ПСАЛОМ 46. Цей
псалом може бути нашою молитвою про мир, якого так гаряче прагнемо і який може дати лише Бог. Християнська традиція бачила в цьому псалмі Ісуса, і так само ми можемо читати цей
псалом, маючи перед очима Його Особу. В заголовку псалма написано: «Провідникові хору. Синів Кораха. На мелодію «Дівиці», Пісня».
Слово «Дівиці» о. Борис Хілько в своїй книзі «Книга Псалмів» пояснює так: «Молоді голоси, або сопрано, секретні речі чи тихе виконання». Псалом 46 є першим гімном з шести сіонських пісень. Решта - це псалми 48, 76, 84, 87 і 122.
Псалмоспівець прославляє Єрусалим, як святе місто, сторожем якого є сам Бог. В контексті цього псалма пригадується
пророк Софонія, котрий пророкував грішному народу спустошення і підняття з руїн. Софонія закликав Єрусалим, говорячи:
«Виспівуй, о дочко Сіону! Вигукуй радо, Ізраїлю! Радуйся й веселися з усього серця, дочко Єрусалимська! Господь усунув засуди проти тебе, прогнав ворога твого. Цар Ізраїля –Господь – посеред тебе: не будеш більше боятись лиха. Того дня Єрусалимові скажуть: «Не бійся! О Сіоне, нехай не опадають руки втебе! Господь, твій Бог, посеред тебе, могутній, що врятує. Він будевельми радуватися тобою, він відновить тебе любов’ю своєю. Він будевеселитися тобою під веселі співи» (Соф 3, 14-17).
Відхід людини від Бога завжди веде до хаосу,
спустошення, але може і повинен вести також до
покаяння. А покаяння відкриває дорогу повернення до Бога, котрий як Єдиний, все порядкує і обдаровує правдивим миром. Папа Йоан Павло II, коментуючи цей псалом, поділив його на дві частини. В першій частині він затримується на воді, яка в псалмі має два протилежні значення.
З одного боку, бушуючі води є символом знищення, хаосу і зла. Образом цього хаосу у світі є гори, які будуть залиті нищівними водами. З іншого боку - життєдайні води Сіону, які, як чуємо в псалмі,«розвеселяють місто Боже». Єрусалимські джерела є для псалмоспівця знаком духовної плідності і сили, яка відроджується.
Укріпленням під час зовнішніх труднощів, таких як нещастя, страх, землетрус, повінь,війна, є для молільника близькі стосунки з Богом. Він залишається сповнений довіри до Господа в кожному випробуванні. В другій частині псалмоспівець як рефрен повторює з переконанням:
«Господь сил із нами. Бог Якова нас обороняє» (в.8 і 12). А поміж тим визнанням є запрошення побачити чуда, які Бог вже зробив на землі і які ще зробить:
«Він війни припиняє аж до кінців світу, луки руйнує таламає списи, а колісниці в жевриві палить» (В.10).
Про це також пише Ісая, заповідаючи месіанські часи: «Господь судитиме народи, буде розсуджувати людей багатьох, вони перекують свої мечі на рала, а списи свої на серпи. Народ на народ не буде меча підіймати, і невчитимуться більше воювати» (Іс 2,4). Тепер в контексті цієї страшної війни на нашій землі ці слова здаються неможливими. Але все є можливим для Господа, все є можливим для того, хто вірить.
В посланні до Ефесян читаємо: «Тепер же в Христі Ісусі, ви, що колись були далекі, стали близькікров’ю Христовою. Бо Він наш мир, він, що зробив із двох одне,зруйнувавши стіну, яка була перегородою, тобто ворожнечу, - своїмтілом» (Еф 2,13-14).
Ісус своєю смертю і воскресінням відкрив нам доступ до Отця. Він знищив всяку ворожнечу, яка нам його закривала. Він обдаровує нас своїм миром, правдивим миром серця, якого ніхто неможе вкрасти у нас, жоден ворог, жодна зброя, ні одна повітрянатривога. Тим, хто викрадає наш мир серця, є сатана, гріх, розірваністосунки з Богом та людьми. Тому просимо, молячись цим псалмом проДар Святого Духа.
