Того часу Ісус промовив до своїх учнів: «Знайте, що якби господар знав, о котрій годині підкрадеться злодій, то не дав би вдертися до своєї хати. І ви будьте готові, бо саме тієї години, в котру не сподіваєтеся, прийде Син Людський». Озвався Петро: «Господи, чи цю притчу розповідаєш лише нам, чи всім?» А Господь сказав: «Хто є вірним, мудрим управителем, якого пан поставив над своєю челяддю, щоби давав своєчасно мірку пшениці? Блаженний той слуга, якого пан, коли прийде, знайде, що чинить так.
Правду кажу вам, що такого над усім своїм володінням він поставить. Якщо ж скаже слуга той собі в серці: “Затримується мій пан прийти!” – і почне бити слуг та служниць, їсти, пити й упиватися, то прийде пан того слуги в день, у який не сподівається, і в годину, котрої не знає, і розітне його навпіл, і визначить йому долю разом з невірними. Той же слуга, який знав волю свого пана, але не приготувався і не вчинив згідно з його волею, буде тяжко битий; той же, який не знав, але зробив щось гідне покарання, буде мало битий. У кожного, кому дано багато, від того будуть і багато вимагати; і кому багато довірено, від того і вимагатимуть більше».
У програмі «Слово на кожен день»сестри Люцина та Наталія роздумують над постаттю святого Казимира та глибоким сенсом євангельського уривку про істинне служіння. Дізнайтеся, чому шлях до справжньої величі лежить через покору, відмову від «кумівства» та готовність розділити з Христом Його чашу.
3 березня у програмі «Слово на кожен день» роздумуємо над Євангелієм від Матея (23:1-12) про небезпеку духовного лицемірства. Як знайти «пустелю в місті» серед щоденної метушні, чим справжній учень Христа відрізняється від фарисея та чому шлях до справжньої величі лежить через покору та служіння.
Як навчитися не осуджувати інших, коли серце переповнюють претензії? Чому наша душа розквітає саме тоді, коли ми віддаємо, а не отримуємо? У випуску програми «Слово на кожен день» сестра Люцина роздумує над словами Євангелія від Луки про милосердя, ділиться свідченнями про силу адорації та пояснює, чому шлях до кращого світу починається з особистого навернення.
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Коли прийде Син Людський у cвоїй славі й усі ангели з Ним, тоді сяде на престолі cвоєї слави; і будуть зібрані перед Ним усі народи, і відділить їх одне від одного, як пастух відділяє овець від козлів; поставить овець праворуч, а козлів – ліворуч.
Того часу підходять до Ісуса учні Йоана й кажуть: «Чому ми й фарисеї багато постимо, а Твої учні не постять?» А Ісус їм сказав: «Чи можуть гості весілля сумувати, поки молодий з ними? Настануть дні, коли заберуть від них молодого, і тоді будуть постити».