Слухати Радіо

Зараз в ефірі

06:50

Ранкова молитва

В ефірі

Розарій

07:40

Годинки

08:00

Ранкова молитва

08:10

Святий дня

08:20

Біблійні читання

08:30

Недільні читання

09:00

Молитовна лінія

10:00

Св.Літургія з Катедри св. Олександра (Київ)

11:20

Катехиза

12:00

Царице Неба

12:20

Розарій

13:00

Літургія Східний обряд

14:00

Денний ефір

15:00

Коронка до Божого Милосердя

15:10

Молитовна лінія

15:40

Дитяча катехиза

16:00

Катехиза

16:45

Дитяча молитва

17:00

Розарій

Трохи про поезію, пророцтва репресованих «непророків» та наш вихід від своїх обмеженостей в програмі «У ваших намірах»

Поділитись з друзями
Почуття патріотизму для когось стан природній, для когось невідомий і цьому не зарадиш… В кожного свій бар’єр чуттєвості, комусь болить навіть косий погляд на його територію, а когось торкне виключно тоді, коли гармати почнуть сипатись на його город… Василь Стус описуючи обмеження його волі стінами в’язниці писав: «Ввесь простір мій чотири на чотири…». Але ми, які не обмежені видимими стінами наших обмежень, ми… Чому продовжуємо мислити з розмахом «чотири на чотири» не далі… Ще один поет Грицько Чубай, котрого теж ні за життя ні після смерті не відпускав НКВДистський диктат, в своєму вірші написав: «Ви  знаєте,  чого  я  ще  боюся?  Від  атомних  страхіть  боюся  більше,  боюся  я,  що  хтось  з  інопланетців  колись  в  своїм  щоденнику  запише:  «Планету  цю  зовуть  отут  Земля.  І  населя  її  силенна  сила  ходячих  шлунків  —  п'ющих  і  жующих.  Які  лише  жують,  лише  ковтають.  Лише  ковтають  і  жують  —  і  більш  нічого.  Ков-тають  пудинги,  котлети,  ноти,  вірші,  ковтають  істини,  ковтають  цілі  нації,  і  одні  одного  їдять,  й  самі  себе...»

Ви  знаєте,  чого  я  ще  боюся?!  Од  атомних  страхіть боюся  більше?! Боюсь  цього  «ковтають  і  жують»!». Я теж боюсь цього «Ковтають і жують» і ще боюсь, не вийти розумінням за простір «чотири на чотири». Бо якщо на територію мого брата в Пд моєї країни зайшли «відомі-невідомі», але цей Пд не в радіусі мого «чотири на чотири», що це значить… Мені все рівно? Цей Чубаївський вірш починається словами «Цей світ - вертеп», і він правий. Так само як у вертепі ляльковому ми бачимо три рівні, так само і у нас в житті, є різні рівні і коли пророки закликають нас, на зразок Ісаї, покаятись і вірити… закликають вийти зі свого «чотири на чотири», ми на нижчому рівні ниємо, що Бог нас покинув, що нам достатньо нашого «Чотири на чотири.».  Сьогодні в програмі «У ваших намірах» з о. Міхалом Бранкевичем розмовляли про це.

 А  світ  —  вертеп.
Кажу  я  з  гіркотою:  цей  світ  —  вертеп.  І,  мабуть,  щонайважче  —  у  ньому  залишатися  собою,  від  перших  днів  своїх  і  до  остан-ніх  не  бути  ні  актором,  ні  суфле  ром,  ні  лялькою  на  пальчиках  облудних,  а  лиш  собою  кожної  години,  а  лиш  собою  кожної  хвилини,  з  лицем  одвертим  твердо  йти  на  кін...
Ви  знаєте,  чого  я  ще  боюся?  Від  атомних  страхіть  боюся  бі-льше,  боюся  я,  що  хтось  з  інопланетців  колись  в  своїм  щоденни-ку  запише:  «Планету  цю  зовуть  отут  Земля.  І  населя  її  силенна  сила  ходячих  шлунків  —  п'ющих  і  жующих.  Які  лише  жують,  лише  ковтають.  Лише  ковтають  і  жують  —  і  більш  нічого.  Ков-тають  пудинги,  котлети,  ноти,  вірші,  ковтають  істини,  ковтають  цілі  нації,  і  одні  одного  їдять,  й  самі  себе...»
Ви  знаєте,  чого  я  ще  боюся?!  Од  атомних  страхіть
боюся  більше?!
Боюсь  цього  «ковтають  і  жують»!

