о.Олег Саламон в катехезі далі розповідає про місійні подорожі святого апостола Павла, а саме зупиняє свою увагу на проповіді в Атенах на аеропагу (центральне місце, де збирались мужі, щоб дискутувати). Саме там св.Павло вперше звертається до язичників, які нічого спільного не мали з вірою юдеїв.
Бачимо Павла, який адаптує Євангеліє до нових умов, культури, до нових людей.
Після свого навернення Павло є дуже вразливий на справи істинної віри. Можемо тільки уявити, які емоції наповнювали Павла, коли він йшов по Атенах, дивився на ті різні вівтарі і святині та як його серце палало від того ідолопоклонства.
Дн 17, 22-32
Тоді Павло став посередині ареопагу й промовив: Мужі атенські! Із усього я бачу, що ви дуже побожні.
Бо, проходячи та оглядаючи святощі ваші, я знайшов також жертівника, що на ньому написано: Незнаному Богові. Ось Того, Кого навмання ви шануєте, Того я проповідую вам. Бог, що створив світ і все, що в ньому, бувши Господом неба й землі, проживає не в храмах, рукою збудованих, і Він не вимагає служіння рук людських, ніби в чомусь Він мав би потребу, бо Сам дає всім і життя, і дихання, і все. І ввесь людський рід Він з одного створив, щоб замешкати всю поверхню землі, і призначив окреслені доби й границі замешкання їх, щоб Бога шукали вони, чи Його не відчують і не знайдуть, хоч Він недалеко від кожного з нас. Бо ми в Нім живемо, і рухаємось, і існуємо, як і деякі з ваших поетів казали: Навіть рід ми Його! Отож, бувши Божим тим родом, не повинні ми думати, що Божество подібне до золота, або срібла, чи до каменю, твору мистецтва чи людської вигадки. Не зважаючи ж Бог на часи невідомости, ось тепер усім людям наказує, щоб скрізь каялися, бо Він визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав доказа всім, із мертвих Його воскресивши.
Справжня відбудова України після війни має починатися не з відновлення інфраструктури, а з відновлення людського серця, де центром усього має бути Христос. Без Бога людина неминуче руйнує себе та навколишній світ, тому важливо переосмислити фундаментальні цінності та будувати життя на «камені» віри, а не на хиткому піску матеріальних благ. Цей шлях передбачає зцілення стосунків через прощення, повернення людської гідності як образу Божого та щоденне перетворення через молитву і Євхаристію. Лише так можна побудувати країну, яка буде не просто заможною, а насамперед людяною та Божою.
Відкрийте для себе духовну глибину Лоретанської літанії — молитви, що перетворює земні скорботи на вічну радість. Це не просто перелік титулів Діви Марії, а живий діалог із Богом, де кожен заклик відкриває простір для ваших особистих прохань.
Чому вдячність є однією з найважливіших ознак людини, яка зустріла Христа, і чому навіть під час війни ми покликані прославляти Бога? Отець Михайло Станчишин говорить про невдячність як прояв внутрішньої сліпоти й гордині та нагадує: навчити дитину дякувати — означає допомогти їй вирости людиною, здатною творити добро.
Завершуючи цикл катехез про видатних британських католиків, отець Віталій Храбатин у студії Радіо Марія розкриває постать Святого Франциска Асизького через бачення легендарного письменника Г. К. Честертона. Дізнайтеся, чому справжній образ Франциска — це не лише «пташки та квіточки», як віднайти світло у власній темряві та чому бути католиком означає почати думати по-справжньому.
У катехезі на Радіо Марія сестра Наталія Гальцова розкриває духовний зміст свята Преображення Господнього, пояснюючи, чому саме Петро, Яків та Іван стали свідками цієї виняткової події. Також монахиня говорить про символіку гори Тавор, традицію освячення першоплодів, фаворське світло та називає Преображення «малою теофанією» — малим Богоявленням.