"Смерть завершує наше паломництво на землі, ми переходимо до іншого світу", - о. Андрій Рак зі Згромадження Місіонерів Облатів Непорочної Марії, священник Санктуарію Божої Матері Тиврійської, запрошує нас дивитися на смерть сьогодні по-християнськи, без страху.
Беручи в руки Катехизм Католицької Церкви чи молитовник "Щоденно з Богом", знаходимо те, що останні речі людини - це смерть, суд Божий, небо або пекло. Сьогодні чуємо про смерть щодня, і може здаватися, що вже не треба говорити про неї. Однак, маємо дивитися на смерть Божими очима, по-християнськи: з надією, без страху і жахливих думок. Смертю не закінчується наше життя: людина має тіло і безсмертну душу. Світ ангелів і святих, світ Господа Бога та темних духів, які збунтувалися проти Бога, - це той світ, який ми зможемо побачити після нашого паломництва на землі. "Від смерті починається наше справжнє життя - життя без кінця", - о. Андрій цитує святу Терезу від Дитятка Ісуса. Книга Мудрості говорить про те, що Бог не створив смерть і не бажає її нікому, через заздрість диявола смерть увійшла у світ. Але, дивлячись на смерть Ісуса Христа, ми можемо приготуватися до перемоги над дияволом.
Про явлення учням воскреслого Христа розповідає теолог-бібліст, священник Львівської архидієцезії Римсько-Католицької Церкви, викладач біблійних дисциплін в інституті Святого Томи Аквінського, автор книги "Світ Біблії: подорож батьківщиною Ісуса Христа", отець Володимир Кусьнєж.
Якою є роль Ангелів в історії спасіння? Чого вчать нас Ангели-провісники нової мандрівки, проголошуючи істину таємниці Воскресіння? Похиляючись над Євангелієм, роздумуємо разом із с. Юлією Заводовською із Згромадження Сестер від Ангелів м. Вінниця.
У катехезі на «Радіо Марія» отець Андрій Немченко говорить про П’ятидесятницю як момент, коли Дух Святий не лише зійшов на апостолів, а й творить життя Церкви. Це розмова про повноту Божої присутності, яка робить людину храмом і дає силу жити вірою щодня.
Отець Григорій Рогацький у катехезі на Радіо Марія роздумує над тим, як віра проявляється у щоденному використанні часу, звертаючись до євангельського діалогу Ісуса з жінкою-хананянкою. На прикладі Йосипа Сліпого та Любомира Гузара священник показує, як прожите життя стає відповіддю Богові і визначає вічність.
Чи є гріх, який Бог не може простити? Як допомогти близьким, які роками не сповідалися, та чому віра не є лише «особистою справою»? У катехезі на Радіо Марія єпископ Ян Собіло розкриває значення Божого милосердя як єдиного дієвого способу зцілення духовних ран та закликає кожного стати «носіями» для тих, хто духовно паралізований.