Слухати Радіо

00:00

Розарій

В ефірі

Катехиза

01:10

Недільні читання

01:40

Духовні читання

02:00

Непісні розмови

02:50

Біблійні читання

03:00

Меса

03:40

Розарій

04:00

Коронка до Божого Милосердя

04:20

Святий дня

05:00

Молитва

06:00

Дитяча катехиза

06:30

Житія святих

06:50

Ранкова молитва

07:00

Розарій

07:40

Годинки

08:00

Ранкова молитва

08:10

Святий дня

08:20

Біблійні читання

08:30

Недільні читання

Трохи про поезію, пророцтва репресованих «непророків» та наш вихід від своїх обмеженостей в програмі «У ваших намірах»

Почуття патріотизму для когось стан природній, для когось невідомий і цьому не зарадиш… В кожного свій бар’єр чуттєвості, комусь болить навіть косий погляд на його територію, а когось торкне виключно тоді, коли гармати почнуть сипатись на його город… Василь Стус описуючи обмеження його волі стінами в’язниці писав: «Ввесь простір мій чотири на чотири…». Але ми, які не обмежені видимими стінами наших обмежень, ми… Чому продовжуємо мислити з розмахом «чотири на чотири» не далі… Ще один поет Грицько Чубай, котрого теж ні за життя ні після смерті не відпускав НКВДистський диктат, в своєму вірші написав: «Ви  знаєте,  чого  я  ще  боюся?  Від  атомних  страхіть  боюся  більше,  боюся  я,  що  хтось  з  інопланетців  колись  в  своїм  щоденнику  запише:  «Планету  цю  зовуть  отут  Земля.  І  населя  її  силенна  сила  ходячих  шлунків  —  п'ющих  і  жующих.  Які  лише  жують,  лише  ковтають.  Лише  ковтають  і  жують  —  і  більш  нічого.  Ков-тають  пудинги,  котлети,  ноти,  вірші,  ковтають  істини,  ковтають  цілі  нації,  і  одні  одного  їдять,  й  самі  себе...»

Ви  знаєте,  чого  я  ще  боюся?!  Од  атомних  страхіть боюся  більше?! Боюсь  цього  «ковтають  і  жують»!». Я теж боюсь цього «Ковтають і жують» і ще боюсь, не вийти розумінням за простір «чотири на чотири». Бо якщо на територію мого брата в Пд моєї країни зайшли «відомі-невідомі», але цей Пд не в радіусі мого «чотири на чотири», що це значить… Мені все рівно? Цей Чубаївський вірш починається словами «Цей світ - вертеп», і він правий. Так само як у вертепі ляльковому ми бачимо три рівні, так само і у нас в житті, є різні рівні і коли пророки закликають нас, на зразок Ісаї, покаятись і вірити… закликають вийти зі свого «чотири на чотири», ми на нижчому рівні ниємо, що Бог нас покинув, що нам достатньо нашого «Чотири на чотири.».  Сьогодні в програмі «У ваших намірах» з о. Міхалом Бранкевичем розмовляли про це.

 А  світ  —  вертеп.
Кажу  я  з  гіркотою:  цей  світ  —  вертеп.  І,  мабуть,  щонайважче  —  у  ньому  залишатися  собою,  від  перших  днів  своїх  і  до  остан-ніх  не  бути  ні  актором,  ні  суфле  ром,  ні  лялькою  на  пальчиках  облудних,  а  лиш  собою  кожної  години,  а  лиш  собою  кожної  хвилини,  з  лицем  одвертим  твердо  йти  на  кін...
Ви  знаєте,  чого  я  ще  боюся?  Від  атомних  страхіть  боюся  бі-льше,  боюся  я,  що  хтось  з  інопланетців  колись  в  своїм  щоденни-ку  запише:  «Планету  цю  зовуть  отут  Земля.  І  населя  її  силенна  сила  ходячих  шлунків  —  п'ющих  і  жующих.  Які  лише  жують,  лише  ковтають.  Лише  ковтають  і  жують  —  і  більш  нічого.  Ков-тають  пудинги,  котлети,  ноти,  вірші,  ковтають  істини,  ковтають  цілі  нації,  і  одні  одного  їдять,  й  самі  себе...»
Ви  знаєте,  чого  я  ще  боюся?!  Од  атомних  страхіть
боюся  більше?!
Боюсь  цього  «ковтають  і  жують»!

