Слухати Радіо

Зараз в ефірі

08:10

Житія святих

В ефірі

Слово на кожен день

09:00

Молитовна лінія

10:00

Розарій

10:30

У ваших намірах

11:00

Житія святих

11:20

Катехиза з о.Володимиром Кусьнежом

12:00

Ангел Господній

12:20

В родині "Радіо Марія"

13:00

Св.Літургія з храму Успіння Пресвятої Богородиці (Страдч)

14:00

Рецепти Життя

15:00

Коронка до Божого Милосердя

15:10

Молитовна лінія

15:40

Дитяча катехиза

16:00

Катехиза

16:45

Дитяча молитва

17:00

Новини

17:10

Голос народу, голос Божий

17:45

Літургія годин (Бревіарій)

18:00

Св.Літургія з Санктуарію Божого Милосердя (Вінниця)

Трохи про поезію, пророцтва репресованих «непророків» та наш вихід від своїх обмеженостей в програмі «У ваших намірах»

Поділитись з друзями
Почуття патріотизму для когось стан природній, для когось невідомий і цьому не зарадиш… В кожного свій бар’єр чуттєвості, комусь болить навіть косий погляд на його територію, а когось торкне виключно тоді, коли гармати почнуть сипатись на його город… Василь Стус описуючи обмеження його волі стінами в’язниці писав: «Ввесь простір мій чотири на чотири…». Але ми, які не обмежені видимими стінами наших обмежень, ми… Чому продовжуємо мислити з розмахом «чотири на чотири» не далі… Ще один поет Грицько Чубай, котрого теж ні за життя ні після смерті не відпускав НКВДистський диктат, в своєму вірші написав: «Ви  знаєте,  чого  я  ще  боюся?  Від  атомних  страхіть  боюся  більше,  боюся  я,  що  хтось  з  інопланетців  колись  в  своїм  щоденнику  запише:  «Планету  цю  зовуть  отут  Земля.  І  населя  її  силенна  сила  ходячих  шлунків  —  п'ющих  і  жующих.  Які  лише  жують,  лише  ковтають.  Лише  ковтають  і  жують  —  і  більш  нічого.  Ков-тають  пудинги,  котлети,  ноти,  вірші,  ковтають  істини,  ковтають  цілі  нації,  і  одні  одного  їдять,  й  самі  себе...»

Ви  знаєте,  чого  я  ще  боюся?!  Од  атомних  страхіть боюся  більше?! Боюсь  цього  «ковтають  і  жують»!». Я теж боюсь цього «Ковтають і жують» і ще боюсь, не вийти розумінням за простір «чотири на чотири». Бо якщо на територію мого брата в Пд моєї країни зайшли «відомі-невідомі», але цей Пд не в радіусі мого «чотири на чотири», що це значить… Мені все рівно? Цей Чубаївський вірш починається словами «Цей світ - вертеп», і він правий. Так само як у вертепі ляльковому ми бачимо три рівні, так само і у нас в житті, є різні рівні і коли пророки закликають нас, на зразок Ісаї, покаятись і вірити… закликають вийти зі свого «чотири на чотири», ми на нижчому рівні ниємо, що Бог нас покинув, що нам достатньо нашого «Чотири на чотири.».  Сьогодні в програмі «У ваших намірах» з о. Міхалом Бранкевичем розмовляли про це.

 А  світ  —  вертеп.
Кажу  я  з  гіркотою:  цей  світ  —  вертеп.  І,  мабуть,  щонайважче  —  у  ньому  залишатися  собою,  від  перших  днів  своїх  і  до  остан-ніх  не  бути  ні  актором,  ні  суфле  ром,  ні  лялькою  на  пальчиках  облудних,  а  лиш  собою  кожної  години,  а  лиш  собою  кожної  хвилини,  з  лицем  одвертим  твердо  йти  на  кін...
Ви  знаєте,  чого  я  ще  боюся?  Від  атомних  страхіть  боюся  бі-льше,  боюся  я,  що  хтось  з  інопланетців  колись  в  своїм  щоденни-ку  запише:  «Планету  цю  зовуть  отут  Земля.  І  населя  її  силенна  сила  ходячих  шлунків  —  п'ющих  і  жующих.  Які  лише  жують,  лише  ковтають.  Лише  ковтають  і  жують  —  і  більш  нічого.  Ков-тають  пудинги,  котлети,  ноти,  вірші,  ковтають  істини,  ковтають  цілі  нації,  і  одні  одного  їдять,  й  самі  себе...»
Ви  знаєте,  чого  я  ще  боюся?!  Од  атомних  страхіть
боюся  більше?!
Боюсь  цього  «ковтають  і  жують»!

