Того часу Ісус та інші з Ним зійшли з гори і, повернувшись до учнів, побачили безліч людей довкола них та книжників, які сперечалися з ними. Як тільки ці люди побачили Його, зніяковіли і, підбігши, привітали Його. А Він запитав їх: «Про що сперечаєтеся з ними?» І відповів Йому один із натовпу: «Учителю, я привів до Тебе свого сина, який має німого духа. Як тільки де схопить його, то кидає ним, і він піну пускає, скрегоче зубами і ціпеніє. Просив я Твоїх учнів, щоб вигнали його, але вони не змогли!»
А Він у відповідь каже їм: «О роде безвірний, доки Я буду між вами? Доки Я буду терпіти вас? Приведіть його до Мене!» І його привели до Нього. Побачивши Ісуса, дух відразу затряс хлопцем; упавши на землю, той качався, пускаючи піну. Ісус запитав його батька: «Скільки часу, як це сталося з ним?» Той відповів: «З дитинства. Часто кидає його у вогонь і воду, щоби погубити його. Якщо Ти щось можеш, допоможи нам, змилосердься над нами!» А Ісус сказав йому: «“Якщо можеш!” Все можливе віруючому!» Тут же батько дитини, скрикнувши, вигукнув: «Вірю! Допоможи моєму невірству!» Зауваживши, що збігається натовп, Ісус погрозив нечистому духові, кажучи йому: «Духу німий і глухий, Я тобі наказую: вийди з нього і більше не входь у нього!» Закричавши, дух сильно затряс ним і вийшов, а хлопець стався наче мертвий, так що багато хто говорив, що він помер. А Ісус узяв його за руку, підвів його, і той встав. Коли Він зайшов у дім, учні наодинці стали запитувати Його: «Чому ми не змогли його вигнати?» А Він сказав їм: «Це поріддя нічим не можна вигнати, хіба що молитвою».
У катехезі о. Олексій Самсонов розповідає про життя та духовну спадщину архієпископа Фултона Шіна – проповідника, який допомагав мільйонам людей відкривати християнську віру через радіо й телебачення.
Того часу один із фарисеїв просив Ісуса, щоб Він поїв з ним. Увійшовши до дому фарисея, він возліг до столу. І от жінка, яка була в тому місті, грішниця, довідавшись, що Він возлежить при столі в домі фарисея, принесла в алебастровій посудині миро; і, ставши ззаду біля Його ніг, вона, плачучи, слізьми почала обмивати Його ноги та обтирала волоссям своєї голови, і цілувала Його ноги та мастила миром.
Того часу Господь сказав: «До кого це Мені порівняти людей цього роду? До кого вони подібні? Подібні вони до дітей, які сидять на майдані і гукають одне одному, кажучи: “Ми вам грали на флейті, а ви не танцювали; ми голосили, а ви не плакали!”
Біля Ісусового хреста стояли Його мати, сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. Побачивши Матір і учня, який стояв поряд і якого любив, Ісус промовив до матері: «Жінко, ось твій син!» Потім звернувся до учня: «Ось твоя мати!» І від тієї години взяв її учень до себе.
Того часу Ісус розповів учням притчу: «Чи може сліпий сліпого дорогою водити? Чи не впадуть обидва в яму?