші християни сприймали правду віри показують результат Божого одкровення через певні етапи. У вченні про Діву Марію це особливо спостерігається.

У посланнях Святого апостола Павла знаходимо найдавніші згадки про те, як перша Церква вірила в Ісуса Христа. Пізніше, Євангеліє від Марка, яке містить у собі  найстаріші тексти до руйнування Єрусалимського храму. Євангеліє від Матея та від Луки - після зруйнування храму, років через 20. Ще пізніше походить писання Святого Йоана. Як фігурує постать Діви Марії у цих різних хронологічно текстах?

Святий апостол Павло не описує майже нічого про життя Діви Марії, проте вже євангеліст Марко робить кілька згадок стосовно Матері Ісуса: 
1) коли батьки шукають Ісуса і знаходять в храмі, де він відповідає їм, хто є його брати і Матір; 
2) подія у Назареті, де Ісус приходить на батькіщину, а Його не приймають.

Більше про Марію віднаходимо в Євангелії від Матея та Луки. Вони містять ті самі епізоди, що були описані попередньо євангелістом Марком. Але, окрім цього, додатково зустрічаємо опис дитинства Ісуса Христа, який дозволяє нам говорити у богослов'ї про Діву Марію. Ісус обирає дистанцію від родини, але показує виникнення нових зв'язків, які єднають справжніх віруючих, виконуючих волю Отця. Такі зв'язки - сильніші за родинні. Це підкреслює народження духовної сім'ї - тих, хто йде за Ісусом. 
Також євангелісти додають епізод, де жінка захоплена Ісусом і благословляє Матір, яка носила Його в лоні своєму. Момент благословення, що описується, означає слухання та виконання Божої волі, що робить щасливою Марію.
Книга Діяння Апостолів була написала також євангелістом Лукою. У цій книзі Лука зазначає, що жінки разом з Дівою Марією чекали зіслання Духа Святого. Цей фрагмент показує Марію у центрі лона Церкви. Без наступних текстів, що складає хронологічно пізніше Святий апостол Йоан, складно визначити глибину образу Діви Марії. 

Перші християни вірили в Ісуса Христа, але богословській рефлексії потрібен був час, щоб визнати вийняткову роль Діви Марії через роздуми над Тайною пришестя Ісуса Христа у світ як боголюдини. На певному етапі християни починають усвідомлювати Тайну Благовіщень Діві Марії, яких було два та виконання місії, для якої ЇЇ обрав Бог. Марія у родоводі Ісуса не представлена сама по собі, Вона представлена у Євангелії від Матея як наречена Йосифа, ЇЇ місце визначається через чоловіка. Далі Євенгеліє згадує щоразу більше про Марію. Тексти обох Благовіщень, на яких будується христологія та Маріологія, підкреслюють божественне походження Ісуса як Сина Божого, та присутність Діви Марії і Духа Святого під час зачаття, земного ж батька Ісус не має. Звідси глибоке уявлення про дівчину-діву для усього людста, яка була обрана Матір'ю для Ісуса й усього світу.