"Це слово сповнене надії, що укріпляє нас під час війни", - сестра Марта Пшивара

 Псалом 103

1 Давида. Благослови, душе моя, Господа і все нутро моє - його святе ім'я. 
2 Благослови, душе моя, Господа і не забувай усіх добродійств його ніколи. 
3 Він прощає усі твої провини, зціляє всі твої недуги. 
4 Він визволяє життя твоє від ями, вінчає тебе ласкою та милосердям. 
5 Він насичує твій вік похилий благом, й оновляється, як орел, твоя юність. 
6 Господь творить правосуддя і суд усім прибитим. 
7 Він показав Мойсеєві свої дороги, синам Ізраїля - діла свої. 
8 Милосердний Господь і добрий, повільний до гніву і вельми милостивий. 
9 Не буде вічно він змагатись й не буде гніватись повіки. 
10 Не за гріхами нашими учинив він із нами, і не за провинами нашими відплатив він нам. 
11 Бо як високо небо над землею, така велика його милість над тими, що його бояться. 
12 Як далеко схід від заходу, так віддалив він від нас злочинства наші. 
13 Як батько милосердиться над синами, так милосердиться Господь над тими, що його бояться. 
14 Він знає, з чого ми зліплені, він пам'ятає, що ми - порох. 
15 Чоловік бо - дні його, немов билина: квітне, мов квітка в полі. 
16 Потягне над ним вітер, і його немає, і місце, де він був, його не впізнає більше. 
17 Милість же Господня від віку й до віку над тими, що його бояться; і справедливість його над дітьми дітей тих, 
18 що бережуть його союз і про заповіді його пам'ятають, щоб їх виконувати. 
19 Господь на небі утвердив престол свій, і царство його усім володіє. 
20 Благословіте Господа, всі ангели його, могутні силою, ви, що виконуєте його слово, покірні голосові його слова. 
21 Благословіте Господа, всі його небесні сили, слуги його, що чините його волю. 
22 Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління! Благослови, душе моя, Господа!

Цей Давидів псалом має різні заголовки: «Бог є любов», «Батьківська доброта Бога», «Прослава Божого милосердя». Усі ці теми підкреслюють риси Бога: Господь — добрий, милосердний, сповнений любові. Псалмоспівець добре це усвідомлює, про що свідчать перші й останні слова псалма, які повторюються як рефрен: «Благослови, душе моя, Господа». На початку молільник закликає до прослави лише свою душу, своє нутро, натомість у кінці — включає в прославу всіх мешканців неба і землі: розумні створіння — ангелів, які виконують волю Господа, і нерозумні — усе, що є ділом Його рук. Одні прославляють Господа свідомо й добровільно, інші — самим своїм існуванням.

Коли ми не знаємо, як прославляти Бога, можемо відкривати псалми прослави (цей — один із них) і просто їх читати. Вдячність для Бога, згідно з псалмоспівцем, об’являється в постійній пам’яті серця про отримані благодаті: «Не забувай усіх Його добродійств ніколи» (в. 2б); а в іншому псалмі читаємо: «Великих діл Бога не забувайте» (пор. Пс 78, 7).

Початок псалма перегукується з Магніфікатом — піснею Марії, яка складається з фрагментів Старого Завіту. Марія прославляла Бога, промовляючи: «Величає душа моя Господа … велике вчинив мені Потужний, Його Ім’я святе» (Лк 1, 46).

2. «Благослови, душе моя, Господа, і не забувай усіх добродійств Його ніколи».

Те, що допомагає людині та постійно оживляє її пам’ять — це бачення всього з перспективи віри. Для невіруючої людини щось трапляється випадково, натомість християнин покликаний у всьому розпізнавати присутність Господа й Його ведення.

3. «Він прощає всі твої провини, зціляє всі твої недуги».

Пригадується Симон Петро, котрий тричі відрікся Ісуса, присягався, що Його не знає. Але Воскреслий Ісус приходить і тричі запитує: «Симоне, чи любиш ти Мене?» І Петро усвідомлює, що ще не вміє любити, говорить: «Ти, Господи, знаєш, що люблю», — але ще не так, як Ти. Ісус обіцяє, що Петро дозріє до жертовної любові.

Коли людина усвідомлює, скільки їй пробачено, її серце стає здатним пробачати іншим. Псалмоспівець перелічує багато благодатей і кожного разу наголошує: це Господь їх дарує — прощає провини, зціляє, визволяє, обдаровує милосердям, наповнює добром, відновлює сили, захищає скривджених.

«Він насичує твій вік похилий благом, й оновляється, як орел, твоя юність» (в. 5) — ці слова перегукуються з Іс 40, 31:
«Ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять, крила підіймуть, немов ті орли...»

Це Слово — повне надії, що укріплює в часі війни й важливе в Році Надії, проголошеному Церквою.

У другій частині псалма, після згадки про Божу доброту, молільник пригадує історію:

«Він показав Мойсеєві Свої дороги, а синам Ізраїля — діла Свої» (в. 7).

Якщо Господь вчинив такі чуда в історії вибраного народу — наскільки більше чинить їх сьогодні в нашій щоденності! Але для розпізнання Божих діянь потрібно залишатися в близьких стосунках з Ним. Це можливо тоді, коли переживаємо Бога як Особу — милосердного Батька або добру Матір.

«Милосердний Господь і добрий, повільний до гніву і вельми милостивий… Як батько милосердиться над синами, так милосердиться Господь над тими, що Його бояться» (в. 8–13).

Бог, Творець людини, знає її слабкість. Людина — порох, але також створена з любові — на Божий образ. Це усвідомлення дає крила, щоб піднести погляд до неба, де її вічне помешкання.

«Благослови, душе моя, Господа» — нехай це Слово живе в мені завжди.