Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)
Вечірній ефір
Катехиза
Житія святих
Акафист
Святий дня
Літургія годин (Бревіарій)
Розарій
Катехиза
Недільні читання
Духовні читання
Непісні розмови
Біблійні читання
Меса
Розарій
Коронка до Божого Милосердя
Святий дня
Молитва
Дитяча катехиза
Житія святих
Теодор Дячун, керівник Білоцерківської станиці братства ОУН-УПА ім. Василя Якуб'яка, Київського крайового братства ОУН-УПА, комбатант Української Повстанської Армії – людина великої віри в Бога та глибокої любові до України. Це образ українських повстанців, для яких найважливішим було гасло: «Бог і Україна» і усім своїм життям вони стверджували свою безмежну любов до України.
Пройти крізь роки важких випробувань, знущань й тортур та стати ще сильнішим і ще з більшою вірою та відданістю служити Україні – це воїн, який своїм життям показав силу духу українського повстанця. Люди, які мали у серці величезну віру та любов до України були зневажені та знищені, але не можна знищити дух, якщо в основі – любов і віра.
Українська Повстанська Армія боролася за вільну Україну – Теодор Дячун ділиться спогадами-живими свідченнями про події тих буремних років. Сильний духом, незважаючи на свій поважний вік, 90 річний Теодор Дячун побував у зоні АТО, зокрема, у шахті Бутовка, в Авдіївці, знає багатьох командирів особисто і підтримує українських військових, і навіть віддав їм усі свої заощадження та з кожної пенсії намагається заощадити, щоб віддати частину на потреби військових, купляє книжки, бо переконаний, що кожен, хто вважає себе справжнім українцем – має вірити в Бога, знати свою історію, бути ідейним та чесним, любити та поважати рідну мову та культуру. І переконаний, що вишиванка далеко не показник українськості, бо лише справи свідчать про слова.
Людина титанічної віри та витримки ділиться з слухачами Радіо Марія своїм життєвим досвідом та упевнений, що Україна зможе відродитися коли кожен українець буде: «Вірити в Бога, вірити у свої сили та бути чесним, відповідальним і бути вірним Україні».
Надзвичайно цікава розповідь українського повстанця, де він розповідає про те, що у своєму селі вони захищали людей інших національностей, адже вони вже стали частиною великої української родини. Про зраду та заслання у Казахстан, про роки тортур та поневірянь, про те, що завжди не втрачав віри і це допомогло вижити у нелюдських умовах. А ще – чому керівники держави, які не мають національної ідеї є ворогами народу. І що саме шкільне виховання може змінити долю України, бо виховання у патріотичному дусі допоможе Україні народити нову генерацію українців для яких моральні та духовні цінності будуть важливі, аніж тимчасові матеріальні вигоди, і в серці завжди буде Бог і Україна.