о.Олег Саламон в катехезі далі розповідає про місійні подорожі святого апостола Павла, а саме зупиняє свою увагу на проповіді в Атенах на аеропагу (центральне місце, де збирались мужі, щоб дискутувати). Саме там св.Павло вперше звертається до язичників, які нічого спільного не мали з вірою юдеїв.
Бачимо Павла, який адаптує Євангеліє до нових умов, культури, до нових людей.
Після свого навернення Павло є дуже вразливий на справи істинної віри. Можемо тільки уявити, які емоції наповнювали Павла, коли він йшов по Атенах, дивився на ті різні вівтарі і святині та як його серце палало від того ідолопоклонства.
Дн 17, 22-32
Тоді Павло став посередині ареопагу й промовив: Мужі атенські! Із усього я бачу, що ви дуже побожні.
Бо, проходячи та оглядаючи святощі ваші, я знайшов також жертівника, що на ньому написано: Незнаному Богові. Ось Того, Кого навмання ви шануєте, Того я проповідую вам. Бог, що створив світ і все, що в ньому, бувши Господом неба й землі, проживає не в храмах, рукою збудованих, і Він не вимагає служіння рук людських, ніби в чомусь Він мав би потребу, бо Сам дає всім і життя, і дихання, і все. І ввесь людський рід Він з одного створив, щоб замешкати всю поверхню землі, і призначив окреслені доби й границі замешкання їх, щоб Бога шукали вони, чи Його не відчують і не знайдуть, хоч Він недалеко від кожного з нас. Бо ми в Нім живемо, і рухаємось, і існуємо, як і деякі з ваших поетів казали: Навіть рід ми Його! Отож, бувши Божим тим родом, не повинні ми думати, що Божество подібне до золота, або срібла, чи до каменю, твору мистецтва чи людської вигадки. Не зважаючи ж Бог на часи невідомости, ось тепер усім людям наказує, щоб скрізь каялися, бо Він визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав доказа всім, із мертвих Його воскресивши.
Гілберт Кійт Честертон у свої книзі "Вічна людина" звертається до тих, хто має можливість відкрити "розумність віри" і побачити перспективу життя. Отець Віталій Храбатин, референт Пасторально-міграційного відділу Патріаршої курії, запрошує до роздумів про дім і шлях віри на основі книги англійського письменника.
У нашому щоденному житті важливо вчасно сказати Богові "так". На прикладі Тієї, яка не готувалася до приходу Архангела, але одразу змогла дати відповідь, приймаючи Божу волю. Отець Йосиф Щур, ігумен монастиря отців Василян у м. Києві, запрошує до роздумів про власні відповіді і вибори, занурюючись думками у значимість Пресвятої Діви Марії, яку Бог обрав задля втілення Його задуму.
Отець Віталій Козак, монах-кармеліт, у дев’ятій катехезі циклу «Людина на межі між Богом та безоднею» розмірковує над темою «Утопія без Бога». Священник показує, як спроба збудувати досконалий світ без слабкості, благодаті та покаяння перетворює його на холодну й стерильну систему.
Біль — це досвід, якого ніхто не прагне, але від якого ніхто не застрахований. Чи може він бути чимось більшим, ніж просто стражданням? У межах циклу передач «Міць слабкості» сестра Тетяна Богославець досліджує природу болю, його захисні функції та духовний сенс. Ви дізнаєтеся, як розпізнати сигнали свого тіла й душі, чому важливо не ігнорувати страждання та як перетворити власний біль на молитву і шлях до Бога.
Отець Станіслав Свурка у катехезі на хвилях Радіо Марія розкриває глибину фатімського заклику до відшкодування за гріхи, як шляху до справжнього миру. Священник наголошує на силі Євхаристії, адорації та живої присутності з Христом, яка перемінює серце людини і світ.