 ...Як  вечір  землю  синьо  охопив,
як  зорі  в  небо  з'їхались  на  віче,
в  мою  кімнату  тихо  уступив
один  знайомий  тихий  чоловічок.

—  Здоров,  приятелю,  то  як  тепер  живеш?
Я  чув,  сливеш  писателем  великим?  —
...Єхидна  усмішка,  мов  колесо  криве,
перекотилася  його  іконним  ликом.—

Я  чув,  що  преш  ти  часто  на  рожен,
звиняйте,  заради  якихось  «істин»,
забувши  давню  приповідь:  «Блажен,
хто  їсть  тоді,  коли  захоче  їсти».

Нащо  тобі  тягар  чиїхось  мук?
Нащо  тобі  душі  чиєїсь  хвища?
І  нащо  те,  що  далі  твоїх  рук,
і  те,  що  голови  твоєї  вище?

...Він  плів  ще  довго  блудливі  слова,
що  зависали  сірим  павутинням.
Крутилась  ця  платівка  ненова,
аж  доки  стало  в  мене  вже  терпіння.

Нащо  тобі  тягар  чиїхось  мук?
Вже  надто  ви  розумні  всі  та  горді...
І  хоч  він  був  і  далі  моїх  рук,
та  я  йому  вліпив-таки  по  морді!

І  він  до  виходу  заквапивсь,  заспішив...
І  —  з-за  дверей,  із  темряви,  із  ночі
він  із  погрозою  до  мене  прошипів:
—  Блажен,  хто  їсть  тоді,  коли  захоче!

Відгуки

"Завдання диявола роз'єднати людей, завдання екуменізму їх об'єднати", - отець Міхал Бранкевич

"Завдання диявола роз'єднати людей, завдання екуменізму їх об'єднати", - отець Міхал Бранкевич

Продовжується цикл катехез від отця Міхала Бранкевича на тему  "Документи ІІ Ватиканського Собору". Значну частину уваги Собор уділяє Декрету про екуменізм. Тож під час програми почуєте, яким чином цей рух зародився та як він реалізовується у сьогоднішніх реаліях. Завданням екуменізму до сьогодні залишається виконати волю Христа: "Щоб усі були одно".
Осіння хандра. Як Церква може допомогти вийти з цього стану?

Осіння хандра. Як Церква може допомогти вийти з цього стану?

Разом з палітрою кольорів, якою обсипає осінь дерева, приходить так звана осіння хандра або депресія. 
В програмі "У Ваших намірах" з отцем Міхалом Бранкевичем говорили про причину такого настрою та яким чином Церква може зарадити в такій проблемі. Виявляється, що всі категорії населення підпадають під ризик стати жертвою осінньої депресії.
Господь від початку створення світу показує своє Милосердя

Господь від початку створення світу показує своє Милосердя

В ефірі с.Марія Людмила від Бога Отця Милосердного з ордену сестер кармелітанок босих розпочала цикл програм про Боже Милосердя. 

Яка з православних церков найтісніше співпрацює з Римським Престолом?

Яка з православних церков найтісніше співпрацює з Римським Престолом?

Мандруючи сторінками книги "Документи ІІ Ватиканського Собору" катехит, отець Міхал Бранкевич в даній програмі говорить про взаємодію Східних Церков з Римським Престолом. Конкретно йдеться про віддалені Церкви, які не в повній єдності з Римсько-Католицькою Церквою. 
Чи нормально з духовної точки зору уникати страждань?

Чи нормально з духовної точки зору уникати страждань?

У свято Пресвятої Діви Марії Скорботної разом з отцем Міхалом Бранкевичем розмовляли про страждання. Виявляється, говорить автор програми, страждань уникнути практично неможливо. Священник каже, що страждання - це сигнал певного безладу та поділяє їх на кілька категорій...