Того часу Ісус та інші з Ним зійшли з гори і, повернувшись до учнів, побачили безліч людей довкола них та книжників, які сперечалися з ними. Як тільки ці люди побачили Його, зніяковіли і, підбігши, привітали Його. А Він запитав їх: «Про що сперечаєтеся з ними?» І відповів Йому один із натовпу: «Учителю, я привів до Тебе свого сина, який має німого духа. Як тільки де схопить його, то кидає ним, і він піну пускає, скрегоче зубами і ціпеніє. Просив я Твоїх учнів, щоб вигнали його, але вони не змогли!»
А Він у відповідь каже їм: «О роде безвірний, доки Я буду між вами? Доки Я буду терпіти вас? Приведіть його до Мене!» І його привели до Нього. Побачивши Ісуса, дух відразу затряс хлопцем; упавши на землю, той качався, пускаючи піну. Ісус запитав його батька: «Скільки часу, як це сталося з ним?» Той відповів: «З дитинства. Часто кидає його у вогонь і воду, щоби погубити його. Якщо Ти щось можеш, допоможи нам, змилосердься над нами!» А Ісус сказав йому: «“Якщо можеш!” Все можливе віруючому!» Тут же батько дитини, скрикнувши, вигукнув: «Вірю! Допоможи моєму невірству!» Зауваживши, що збігається натовп, Ісус погрозив нечистому духові, кажучи йому: «Духу німий і глухий, Я тобі наказую: вийди з нього і більше не входь у нього!» Закричавши, дух сильно затряс ним і вийшов, а хлопець стався наче мертвий, так що багато хто говорив, що він помер. А Ісус узяв його за руку, підвів його, і той встав. Коли Він зайшов у дім, учні наодинці стали запитувати Його: «Чому ми не змогли його вигнати?» А Він сказав їм: «Це поріддя нічим не можна вигнати, хіба що молитвою».
Того часу, сівши в човен, Ісус переплив назад і прийшов до свого міста. І ось принесли до Нього паралізованого, який лежав на носилках. Побачивши їхню віру, Ісус сказав паралізованому: «Відваги, сину! Прощаються тобі гріхи!»
Того часу Ісус прибув на той бік, у землю Гадаринську і зустріли Його два біснуваті, які вийшли з гробниць; вони були дуже люті, так що ніхто не міг перейти тією дорогою. І ось, вони закричали, гукаючи: «Що Тобі до нас, Сину Божий? Чи не прийшов Ти сюди, щоби передчасно нас мучити?»
Того часу, прийшовши в околиці Кесарії Филипової, Ісус звернувся до своїх учнів, запитуючи: «За кого люди вважають Сина Людського?» Вони відповіли: «Одні – за Йоана Хрестителя, другі – за Іллю, інші – за Єремію або за одного з пророків». Каже їм Ісус: «А ви Мене за кого вважаєте?» У відповідь Симон-Петро промовив: «Ти є Христос, Син Бога живого!»
Єлизаветі сповнився час родити; і вона народила сина. Почули сусіди та її родина, що Господь возвеличив своє милосердя над нею, і раділи разом з нею. Сталося, що восьмого дня прийшли обрізати дитя і хотіли назвати його ім’ям його батька – Захарією.
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Молячись, не говоріть багато, як ті язичники, бо думають, що завдяки своїй багатомовності будуть вислухані. Отже, не уподібнюйтеся їм, бо ваш Отець знає, чого потребуєте, перш ніж ви попросите в Нього.