Вперше на Радіо Марія сестра Еммануель Маяр — знана сьогодні, як сестра Еммануель із Меджугор’я,
черниця зі Спільноти Блаженств. Монахиня написала чимало книг, в яких багато уваги приділяється об'явленням Богородиці в Меджугор'є.
В програмі почуєте, яким був шлях сестри Еммануель до монастиря. В юнності ще дівчиною Еммануель займалася спіритизмом і ворожінням, а сьогодні відома на ввесь світ монахиня.
«Коли я була підлітком, моя подружка зі школи мене познайомила з практиками спіритизму. На моєму першому сеансі я бачила, як крутився стіл без сторонньої допомоги. Мені пояснили, що це дух рухає цим столом. Моя знайома ставила запитання цьому духу. Я в той час була католичкою, але мені ніхто не казав, що це небезпечно. Я думала, що це душі з чистилища таке роблять. Я трохи часу займалася спіритичними сеансами.
Коли я була в Індії, зустріла людину, яка передбачала майбутнє, я не знала, що це був чаклун. Він зробив астрологічний календар мого життя, розказав про моє минуле, і все було правдою. Мені тоді було 24 роки, він мені зробив передбачення до 30-ти років і як тільки він почав говорити про моє подальше життя, то я втікла, бо відчула, що втратила свого Небесного Батька.
Дев’ять місяців потому я падала все нижче і аж дійшла до того, що захотіла покінчити життя самогубством. Я не знала, чого так відбувається. Моя сестра помітила мій стан і запросила мене на зустріч харизматичної спільноти на свято П'ятидесятниці. Напередодні я зовсім не спала, це були сильні страждання, я сказала: «Господи, я тебе повідомляю, я більше не можу і о п'ятій годині я точно помру». Я таки пішла на харизматичну спільноту і побачила радісних людей, я подумала, що шукала таких людей ціле життя, але вже пізно, я відчувала пекло в середині в себе. І коли була 4-та година, прийшов один чоловік і почав кричати: «Брати і сестри! Між нами є особа, в якої вже наблизилася година смерті, і вона піде до сатани, бо займалася спіритизмом, ворожінням, картами таро, астрологією, і сатана хоче вбити цю особу, але Ісус своєю Кров'ю, Іменем може спасти цю особу. Коли я це почула, то зрозуміла, що йдеться про мене. Після молитви я знайшла цю особу і цей чоловік запитав мене, що я роблю. Він сказав, що я сама віддала себе під вплив злого духа, і ще додав, аби я молилась. Потім прийшли ще люди і почали молитися наді мною. Я почала поводити себе так, як вийлядає особа, яка загубила гаманець. В той момент я позбулася болю, траху, страждання, це все зникло, і власне там я мала зустріч з Ісусом, як з моїм Спасителем. Мені здавалося, що потоки живої води ввійшли в мене. Христос зійшов в мою яму і підняв мене. І це була рівно п’ята година, саме коли я призначила зустріч зі смертю.
Я більше тридцяти років мешкаю у Меджугор'є. Найбільше чудо, яке я бачила там, це Боже провидіння, яке там діє. Перше фантастичне чудо — це те, що там люди знаходять мир у своїх серцях і цього в магазині не купиш. Коли тривала війна у Югославії відбулося одне чудо, це було чудо розмноження хліба і м'яса, які забезпечили людей харчами. Це було певною підготовкою до часу, який приходить, бо тепер маємо страх, що нам може чогось бракувати. Діва Марія повторює, аби ми не турбувалися про життя», - розповідає сестра Еммануель.
В ефірі програми «У ваших намірах» отець Роман Сиротич розповів, як «Карітас Київ» адаптував своє служіння до викликів повномасштабної війни. Йшлося про гарячі обіди, підтримку під час енергетичної кризи, міжнародну допомогу та ключову роль волонтерів у щоденній праці організації.
У четвертій катехезі циклу про людину отець Віталій Козак говорить про головні виклики людини, яка прагне перевершити саму себе, і застерігає від небезпеки втрати гідності. «Проблема не в технології, проблема в серці того, хто її використовує», — наголошує монах-кармеліт, підводячи до глибшого питання про справжню природу людини.
У програмі «Наближаючись до Православ’я» отець Петро Лопатинський розмірковує над православним політичним богослов’ям, звертаючись до подій ХХ століття та впливу західного світу на церковну свідомість. У центрі розмови — патристичний синтез, небезпека етнофілетизму та питання: чи здатне православ’я поєднати вірність традиції з відкритістю до розвитку.
Отець Михайло Станчишин розкриває, як справжня зустріч з Ісусом звільняє людину від страху і народжує зрілу надію. У світі, де бракує надії, Христос не ховається, а приходить, щоб бути близько і навчити шукати Його в реальності щоденного життя.
У програмі «У ваших намірах» разом із братом Андрієм Немченком говоримо про роль жінки в Церкві на тлі резонансної події в Англіканській спільноті. Обговорюємо місце жінки як парафіянки, її участь у Літургії та непросте питання: чи можливий і чи безпечний для Католицької Церкви священничий сан для жінок.