 ...Як  вечір  землю  синьо  охопив,
як  зорі  в  небо  з'їхались  на  віче,
в  мою  кімнату  тихо  уступив
один  знайомий  тихий  чоловічок.

—  Здоров,  приятелю,  то  як  тепер  живеш?
Я  чув,  сливеш  писателем  великим?  —
...Єхидна  усмішка,  мов  колесо  криве,
перекотилася  його  іконним  ликом.—

Я  чув,  що  преш  ти  часто  на  рожен,
звиняйте,  заради  якихось  «істин»,
забувши  давню  приповідь:  «Блажен,
хто  їсть  тоді,  коли  захоче  їсти».

Нащо  тобі  тягар  чиїхось  мук?
Нащо  тобі  душі  чиєїсь  хвища?
І  нащо  те,  що  далі  твоїх  рук,
і  те,  що  голови  твоєї  вище?

...Він  плів  ще  довго  блудливі  слова,
що  зависали  сірим  павутинням.
Крутилась  ця  платівка  ненова,
аж  доки  стало  в  мене  вже  терпіння.

Нащо  тобі  тягар  чиїхось  мук?
Вже  надто  ви  розумні  всі  та  горді...
І  хоч  він  був  і  далі  моїх  рук,
та  я  йому  вліпив-таки  по  морді!

І  він  до  виходу  заквапивсь,  заспішив...
І  —  з-за  дверей,  із  темряви,  із  ночі
він  із  погрозою  до  мене  прошипів:
—  Блажен,  хто  їсть  тоді,  коли  захоче!

Відгуки

Нам потрібні люди, які можуть працювати з дітьми. Учасники спільноти Святого Егідія щоденно допомагають біженцям та переселенцям.

Нам потрібні люди, які можуть працювати з дітьми. Учасники спільноти Святого Егідія щоденно допомагають біженцям та переселенцям.

Про допомогу бідним, бездомним, людям поважного віку та біженцям говоримо з координаторкою проєктів спільноти Святого Егідія, Євгенією Токовенко.
"Мене вражає відкритість дітей. Вони просто та легко розповідають про жахіття війни, про те, що бачили. Вони мають жагу до життя".

Христос Вознісся і де Його сьогодні побачити?

Христос Вознісся і де Його сьогодні побачити?

Програма "У Ваших намірах" авторства отця Вальдемара Павельця виходить в урочистість Вознесіння Господнього. Орієнтуючись на цю Євангельську подію, йдеться про присутність. Христос під час Вознесіння дає обіцянку: "Я з вами по всі дні, аж до кінця віку". Священник пояснює, в кому і де ми можемо зустріти Спасителя після Його Вознесіння на Небо.
Зцілення пам'яті від болю. Або, як не наступати на одні й ті ж граблі?

Зцілення пам'яті від болю. Або, як не наступати на одні й ті ж граблі?

Сестра Тетяна Богославець про болючі ситуації життя, які постійно повторюються. "Ми свідомо та несвідомо вибираємо деструктивні зв'язки бо знаємо саме таку модель поведінки. І якщо ми не вирішимо ситуацію та не пропрацюємо помилки то  повторення буде відбуватися до тих пір, поки не здамо цей екзамен".
Як Церква має діяти в світі? Виклики та труднощі сучасності.

Як Церква має діяти в світі? Виклики та труднощі сучасності.

Отець Міхал Бранкевіч в катехизі говорить на тему: "Пастирська конституція про Церкву у сучасному світі (Gaudium et spes)". Через цей документ Церква хоче сказати людям, що світ потребує допомоги, а різні проблеми можна вирішити просто по людськи.
Чому так важливо пробачити себе?

Чому так важливо пробачити себе?

Чому так важливо пробачити себе та прийняти прощення? Говоримо на цю тему з отцем Міхалом Бранкевічем. 

Якщо не можете пробачити собі - повертайтеся до притчі про блудного сина. Для батька не важливі причини, для нього важливо, що ти повернувся. Батько - єдиний хто не буде мати до тебе пртензій.