Письменник Олег Крук: «Ковчег отця Ковча» – перший життєпис про Блаженного Священномученика. Дізнайтеся більше про цю величну постать і Ваше життя зміниться».

Блаженніший Любомир Гузар про Блаженного Священномученика: «Омелян Ковч був сином одного народу, загинув на землі другого народу, бо рятував синів і дочок третього народу…»

«Про надзвичайну постать українського Блаженного Священномученика Омеляна Ковча досі було маловідомо більшості українцям, адже про його життя та діяльність  було дуже мало згадок, у бібліотеках – жодних відомостей, довелося відвідати безліч місцин, щоб по краплинах зібрати дані і відтворити життя цієї величної Людини. Найбільше відомостей збереглося у Боснії і Герцеговині, де отець Омелян перебував шість років на парафії. Там вдалося віднайти навіть його записи, підписи – багато старожилів розповідали про нього зі слів своїх дідів, котрі його пам’ятали. Дуже прикро, адже ще десять років тому було багато людей, які пам’ятали о.Омеляна Ковча, на сьогодні ж залишилася лише єдина 87-річна жінка, яка особисто знала отця Омеляна та з великою повагою і любов’ю про нього згадує сьогодні», - ділиться з нами письменник Олег Крук, автор першого життєпису Блаженного Священномученика отця Омеляна Ковча.

У життєписі йдеться про життя та діяльність священника Української греко-католицької церкви Омеляна Ковча, який був сподвижником та учнем митрополита Андрея Шептицького.  Його життя обірвалося у концтаборі «Майданек» (Польща), хоча якщо б він відмовився рятувати євреїв то міг урятувати своє життя, проте пішов на мученицьку смерть заради ближніх. 

«Ковчег отця Ковча» дає змогу зрозуміти велику постать отця Омеляна, проте видання немає у загальному продажі, його видали за підтримки Комітету зі вшанування пам’яті Блаженного Священномученика Омеляна Ковча та розповсюджується по церквах.

«Будь сильним, стій твердо на своїм своїми ногами, май відвагу боронити своє місце господаря на цій Землі! Позбудься раз і назавжди рабського почуття перед тими, хто силою і підступом накидає тобі свою зверхність» – о.Омелян Ковч  (з проповіді у Перемишлянах).

Дуже змістовна розмова з письменником відкрила багато нових граней у постаті Блаженного, якого Синод УГКЦ визнав покровителем священників УГКЦ ще у 2009 році.

Програма «Сила Духу» про сильних духом і волею людей, а Омелян Ковч беззаперечно є такою особистістю, який дбав за свободу та права людини, відстоював національну гідність, рідну мову, що є на сьогодні взірцем для нас та наступних поколінь.

У своїй передмові до видання Глава УГКЦ Блаженніший Святослав сказав: «Вдивляючись у зображення Омеляна Ковча, шукаємо і будемо шукати надзвичайних знаків. Намагатимемося розшифрувати сутність і силу його долі, енергії, офіри. Але навряд чи знайдемо єдину формулу, яка б описала це чудо.

Погляньмо у глибину свого життя. Вибираймо добро. І кожна наша добра справа свідчитиме Богові, світові й нам самим, що ми варті щастя».

Дещо з біографії отця Омеляна Ковча. Народився 20 серпня 1884 р. у сім'ї священика у селі Космачі, що на Івано-Франківщині. Упродовж 1905-1911 рр. навчався в Римській колегії святих Сергія і Вакха.

 У 1910 р. одружився з донькою буковинського священика Марією-Анною Добрянською, а вже через рік розпочав душпастирську працю у Підволочиську. 1912 р. виїхав до Боснії, щоб служити серед українських греко-католиків.

 Під час Першої світової війни отець Ковч повернувся в Галичину, а в 1919 р. став капеланом Української галицької армії. Після об'єднання УГА з армією УНР під час боїв він потрапив у радянський полон, з якого йому вдалося втекти.

Повернувшись в Галичину, Ковч був арештований поляками та відправлений до концентраційного табору. Після звільнення протягом 20 років Омелян Ковч жив і душпастирював в Перемишлянах, яке було містечком трьох національностей - української, польської, єврейської. Отець Ковч дуже допомагав українцям як морально так і матеріально, він залучив кошти на відбудову храму, за його ініціативою споруджені читальня "Просвіти" і кооператив у селі Коросні.

 Погляди українського священика дуже не подобалися польській владі, через це у домі Омеляна Ковча часто відбувалися обшуки, його арештовували, штрафували.

Під час окупації Галичини радянськими військами у 1939 р. священик продовжував відкрито відстоювати права людей, проте коли хтось намагався помститися за кривди польського окупаційного режиму різко засуджував та змушував повернути майно. За це польська громада дуже щиро дякувала священику і була вражена його справедливістю та великою любов’ю до свого ближнього.

 Омеляна Ковчазарештовували НКВДисти, проте утекти з-під арешту та уникнути можливої смерті вдалося завдяки бомбардуванню німецької авіації.

 Коли нацисти почали масове винищення євреїв у Перемишлянах, о. Ковч звернувся із закликом не брати участі в антиєврейських акціях наперекір нацистським постановам - за допомогу євреям нацисти карали смертю. Натомість отець особисто рятував євреїв, - коли у синагозі їх підпалили живцем він рішуче кинувся рятувати їх  з вогню.

 Виявом особистої мужності отця було укривання євреїв, особливо дітей, урятувати їх від смерті допомагали фальшиві свідоцтва про хрещення.

І хоча хрещення євреїв накликало багато біди на нього, о. Ковч свідомо й відкрито їх хрестив. За різними даними, отець Омелян Ковч охрестив від 600 до 2000 євреїв.

Загинув отець Омелян мученицькою смертю 24 березня 1944 року у польському концтаборі «Майданек».

 Отець Батрух у Любліні став ініціатором створення документального фільму про отця Ковча «Парох Майданека», який вийшов українською, польською та англійською мовами у 2005 році й зібрав свідчення людей, котрі ще жили та пам’ятали священика, його щирість, щедрість, самовідданість.

19 вересня 1999 році Єврейська рада України присвоїла отцю Омеляну звання «Праведник України»,

27 червня 2001 року, під час візиту в Україну, Папа Іван Павло II за жертовність і мужність проголосив отця Омеляна Ковча блаженним. Щорічно відзнаку його імені вручають за благодійність, героїчні вчинки, за міжнаціональне та міжрелігійне порозуміння. Цього року, 27 січня, у Римі, у соборі Святої Софії таку відзнаку отримали декілька осіб. Серед них дві українки: Яна Зінкевич, медик-волонтер,що врятувала понад півтори сотні поранених солдат на полі бою у зоні АТО та письменниця Оксана Забужко.