Слухати Радіо

11:20

Катехиза

В ефірі

Ангел Господній

12:20

Розарій

13:00

Свята Літургія з церкви Різдва Богородиці (Львів)

14:00

Пісня Перемоги

15:00

Коронка до Божого Милосердя

15:10

Молитовна лінія

15:40

Дитяча катехиза

16:00

Катехиза

16:45

Дитяча молитва

17:00

Дитяча катехиза

17:10

Розарій

17:45

Літургія годин (Бревіарій)

18:00

Св.Літургія з Катедри св. Олександра (Київ)

19:00

Молитовна лінія

20:00

Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)

21:00

Вечірній ефір

22:00

Катехиза

22:40

Житія святих

23:00

Акафіст

В Харкові багато чудес там - де люди діють. Українська пасивність - причина занепаду та деградації країни

Як проявляється опіка Богородиці в нашому житті розповідає отець Микола Бєлічев - маріанин, головний редактор журналу "Слово між нами". Римо-Католицька парафія Святого Сімейства м. Харків. "Коли ми звертаємося про допомогу до Богородиці та Ангела охоронця то ми отримуємо їх підтримку. Справа в тому, що звертатися потрібно не раз на рік, а жити постійно в цьому діалозі".
При негативному мисленні неможливо вижити в умовах бомбардувань. Тут потрібна або духовна опора, або кардинальна зміна мислення. В Харкові протягом березня-квітня сталося багато чудес переміни. Перебуваючи під постійнами обстрілами  можна зійти з глузду. Але рятунком для багатьох є допомога іншим, коли фокус зміщується на добрі справи. Саме тому багато людей почали займатися волонтерською діяльністю під час бойових дій в Харкові, - розповідає Микола Бєлічев.


- Я звернув увагу, що коли відбулася трагедія у Вінниці то здійнявся велики шум в інфопросторі, який можна коротко описати як: "Жах,хах,жах" та "не забудемо, не вибачимо...". Справа в тому, що ці твердження хибні та шкідливі та й не приведуть ні до чого доброго.

Віра - це досвід звязку з Богом, який відправляє нас в рух. Це заклик діяти.


Як реагувати на вбивства у Вінниці?

1. Звісно, винна в цьому росія бо це країна-окупант. Але ми маємо стежити перш за все чергу за собою і почати з малого для початку, із себе. Гарний принцип має спільнота Анонімних Алкоголіків, де зміни в житті людини розпочинаються із прибирання вулиці де ти живеш. Тут, якщо ви придивитеся то велика байдужість Українців до біди і є тим руйнівним гріхом. У такому випадку гірше буде всім для усвідомлення, що НЕ МОЖНА БУТИ БАЙДУЖИМ коли люди переживають страждання. Як не крути, але саме в цьому наша провина.

По друге - пасивність. Зверніть увагу, яка реакція суспільства була на Стамбульську конвенцію - Скиглення! А представники ЛГБТ спільнот - діють, а не скиглять, проштовхують свої авантюри.


Нам потрібно покаятися та почати діяти, а не чекати, що якось воно дивним чином має стати краще. Часто ми просимо Бога змінити ситуацію в якій опинилися, а насправді, Бог допускає це, щоб змінилися саме МИ. Адже ми сьогодні живі бо ДІЄ маленька частинка суспільства: військові, волонтери, медики, комунальники...
 
Якщо ми хочемо, щоб майбутнє стало кращим нам потрібно діяти. Стамбульська конвенція закликає нас протестувати, висловлювати суспільну думку, реагувати ДІМИ та боротися за правду. Але в такому випадку вас будуть оббріхувати, наймати тітушок проти вас та вважати колаборантами за правду... але ж у цьому й полягав шлях перших християн.

Опіка Богородиці та Ангелів охоронців.
Бог кожному з нас дав опікуна, котрий переживає за нас 24/7. Він звертається до нас та говорить, от тільки ми його не слухаємо. Багато людей нехтує цією опікою, забуває дякувати, не слухає натхнень. Я вірю, що Бог хоче врятувати кожного, але чи ми вміємо Його слухати? Якщо ми не навертаємося то будуть наступні жертви... нажаль.

Оцінка нашого невігластва.
Краще всього оцінку щодо наших помилок та навернення дають нам вороги. Вони нас оцінюють від усього серця, не боячись образити. Найкращий критерій, що ми навернулися - переслідування ворогів. Нам потрібна наша щира інтенція. Слухати Божу волю та Його слово. Не говорити, а слухати та діяти натхненно і невпинно.

Ми відчуваємо тугу за рідними, а ще більшу тугу в очікуванні нас відчувають Святі, які хочуть нам допомогти.


Коли контроль стає нормою: як народжується внутрішнє рабство?

Коли контроль стає нормою: як народжується внутрішнє рабство?

У сімнадцятій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» отець Віталій Козак розмірковує над тим, як тоталітарні системи поступово підкорюють людину не лише силою, а й через зміну її мислення та цінностей. Відштовхуючись від роману Маргарет Етвуд «Оповідь служниці», священник показує, чому самоцензура й постійний внутрішній страх можуть стати ефективнішими за будь-який зовнішній примус.
2026-07-01 00:00:00
Жива традиція: що в Церкві є незмінним, а що підлягає реформам?

Жива традиція: що в Церкві є незмінним, а що підлягає реформам?

Чи може Церква змінювати свої правила? У чому різниця між Догматом та звичаєм? Отець Петро Балог в ефірі Радіо Марія розтлумачує поняття «живої традиції», пояснює суть літургійних реформ Другого Ватиканського собору та застерігає від небезпеки схизми через надмірний прихильність до форми.
2026-07-01 00:00:00
"Людська статевість - божественний дар", - о.Олександр Кушта

"Людська статевість - божественний дар", - о.Олександр Кушта

О. Олександр Кушта говорить про теологію тіла на основі праці св. Йоана Павла II. Священник пояснює концепцію первісної невинності, стверджуючи, що людська статевість є божественним даром і невід’ємною частиною нашої ідентичності, а не просто соціальною роллю.
2026-06-30 00:00:00
"Він був просто великою людиною", - Юлія Берт про св.Йоана Павла ІІ

"Він був просто великою людиною", - Юлія Берт про св.Йоана Павла ІІ

Юлія Берт ділиться особистими спогадами про зустрічі зі св. Йоаном Павлом ІІ під час Всесвітніх днів молоді та апостольського візиту до України
2026-06-29 00:00:00
«На війні я щодня зустрічаю Бога»: свідчення військового капелана отця Віталія Новака

«На війні я щодня зустрічаю Бога»: свідчення військового капелана отця Віталія Новака

Військовий капелан, священник Римсько-католицької церкви отець Віталій Новак ділиться особистим досвідом служіння серед українських захисників, розповідаючи, де знаходить Бога посеред війни, як переживає втрати побратимів, і що допомагає йому не втрачати надії. Священник пояснює, чому підтримка військових є спільною відповідальністю кожного, та наголошує, що покликання християнина навіть у найтемніші часи — стояти на сторожі миру.
2026-06-26 00:00:00