В програмі отець Рафал Мишковський розповідає про те, чи заважають нашій молитві інші люди, а також як їхня присутність допомагає і може бути включена у нашу молитву.
Часом, коли хочемо помолитись, то шукаємо особливого місця і відповідного часу, щоб побути у тиші на самоті. Для цього приходимо до храму в пошуках усамітнення, але несподівано там зустрічаємось з іншими людьми.
Ісус навчає нас молитись на самоті на противагу фарисеям, які показово молились, привертаючи до себе увагу. Свідомий християнин знає, що його індивідуальна молитва, навіть якщо вона відбувається посеред пустелі, завжди буде частиною молитви Церкви. Ми живемо нашою молитвою у спільноті.
Під час участі у святій Месі дуже важлива присутність інших людей, адже так ми створюємо спільноту. Ми входимо у Дім Бога не самі, поруч є інші люди: сестри і брати, які прийшли на запрошення Ісуса і є частиною нашого спілкування з Богом. Варто звернути увагу на присутність інших людей ще до початку святої Меси: подякувати Богу за них, виразити свою радість поглядом, бути уважним до інших, потурбуватись щоб власна присутність не створювала перешкод для спілкування з Господом.
Літургія, окрім своєї спільнотової природи також містить особливі елементи, які передбачають присутність інших, передусім, це форма множини, яка переважає у всіх молитвах і об'єднує братів і сестер.
Присутність інших людей більш або менш приємно впливає на наші почуття під час Літургії, але вона важлива для наших стосунків з Богом, навіть якщо відволікає. Ми маємо зосередитись на присутності Бога і відволікатись через присутність інших, щоб не зосередитись на собі.
Отець Рафал Мишковський
"Люди звинувачували Людовика за те, що він був занадто побожним королем", - про святість короля Франції, яка не є випадковою, а формувалася протягом життя виголошує у катехизі о.Віктор Дешук, вікарій парафії Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у м.Києві.
Кустош Національного Санктуарію Матері Божої з гори Кармель, що в Бердичеві, монах-кармеліт Віталій Козак продовжує цикл програм “Антропологія святої Едити Штайн”. У цій катехезі священник говорить про спільноту віри, тобто Церкву. У загальному контексті цієї науки отець Віталій розглядає Її як родину Божих дітей.
У продовження циклу катехиз про зцілення у Дарах Святого Духа сьогодні торкнемося таких емоційних наслідків війни, як скорбота та відчуття провини. Отець Юрій Зелінський, брат-капуцин, душпастир парафії Св.Йосифа у м.Дніпро запрошує нас бути ласкавими до себе, шукати та приймати підтримку, коли вона нам потрібна, а також проживати емоції та уміти розпізнавати хибну провину.
Як виглядало би твоє життя без страху? Що є для тебе противагою йому? Про те, як навчитись проганяти страх та жити у досконалій любові - у катехизі від о.Романа Братковського, священника Донецького екзархату та лідера Харизматичної спільноти "Галілея".
Отець Міхал Бранкевич говорить про Святого Духа в контексті Його спільної місії з Ісусом Христом.