В програмі отець Рафал Мишковський розповідає про те, чи заважають нашій молитві інші люди, а також як їхня присутність допомагає і може бути включена у нашу молитву.
Часом, коли хочемо помолитись, то шукаємо особливого місця і відповідного часу, щоб побути у тиші на самоті. Для цього приходимо до храму в пошуках усамітнення, але несподівано там зустрічаємось з іншими людьми.
Ісус навчає нас молитись на самоті на противагу фарисеям, які показово молились, привертаючи до себе увагу. Свідомий християнин знає, що його індивідуальна молитва, навіть якщо вона відбувається посеред пустелі, завжди буде частиною молитви Церкви. Ми живемо нашою молитвою у спільноті.
Під час участі у святій Месі дуже важлива присутність інших людей, адже так ми створюємо спільноту. Ми входимо у Дім Бога не самі, поруч є інші люди: сестри і брати, які прийшли на запрошення Ісуса і є частиною нашого спілкування з Богом. Варто звернути увагу на присутність інших людей ще до початку святої Меси: подякувати Богу за них, виразити свою радість поглядом, бути уважним до інших, потурбуватись щоб власна присутність не створювала перешкод для спілкування з Господом.
Літургія, окрім своєї спільнотової природи також містить особливі елементи, які передбачають присутність інших, передусім, це форма множини, яка переважає у всіх молитвах і об'єднує братів і сестер.
Присутність інших людей більш або менш приємно впливає на наші почуття під час Літургії, але вона важлива для наших стосунків з Богом, навіть якщо відволікає. Ми маємо зосередитись на присутності Бога і відволікатись через присутність інших, щоб не зосередитись на собі.
Отець Рафал Мишковський
«Не ставтеся вороже до своїх внутрішніх переживань, а приходьте до Бога такими, якими ви є. Наші внутрішні стани не є випадковими», — о. Олександр Халаїм, директор Реабілітаційного центру святого Івана Павла ІІ у Шаровечці на Хмельниччині.
В ефірі Радіо Марія представниця видавництва "Святого Павла" у м.Львові Юлія Берт презентувала нові книги польського кардинала Гжегожа Рися "Дорога Світла" та "Візьми і слухай. Як почути Біблію". Автор заохочує до літургійної практики XX ст. після Воскресіння Христового в першій книзі та ділиться роздумами через тексти Євангелія і проповіді над складними темами сумнівів і тиші, висловлюючись простою мовою, у своїй другій книзі він поєднує традицію і відкритість на сучасність та сучасну людину.
"Пасха Нового Завіту виростає з Песаху, але водночас відкриває нову перспективу — визволення не лише від зовнішньої неволі, а й від гріха, страху та смерті", - сестра Наталія Гальцова зі Згромадження Сестер Служниць Святого Духа.
У шостій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» отець Віталій Козак розкриває небезпеку ідеологічного та морального утопізму. Чому прагнення до ідеального світу без Бога зрештою обертається або знищенням особистості, або її небезпечною абсолютизацією?
Напередодні Неділі Божого Милосердя отець Вальдемар Павелець розкриває глибину цієї правди, показуючи, як Бог відповідає на гріх і страждання людства. У світлі об’явлень святої Фаустини Ковальської священник пояснює знаки Милосердя, які стали надією для світу, зраненого війнами та безбожництвом.