"Ми втрачаємо безліч можливостей через страх, почуття провини, заборону бути щасливими", - с. Тетяна Богославець

Говоримо про дуже актуальну тему – синдром відкладеного життя, особливо в контексті сьогодення, коли ми, українці, живемо в умовах війни. Це той стан, коли постійно повторюємо: «не на часі» або «після війни», відкладаючи на потім радість, святкування, улюблені хобі - саме життя. Ми ніби поставили в лютому 2022 року наше життя на паузу, і воно чекає свого часу десь на полиці.

Звісно, деякі речі дійсно зараз не на часі, і тут потрібна особлива мудрість. Але часто ми в цей «кошик» скидаємо навіть те, що можна і треба собі дозволити. Живемо в минулому, яке приносить смуток і депресію, або тривожимося про майбутнє, яке є непевним. Особливим чином зараз, коли наближається навчальний рік і батьки починають турбуватися про безпеку своїх дітей.

Проте, ми живемо тут і тепер. Саме зараз ми робимо вибори, які формують наше майбутнє. Нам варто навчитися цінувати цей момент, адже, як показав досвід пандемії та війни, життя непередбачуване. Ми думали, що після ковіду «наговоримося», «набудемося», а замість цього нас спіткала війна. Тому, чи маємо право жити на повну, наскільки це можливо? Відповідь - так! Ми втрачаємо безліч можливостей через страх, почуття провини, або просто невміння дозволити собі бути щасливими.

У своїй практиці психолога я часто запитую клієнтів про їхні мрії. І дуже сумно, коли люди кажуть, що у них немає мрій. Депресія - це хвороба мрій. Тому, дорогі слухачі, подумайте: про що мрієте ви? Не про нереальні речі, а про те, що ви можете осягнути. Бо якщо ми не мріємо, нам нічого не хочеться, і ми занурюємося в смуток і апатію. Наша програма дружня та інтерактивна, тому пишіть нам ваші запитання та історії. Не бійтеся, адже Бог говорить до нас через різні ситуації, щоб ми не відкладали життя на потім, а жили тут і тепер.

Сестра Тетяна Богославець, Згромадження Сестер Служниць Святого Духа.