Священник говорив про покликання мирян до апостоляту.
2. Церква була заснована для того, щоб, поширюючи Царство
Христове по всій землі на славу Бога-Отця, зробити всіх людей учасниками
спасительного ізбавління[4] і щоб через них увесь світ був спрямований
до Христа. Всяка діяльність таїнственного Тіла, скерована на досягнення
цієї мети, називається апостолятом, що його Церква здійснює через усіх
своїх членів різними способами, бо християнське покликання за своєю
природою є також покликанням до апостоляту. Як у живому тілі жоден член
не буває зовсім пасивним, а бере участь у житті тіла та його діяльності,
так і в Тілі Христовому, яким є Церква, все тіло “згідно з відповідним
діянням кожного члена, від нього бере зріст” (Еф. 4:16). Крім того,
поєднання та сполучення членів у цьому тілі є такими, що про член, який
не діє в міру своїх сил для збільшення тіла, треба сказати, що він не
приносить користі ані Церкві, ані собі самому.
У Церкві існують різноманітні служіння, однак місія її - єдина.
Апостолам та їхнім наступникам Христос доручив завдання освячувати,
навчати і правити від його імені та його владою. Але й миряни, будучи
учасниками священичого, пророчого та царського служіння Христа,
виконують свою частину місії всього Народу Божого у Церкві та світі[5].
Вони справді здійснюють апостолят своєю працею для проповідування
Євангелія та освячення людей, а також задля вдосконалення земного устрою
і сповнення його євангельським духом. Тому їхня праця на цьому полі дає
виразне свідчення про Христа і служить спасінню людей. Оскільки для
стану мирян властиво жити у світі й перебувати у вирі світських справ,
то вони покликані Богом до того, щоб, палаючи християнським духом,
виконати свою місію - бути закваскою в світі.
"Люди звинувачували Людовика за те, що він був занадто побожним королем", - про святість короля Франції, яка не є випадковою, а формувалася протягом життя виголошує у катехизі о.Віктор Дешук, вікарій парафії Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у м.Києві.
Кустош Національного Санктуарію Матері Божої з гори Кармель, що в Бердичеві, монах-кармеліт Віталій Козак продовжує цикл програм “Антропологія святої Едити Штайн”. У цій катехезі священник говорить про спільноту віри, тобто Церкву. У загальному контексті цієї науки отець Віталій розглядає Її як родину Божих дітей.
У продовження циклу катехиз про зцілення у Дарах Святого Духа сьогодні торкнемося таких емоційних наслідків війни, як скорбота та відчуття провини. Отець Юрій Зелінський, брат-капуцин, душпастир парафії Св.Йосифа у м.Дніпро запрошує нас бути ласкавими до себе, шукати та приймати підтримку, коли вона нам потрібна, а також проживати емоції та уміти розпізнавати хибну провину.
Як виглядало би твоє життя без страху? Що є для тебе противагою йому? Про те, як навчитись проганяти страх та жити у досконалій любові - у катехизі від о.Романа Братковського, священника Донецького екзархату та лідера Харизматичної спільноти "Галілея".
Отець Міхал Бранкевич говорить про Святого Духа в контексті Його спільної місії з Ісусом Христом.