В програмі отець Рафал Мишковський розповідає про те, чи заважають нашій молитві інші люди, а також як їхня присутність допомагає і може бути включена у нашу молитву.
Часом, коли хочемо помолитись, то шукаємо особливого місця і відповідного часу, щоб побути у тиші на самоті. Для цього приходимо до храму в пошуках усамітнення, але несподівано там зустрічаємось з іншими людьми.
Ісус навчає нас молитись на самоті на противагу фарисеям, які показово молились, привертаючи до себе увагу. Свідомий християнин знає, що його індивідуальна молитва, навіть якщо вона відбувається посеред пустелі, завжди буде частиною молитви Церкви. Ми живемо нашою молитвою у спільноті.
Під час участі у святій Месі дуже важлива присутність інших людей, адже так ми створюємо спільноту. Ми входимо у Дім Бога не самі, поруч є інші люди: сестри і брати, які прийшли на запрошення Ісуса і є частиною нашого спілкування з Богом. Варто звернути увагу на присутність інших людей ще до початку святої Меси: подякувати Богу за них, виразити свою радість поглядом, бути уважним до інших, потурбуватись щоб власна присутність не створювала перешкод для спілкування з Господом.
Літургія, окрім своєї спільнотової природи також містить особливі елементи, які передбачають присутність інших, передусім, це форма множини, яка переважає у всіх молитвах і об'єднує братів і сестер.
Присутність інших людей більш або менш приємно впливає на наші почуття під час Літургії, але вона важлива для наших стосунків з Богом, навіть якщо відволікає. Ми маємо зосередитись на присутності Бога і відволікатись через присутність інших, щоб не зосередитись на собі.
Отець Рафал Мишковський
"Церква заохочує нас входити в радість освячення у часі відпустів. Через наші діяння земля або буде благословенна, або проклята", - брат-францисканець о. Віктор Дешук, вікарій парафії Марії Матері Церкви у м. Києві. Він заохочує наново відкрити любов до Бога та добре пережити 2026 рік, присвячений Церквою святому Франциску Ассізькому, входячи на дорогу навернення. Священник ділиться настановами Папи Лева XIV з нагоди Ювілею.
У циклі «Антропологія святої Едити Штайн» монах-кармеліт отець Віталій Козак говорить про Христа як повноту чоловічості — не солодку і безконфліктну, а напружену, правдиву й жертовну. Це розмова про чоловіка, який не тікає від болю, а входить у нього, бо саме там народжується зрілість.
Отець Валентин Матушевський аналізує Євангеліє від Йоана, розкриваючи постать Йоана Хрестителя як істинного свідка Світла.
Отець Міхал Бранкевич говорить про царське служіння та містичне тіло Христа.
"Бог створив одну Церкву, щоб мати можливість об'являтися нам. Події, які ранять єдність Тіла Христового, не виникають без гріхів людей", - о. Міхал Бранкевич, духовний отець Києво-Житомирської дієцезіальної місійної семінарії "Redemptoris Mater".