Слухати Радіо

02:00

Катехиза

В ефірі

Біблійні читання

03:00

Меса

03:40

Розарій

04:00

Коронка до Божого Милосердя

04:20

Святий дня

05:00

Молитва

06:00

Дитяча катехиза

06:20

Житія святих

06:50

Ранкова молитва

07:00

Меса

08:00

Дитяча катехиза

08:10

Житія святих

08:30

Годинки

09:00

Молитовна лінія

10:00

Розарій

10:30

У ваших намірах

11:00

Житія святих

11:20

Катехиза

12:00

Ангел Господній

Блаженний Микола Цегельський, як «зрадник Батьківщини», користувався величезною любов’ю і пошаною серед людей, що ще більше розлютило «ворожу» радянську владу

В програмі "У Ваших намірах" далі говоримо про блаженних УГКЦ, беатифікованих у Львові під час Св.Літургії Папою Йоаном Павлом ІІ 27 червня 2001 року.
Блаженний Микола Цегельський був людиною, яка повністю присвятила себе пастирській праці. Перше, що він зробив у своїй парафії, так це збудував церкву і читальню для людей. 
Коли на Західну Україну прийшла радянська влада, то він відмовився переходити у православ’я, сказавши, що не може зрадити Бога, якому присягав.
За це отця Цегельського заарештували як “шпигуна світового імперіалізму, агітатора проти радянської влади і такого, що хотів повалити існуючий суспільний лад.
Народився Микола Цегельський у містечку Струсові на Тернопільщині у родині церковного і громадського діяча у Галичині, греко-католицького священика Теодора Цегельського та Марії Магдалини Мандичевської, яка також походила з давньогосвященичого роду.Після закінчення у 1918 р. Теребовлянської гімназії вступив на теологічнийфакультет Львівського університету, одночасно вивчав богослов’я у Львівськійгреко-католицькій духовній семінарії.У серпні 1924 р. М. Цегельський повінчався з Осипою Ратич. Через рік умолодій сім’ї народився син – Маркіян (Атиноген) Цегельський (у майбутньомувідомий український вчений-енергетик, педагог, працював у Польщі).5 квітня 1925 р. митрополит Андрей Шептицький рукоположив МиколуЦегельського на священика. При церкві у с. Сорока на Львівщині, де працював отець, він заснував три братства: Братство Апостольства Молитви, яке згуртувало 170 парафіян, Братство Найсвятіших Тайн (62 особи) і Братство тверезості (60 вірян). Кожне братство мало свою програму, свої обов’язки та активнодіяло під проводом свого душпастиря. Отець Микола невпинно дбав про духовність, освіту та добробут своїх парафіян. Заснував і провадив релігійні товариства, окремо для чоловіків і жінок. Особливу увагу звертав на гуртування молоді при церкві. Характерним для о. Цегельського і його дружини було турботливе ставлення до бідних, готовність допомогти нужденним. Хліб після відправляння панахиди він завжди роздавав людям, бідним родинам і сиротам допомагав харчами і речами, для бідних відправляв треби (церковні обряди) безоплатно.Сам же провадив аскетичний і скромний спосіб життя.У 1934 р. Микола Цегельський почав будівництво у с. Сороки нової церкви,спорудивши перед цим сільську цегельню, де селяни самі випалювали будівельний матеріал. За два роки збудували велику церкву Св. Димитрія й приміщення для читальні «Просвіти». Отець Микола Цегельський всіляко протистояв намаганням польської влади ополячувати українців, за що влада переслідувала і засудила його.Радянська влада, що прийшла на Львіщину у 1939 р., наклала на отця Миколуподатки, змушувала платити велику позику, забрала церковне поле. У селі почалися масові арешти, вивезення сімей до Сибіру. Життя й служіння о. Миколи різко ускладнились, здоров’я погіршилось. У будинку Миколи Цегельського в печі спалювали всю патріотичну літературу, підручники з історії, підшивки газет і журналів за всі роки.Улітку 1944 р. знову почалися переслідування по всій Галичині священиківіз вимогою перейти під юрисдикцію Російської православної церкви. Після ліквідації навесні 1946 р. УГКЦ почалися цькування тих греко-католицьких священиків, які відмовилися від переходу в підпорядкування Московської патріархії.Така гірка чаша не оминула і М. Цегельського. Здоров’я о. Миколи погіршувалось, йому запропонували зробити операцію, залишитись у Львові, щоб уникнути арешту, але він категорично відмовився.28 жовтня 1945 р. (за іншими даними – 1946 р.) Микола Цегельський був заарештований. Тримали його в Копичинцях, у Чорткові, а потім – у Тернополі. Парафіяни боляче переживали арешт отця і, намагаючись його врятувати,зібрали 700 підписів. Той факт, що «зрадник Батьківщини» користується такоюлюбов’ю і пошаною серед людей, лише більше розлютило «ворожу» радянськувладу.25 січня 1947 р. військовий трибунал МВС Тернопільської області засудивсвященика до 10 років ув’язнення у «виправно-трудових таборах із конфіскацією майна». Суд ухвалив рішення про виселення сім’ї засудженого: син Дометій(1927 р. н.) та дві доньки Ліда-Христина (1928 р. н.) і Марта (1934 р. н. ) відбувализаслання у Читинській області.Після засудження Микола Цегельський перебував у пересильних таборах ус. Ляцькому біля Золочева, у смт Підкамені біля Бродів та на львівському пересильному пункті на вул. Полтвяній, куди вже можна було приносити передачі. Підчас одного з таких візитів вірна дружина Осипа зуміла передати отцеві пошитий із марлі єпитрахиль, вино у пляшечці від ліків та сухарі для проведення богослужінь. І о. Цегельський регулярно відправляв Служби Божі та акуратно записував, коли і в яких намірах вони були проведені. У 1948 р. Микола Цегельський був вивезений у табір суворого режиму до Мордовської АРСР. Там він тяжко хворів.У травні 1951 р. священик помер. Похований на табірному цвинтарі станції Потьма (місце та номер могили невідомі). Шестеро священиків-в’язнів несли його до воріт табору, далі їх не пустили. І лише 7 лютого 1991 р. родина Цегельських отримала повідомлення про реабілітацію отця Миколи.27 червня 2001 р. під час візиту Папи Римського Івана Павла ІІ до України уході Святої Літургії у Львові відбувся обряд беатифікації (у католицькій церкві –акт зарахування тієї або іншої особи до лику блаженних) Миколи Цегельського,який був проголошений блаженним священномучеником Української греко-католицької церкви.
«Навернення - це шлях, а не мить»: історія служіння Андрія Павлуніка

