Літургія годин (Бревіарій)
Трансляція св. Меси із Катедри Успіння Богородиці м. Харків
Молитовна лінія
Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)
Вечірній ефір
Катехиза
Духовні читання
Слово на кожен день
Літургія годин (Бревіарій)
Розарій
Катехиза
Католицька енциклопедія
Духовні читання
Катехиза
Меса
Розарій
Коронка до Божого Милосердя
Святий дня
Молитва
Дитяча катехиза
Конституція Другого Ватиканського Собору Lumen Gentium говорить про вічне життя так: «Наприкінці часів Царство Боже осягне свою повноту, після Божого Суду праведні пануватимуть з Христом, прославлені тілом і душею, і сам всесвіт буде оновлений. Тоді Церква осягне повноту в Небесній славі, коли настане час відновлення усього і з родом людським увесь всесвіт, що тісно поєднаний з людиною і через неї досягає свого призначення, віднайде у Христі свою досконалість».
Ми будемо відчувати повноту Небесної слави, коли після пришестя Ісуса Христа перейдемо у новий світ. Через Святого Духа Ісус хоче допомогти нам мати життя, яке є в Бозі. Ісус навчає нас стосунків із Богом Отцем і відкриває нас на діяння Святого Духа. В Ісусі Христі ми пізнаємо правду про Бога через Церкву, яка прославлена на Небі, а на землі несе тягар людського буття, але з'єднується з Ісусом Христом, який увійшов у досвід людського існування через людство і жертву на хресті, щоб перемогти смерть і дати нам надію на нове життя.
Таємне оновлення, яке перетворить світ, називається новим небом і новою землею. «Єрусалим новий, що сходить з неба від Бога, приготований, мов наречена, прикрашена для мужа свого. Почув я від престола голос великий, що говорив: "От, житло Бога з людьми, і він житиме з ними, вони ж народом його будуть, і сам Бог буде з ними, і витре кожну сльозу з очей їхніх; і смерти не буде більше, ні скорботи, ні плачу, ні болю не буде більше, бо все попереднє минуло"» (Одкр. 21:2–4).
Переживаючи матеріальність і залежність від оточуючого світу, ми одночасно є людьми, які очікують часу і місця, коли наша матеріальність не буде прокляттям. Ми змушені захищати наше тіло, годувати його, берегти від зіпсуття, про яке говорить Апокаліпсис і яке торкається кожної людини, залежної від обмежень. Проте, коли ми воскреснемо до вічного життя, ми матимемо тіло бездоганне, у ньому не буде місця ні для болю, ні для хвороби.
Маючи завдаток Святого Духа, ми стогнемо, очікуючи відкуплення нашого тіла, що називаємо воскресінням плоті. Це буде перемогою над процесом знищення і тління та покаже, що наше тіло і життя в Бозі є вічними.
Людина створена для того, щоб зайняти своє місце у цьому світі задля участі у прославленні Ісуса Христа. Ми не знаємо кінця землі і людства або того, як перетвориться Космос, і не можемо навіть уявити швидкість 300 км/с, з якою рухається світло. Але Бог хоче пробудити в нас надію і показати, що зірки й планети є близькими Богові, який створив увесь світ.
Наша Земля — унікальна планета, яка є дуже крихкою на своїй поверхні, вона легко може розпастися. Але Земля тримається завдяки силі Бога і зберігає красу, яку Бог створив для нас. Якщо ми очікуємо на нову землю, покликані пам'ятати про наш образ і подобу Бога при створенні, маємо поширювати плоди природи і праці.
Якщо ми будемо людьми, які обирають Бога, шукають відповіді на проблеми в Бозі, не хочуть чинити зла, відчувають безмежну опіку і діяння Святого Бога, прагнуть жити в Бозі, ми зможемо ділитися добром із тими, хто нас оточує. Бог дав людині свободу, щоб в абсолютно вільний спосіб вона могла пізнавати й обирати Бога. Через Ісуса Христа ми можемо знаходити в Бозі все задля відчуття радості вічного життя і без страху ставитися до смерті на землі.