У вірші 11 тон псалма змінюється, і ми чуємо голос Бога: «Затримайтеся» - тобто замовкніть, увійдіть в простір тиші, щоб почути Мій голос, подумайте, не спішіть, не приймайте рішень на основі емоцій. Я дав вам розум, щоб ним керувалися – «Зрозумійте» - говорить Господь. «Я є Бог, звеличений у народах, піднесений понад землею». Ім’я Ісус знане по всій землі і в кожному народі, але, нажаль, не всі люди визнають Його своїм Богом, не всі Йому поклоняються. Ісус піднесений понад землею на хресті, хоча розп’ятий, – царює, бо Він переміг хрест, Він воскрес, Він вознісся нанебо, Він сидить праворуч Отця, Він вдруге прийде на землю судитиживих і мертвих.
Під час медитації, молитви роздумів, хочу вслухатися в Слово, яким Бог доторкається до мого серця. Можливо, затримало мене Слово: «Бог захист і сила, надійна допомога в нещасті… . Бог посеред нього …. Бог його врятує …. Господь сил із нами… це наша оборона». Чи це слово укріпляє мою надію, довіру до Господа? Чи зростає в мені почуття безпеки, коли вслухаюся в ці слова? Чи вірю, що Бог дійсно робить чуда сьогодні, також у моєму житті? Чи бачу ці чуда, чи дякую за них?
Коли Ісус перебував з учнями на озері і настала сильна буря, так, що учні налякалися, що можуть загинути, Ісус встав і наказав морю: «Замовкни! Ущухни! – І затих вітер, і залягла велика тиша» (Мк 4, 39). Чи вірю, що Бог має силу втихомирити кожну бурю в моєму житті? Чи довіряю Йому, що Він насправді хоче для мене добра, також тоді, коли щось не йде так, як би я цього хотів. Також тоді, коли все руйнується. Бог може це допускати, коли бачить, що не Він, а щось інше займає перше місце в моєму житті, в моїх думках, почуттях, прагненнях.
Під час оратіо – молитви, яка є сердечною розмовою з Богом, можу молитися цим псалмом як особистою молитвою: «Боже, Ти є моїм захистом і моєю силою». Я Тобі довіряю, у кожному нещасті, а особливо в цей час війни. Хоча відчуваю страх під час повітряної тривоги і вибухів, але вірю, що Ти є зі мною, і тому цей страх не паралізує мене. Щодня смуток наповняє мене, коли чую про нові знищення і смерть багатьох людей. Довіряю їх Твоїм милосердним Батьківським обіймам. Дякую тобі, мій Боже, за те, що Ти наповняєш мене потоками живої води, яка тече в мені від хвилини Хрещення аж до сьогодні, а особливо оживляєш мою душу в Таїнстві Покаяння і Євхаристії. Впевненість, що Ти є всередині мене, наповняє мене радістю, Господи. Ти є моєю радістю!
Навіть якщо похитнуся, Ти мене піднімеш. Ти мене врятуєш. Бо Ти уСвоєму Провидінні встаєш для мене ще перед світанком.Так багато людей відходять від Тебе, багато бунтуються проти Тебе, аґвалтівні емоції не дозволяють їм вслухатися в Твій голос. Прости нас,Господи.«Господь загримів – земля задрижала». Ісусе, Ти також чув голос Отцянад Йорданом, на горі Преображення і в Єрусалимі. Для Тебе це бувлюблячий голос Отця, котрий запевняв Тебе у Своїй любові, славі.Прагну, як Ти, слухати Отця. Він щодня запевняє мене у Своїй любові,у Своїй близькій присутності. «Господь сил із нами, Бог Якова нас обороняє!» - вірю Господи, що Ти є зі мною, і визнаю Тебе своїм Богом. Ти - Бог близький, Ти - мійЗахисник, Ти - мій Спаситель. Господи, прошу Тебе про дар споглядання, щоб бачити Твою присутність в кожній хвилині життя. Навчи мене, Господи,розпізнавати чуда, які здійснюєш в моєму житті та в житті іншихлюдей.
Я вірю, Господи, що Ти маєш міць припинити війну на нашій українській землі. Дай нам Твого Духа Святого, щоб весь український народ став на коліна перед Тобою і щоб кожен, починаючи відпрезидента і до ув’язненого, визнав Тебе Єдиним Богом, котрий захищає і котрий спасає. Господи, Еммануїле, Ти є Бог з нами, дай, щоб ми повернулися доТебе, щоб ми були з Тобою».Сестра Марта Пшивара, настоятелька Місійного згромадження Сестер Служниць Святого Духа.
Слухати інші програми
Вам необхідно авторизуватись, щоб мати змогу залишити відгук.