«Навернення - це шлях, а не мить»: історія служіння Андрія Павлуніка

Про служіння та покликання в церкві розповідає делегат молоді від Харківсько-Запорізької дієцезії, Андрій Павлунік. Програма Комісії душпастирства молоді "Виховання - справа серця".
2025-07-18 00:00:00
Кремлівський фараон впертий, але ви робіть своє. Не полишайте віру, що війна закінчиться швидко"  - єпископ Станіслав Широкорадюк

Кремлівський фараон впертий, але ви робіть своє. Не полишайте віру, що війна закінчиться швидко" - єпископ Станіслав Широкорадюк

У ці дні з різних куточків України вирушають паломницькі групи до святинь, де прославилася Діва Марія в чудотворних іконах. Якщо ви бачите в дорозі колону людей із хрестом на чолі, найімовірніше, це паломники, які прямують до Бердичева або Зарваниці. У цій програмі спілкуємося з учасниками паломництва Шепетівка-Бердичів. Про свій досвід прочанина ділиться єпископ Станіслав Широкорадюк, ординарій Одесько-Сімферопольської дієцезії.
2025-07-17 00:00:00
Яка твоя молитва?

Яка твоя молитва?

"Молитва може бути навіть тоді, коли вуста закриті", - священник Мукачівської Греко-Католицької єпархії о.Руслан Бурдюх у програмі "У ваших намірах" пояснює, якою має бути добра молитва і як можливо налаштуватися душею й тілом на діалог із Богом.
2025-07-16 00:00:00
"Сатана має доступ до нас через слабкості і гріхи. Ми самі дозволяємо йому панувати над нами", - о.Андрій Немченко

"Сатана має доступ до нас через слабкості і гріхи. Ми самі дозволяємо йому панувати над нами", - о.Андрій Немченко

У програмі «У Ваших намірах» брат-францисканець Андрій Немченко розмірковує над темою страху: звідки він виникає, у чому полягає його небезпека і як він впливає на духовне життя. Священник чітко розрізняє страх перед Богом і страх перед небезпекою. За його словами, будь-який страх можна подолати – у цьому допомагають віра, молитва та довіра до Бога. Про практичні кроки у боротьбі зі страхами й фобіями брат Андрій розповідає у програмі.

2025-07-10 00:00:00
"Найбільша радість для мене - співпрацювати Богом. Це таємниця, яка захоплює", - брат Сергій Губицький

"Найбільша радість для мене - співпрацювати Богом. Це таємниця, яка захоплює", - брат Сергій Губицький

Про розпізнання дарів, час їхнього прояву та про те, як служити ними, розповідає монах-капуцин брат Сергій Губицький, настоятель монастиря Святого Йосифа Хрестителя у місті Старокостянтинів Хмельницької області. Брат Сергій не є священником, але його служіння охоплює багато напрямків. Він художник-іконописець, психолог, реставратор, скульптор, різьбяр по дереву, музикант, співак, агроном і господар. У програмі «У ваших намірах» брат ділиться своїм досвідом реалізації дарів як відповіддю на потреби часу та глибоким бажанням творити.

2025-07-09 00:00:00