Різниця цінностей та концепції влади Українців і росіян. В ефірі Радіо Марія доцент кафедри політології Університету Григорія Сковороди в Переяславі, Юрій Войтенко.
"Такої кількості НЕвиконаних завдань, які ставили росіяни у цій війні, історія не знає. Жодну стратегічну ціль окупанти не досягнули".
"Протистояння та конфлікти між московією, російською імперією та рф тривають активно на Українських землях після періоду Хмельниччини. Ми мали свою концепцію побудови державності, який відрізнявся від їхнього. Наші світогляди досить різні, щоб називати наші народи братніми. Після 24 лютого 2022 року ілюзії щодо братерства остаточно розвіялися і ми тепер називаємо речі своїми іменами", - розповідає Юрій Войтенко.
- Ми протягом декількох сотень років навчилися з поміж себе вибирати керівників, а якщо кандидат не підходив то була можливість переобрання. Ми чудово розуміємо, що рівні між собою та маємо вибирати тих із ким будемо керувати великими територіями. Вибори, як пряма форма демократії є основними засадами демократичного суспільства та демократичного ладу - це нас відрізняє від сусідів. Українці відрізняються самоорганізованістю, а корені цього явища можуть сягати ще Трипільської доби. Там, (сучасна рф) на відміну від нас, люди завжди чекали вказівки від влади, а про рівність не йшло й мови.
- Причиною розпочатої росією великої війни є певна заздрість. Адже після розвалу союзу ми почали розвиватися, збагачуватися культурно, духовно та матеріально і все більше відходимо від російської парадигми в напрямку заходу. Наша самоорганізованість дозволяє нам розвиватися. Якщо для них рівність є в бідності то Українці прагнуть мати більше завдяки своїй праці та розуму. Ми окрім бажання докладаємо зусиль. Ми почали розвиватися та ставати кращими на користь собі, але росіяни чомусь вважають, що ми це робимо їм на зло.
- Завдяки брехні та маніпуляціям рф намагається створити образ ворога, щоб мати змогу мобілізувати своїх чоловіків на "праведну війну". В такому випадку вони можуть залучити чоловіків для участі у бойових діях на чужій території. Через пропагандистські штампи вони намагаються показати, що виконують благу місію, звільняючи "рускоє насєлєніє" від фашистів. Вони діють за принципом "розділяй та владарюй."
- В багаторічному російсько-Українському протистоянні ми маємо перемоги. Однією зі значущих перемог, які ми пам'ятаємо з історії, є битва під Конотопом 1659 року. Але такого сильного протистояння, як сьогодні, окупанти не очікували. Такої кількості НЕвиконаних завдань, які ставили російські військові у цій війні, історія ще не пам'ятає. Жодну стратегічну ціль в російсько-Українській війні окупанти не досягнули.
Що формує справжнє покликання до священства? Чи може любов до мистецтва допомагати в духовному служінні? Про це йшлося у новому випуску програми «Люди справи», де ведучий Олександр Скрипченко поспілкувався з капітаном капеланської служби Повітряного командування «Центр» Православної Церкви України, отцем Дмитрієм Присяжним.
У новому випуску програми «Люди справи» ведучий Олександр Скрипченко розмовляє з капеланом військової лікарні, священником зі Згромадження святого Архистратига Михаїла о. Михайлом Прокопівим про одну з найважливіших духовних тем нашого часу — прощення, покаяння та силу Божого милосердя.
Що таке Пласт — молодіжна організація, скаутський рух чи унікальний український феномен, який уже понад століття виховує відповідальних громадян і майбутніх лідерів? У новому випуску програми «Люди справи» ведучий Олександр Скрипченко розмовляє із заступником голови Пласту в Україні Ярославом Булишиним.
Практична психологиня, магістерка психології Наталія Клейно пояснює, чому горювання є необхідним процесом, як правильно проживати втрату та чому сльози не є слабкістю.
"Водночас є дві фундаментальні потреби, однаково важливі для всіх — чесність і вірність. Саме їхнє порушення найчастіше руйнує навіть міцні стосунки",- практичний психолог, магістр психології травматерапевт Мирон Шкробут.