"Ісус царює над дияволом та прагне, щоб кожен віднайшов своє місце у світі. Будучи учасниками священницької пророчої і царської Служби Христа, миряни беруть на себе у Церкві частину спасенної місії Божого народу", - отець Міхал Бранкевич, духівний наставник дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater» у цій катехизі знайомить нас із різноманіттям служінь у Церкві як для світських осіб, так і для богопосвячених, покликаних відчути себе улюбленими, кожен на своєму місці.
Ієрархія Церкви на землі формувалась протягом століть і на сьогодні складається з Христових вірних, мирян, богопосвячених осіб. Десятина була утворена для того, щоб організовувати та утримувати служителів Церкви, серед яких священники, диякони - ті, хто є посвячений Богові. Багатство Церкви полягає у відповіді на потреби світу. Наприклад, хворі люди вимагають опіки. Так утворюються Ордени і монастирі, серед яких отці-боніфрати, сестри-калькутки та інші. Мати Тереза з Калькути була вражена бідністю в Індії і створила Орден Сестер Милосердя, які похиляються над кожним католиком і не католиком, щоб нагодувати, допомогти передати ліки, але й привести до людини священника. Акт милосердя - вчинок, що допомагає людині відчути себе потрібною і улюбленою.
Хто такі вірні? Це ті, хто приєднавшись через хрещення до Христа, беруть участь у христовому священницькому пророчому царському служінні, та є покликані до місії, яку Бог довірив виконувати у світі. Ісус Христос - священник, пророк і цар.
Посередництво між людьми і Богом означає священницьке служіння, у яке може увійти кожна світська особа через молитву "..будь милосердний до нас та усього світу", а також читання Слова Божого, оздоблення Церкви задля зустрічі з Ісусом у Євхаристії, що стає допомогою священнику.
Служіння пророче - спосіб дозволяти Богу передавати іншим вийти з гріховного життя і пізнати Бога.
Служіння царське - спосіб бачити безпеку для народу через Ісуса. Церква має священників, які допомогають захищати народ від діянь злого духа та потрапляння до пекла. Ісус царює над дияволом і не дозволяє спокушати людину, прагнучи, щоб людина віднайшла своє місце у світі.
"Я є з вами братом вашим, і є над вами, щоб бути пастирем", - говорив Святий Августин. Ісус залишає через апостолів місію єднання та організації дійсності Церкви. У своєму покликанні, які жертвують життям задля допомозі Церкви і встановлення порядку через служіння мирянам. Передавати Євангелію, освячення у Таїнствах є завданням священників, які покликані Богом в особливий спосіб через Ісуса. Вбогість, послух і чистота - обітниці, що встановлені задля допомоги проповідувати добру новину у світі богопосвяченим особам.
"Різноманітність харизм у Церкві служить одному - щоб кожен зміг знайти своє місце, де почуватиметься улюбленим посеред інших", - наголошує отець Міхал.
У десятій катехезі циклу «Людина на межі між Богом та безоднею» отець Віталій Козак розмірковує над небезпечним прагненням людства знайти сильного рятівника, який наведе порядок у часи хаосу та страху. На прикладі роману «Дюна» Френка Герберта священик показує, що навіть обраний і харизматичний лідер може привести не лише до надії, але й до фанатизму, війни та руйнування.
13 травня — дата, яка символічно об'єднує португальське селище Фатіма, площу Святого Петра у Ватикані та долю сучасної України. Чому замах на Папу Йоана Павла ІІ та агресія Росії проти України мають спільне метафізичне коріння? У цій статті, заснованій на катехезі отця Романа Лаби, ми розглядаємо «помилки Росії» не лише як політичну ідеологію, а як глибоку духовну патологію — «абортивну ментальність», що намагається знищити суб’єктність цілих народів.
Що єднає земну й небесну Церкву? Чому святі, будучи в Небі, можуть випрошувати благодаті для нас? Отець Міхал Бранкевич, духівний наставник дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater», продовжує цикл катехиз про сопричастя Святих, яке допомагає нам вірити у вічне життя, та у цій програмі знайомить із трьома станами Церкви.
У програмі "У ваших намірах" говоримо про дітей як невинних чистих свідків, які мають дар бачити і чути світ без раціонального підходу до дійсності, разом з о.Міхалем Бранкевичем, духівним наставником дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater» . Священник зауважує: "Віру у надприродню дійсність дитина сама собі не може придумати. Простота дитини дозволяє засоромитися усім розумним і мудрим людям цього світу. Діти передають правду про сучасний світ".
Гілберт Кійт Честертон у свої книзі "Вічна людина" звертається до тих, хто має можливість відкрити "розумність віри" і побачити перспективу життя. Отець Віталій Храбатин, референт Пасторально-міграційного відділу Патріаршої курії, запрошує до роздумів про дім і шлях віри на основі книги англійського письменника.