 ...Як  вечір  землю  синьо  охопив,
як  зорі  в  небо  з'їхались  на  віче,
в  мою  кімнату  тихо  уступив
один  знайомий  тихий  чоловічок.

—  Здоров,  приятелю,  то  як  тепер  живеш?
Я  чув,  сливеш  писателем  великим?  —
...Єхидна  усмішка,  мов  колесо  криве,
перекотилася  його  іконним  ликом.—

Я  чув,  що  преш  ти  часто  на  рожен,
звиняйте,  заради  якихось  «істин»,
забувши  давню  приповідь:  «Блажен,
хто  їсть  тоді,  коли  захоче  їсти».

Нащо  тобі  тягар  чиїхось  мук?
Нащо  тобі  душі  чиєїсь  хвища?
І  нащо  те,  що  далі  твоїх  рук,
і  те,  що  голови  твоєї  вище?

...Він  плів  ще  довго  блудливі  слова,
що  зависали  сірим  павутинням.
Крутилась  ця  платівка  ненова,
аж  доки  стало  в  мене  вже  терпіння.

Нащо  тобі  тягар  чиїхось  мук?
Вже  надто  ви  розумні  всі  та  горді...
І  хоч  він  був  і  далі  моїх  рук,
та  я  йому  вліпив-таки  по  морді!

І  він  до  виходу  заквапивсь,  заспішив...
І  —  з-за  дверей,  із  темряви,  із  ночі
він  із  погрозою  до  мене  прошипів:
—  Блажен,  хто  їсть  тоді,  коли  захоче!
"Паломництво вчить думати про Бога, і там відбувається багато навернень", - о.Андрій Немченко

"Паломництво вчить думати про Бога, і там відбувається багато навернень", - о.Андрій Немченко

Літо — це «гаряча» пора паломництв до відпустових місць.
У програмі «У Ваших намірах» отець Андрій Немченко ділиться роздумами про традицію паломництв.

Священник зауважує, що першим паломником в історії людства можна вважати Авраама — адже саме він, почувши голос Бога, вирушив у незнане, довірившись повністю Його Провидінню.

Отець Андрій також розмірковує над значенням слів «паломник» і «прочанин», підкреслюючи духовний зміст цих понять.

Маючи багаторічний досвід участі в піших прощах — до Бердичева, Чечельника та інших санктуаріїв — отець Андрій переконаний: хоча б раз у житті варто пройти пішки цей шлях. Бо паломництво — це не лише подорож у просторі, а насамперед шлях віри, довіри та особистої зустрічі з Богом.

2025-07-03 00:00:00
Ніколи не пізно зупинитись і запросити Бога в своє життя", - Дмитро Вєтров

Ніколи не пізно зупинитись і запросити Бога в своє життя", - Дмитро Вєтров

Про першу в своєму житті Сповідь та Таїнство Причастя розповідає у програмі "У ваших намірах" волонтер Радіо Марія Дмитро Вєтров. 
2025-07-02 00:00:00
Що Церква  навчає про відпочинок? Як відпочивати, щоб не стати жертвою гріха?

Що Церква  навчає про відпочинок? Як відпочивати, щоб не стати жертвою гріха?

Програма "У Ваших намірах" з монахом-францисканцем Андрієм Немченком.
Цього разу священник розмірковує над темою відпочинку. Упродовж програми автор ділиться кількома практичними порадами, як відпочивати в дусі християнської поведінки.
На його думку, відпочинок легко може перерости у пусте марнування часу. Як не стати жертвою власної ліні, замаскованої під «відпочинок», — слухайте у тридцятихвилинній розмові.
2025-06-26 00:00:00
Місіонерство - це не волонтерство

Місіонерство - це не волонтерство

У програмі "У ваших намірах" про можливість стати місіонером на Місійній Школі, що знаходиться у м.Красилів Хмельницької обл. розповідає і запрошує до формації відповідальний за практичний супровід Школи Петро.
2025-06-25 00:00:00
25 років Молодіжному Центру Дон Боско в Одесі

25 років Молодіжному Центру Дон Боско в Одесі

«25 років Молодіжному центру Дон Боско в Одесі. Історія та сьогодення» - розповідає салезіянка, співпрацівниця та вихователька ораторію Олена Пономаренко. Програма Комісії душпастирства молоді «Виховання - справа серця».

2025-06-24 00:00:00