Отець Роман Братковський з парафії Преображення Господнього Української Греко-Католицької церкви, лідер харизматичної спільноти "Галилея", продовжує цикл катехиз "Євангеліє Царства". Дев'ята програма розкриває тему: "Метаноя, або переміна мислення".
Якщо ми повірили в Ісуса Христа, то чому продовжуємо грішити? В чому наша проблема? Апостол Павло пише до римлян, які щойно прийняли Ісуса, наступні слова:
Тож благаю вас, брати, на милість Божу, віддати тіла ваші як жертву живу, святу, приємну Богові: богослужбу від вас розумну. І не вподібнюйтеся до цього світу, але перемінюйтесь обновленням вашого розуму, щоб ви переконувалися, що то є воля Божа, що добре, що вгодне, що досконале. (Рим. 12:1-2)
Апостол Павло закликає Церкву оновити і перемінити свій розум. Він пише ці слова до християн, які вже жили Христом і Таїнствами, але їм ще чогось бракувало. Як і кожному з нас... І ми до кінця не розуміємо де криється ця проблема...
Павло говорить, що проблема у розумі, тобто людина тілом і духом стала християнином, але її розум і мислення продовжує залишатись рабським. Умовно кажучи: "Християнин вийшов з гріха, але гріх не вийшов з християнина". І гріх - це наше мислення. А тому Павло закликає не вподібнюватись до цього світу, а оновлювати свій розум.
Для чого людині оновлювати розум?
Коли людина прийняла Святого Духа - Він живе у її дусі, але розум продовжує думати як раніше. Такий стан можна назвати двоєдушністю.
Бог нікого не спокушає, але людина спокушається власною пожадливістю, яка породжує гріх. Проблема не у Богові, а у тому, що в людині залишається любов до гріха, яка була до навернення.
Щоб викоренити любов до гріха людина потребує оновлення розуму і переміни свого мислення. Досягти цього можливо, якщо вона буде вдивлятись в Ісуса і наслідувати Його.
Переміна мислення, або метаноя, означає повернутись до Бога своїм розумом. Господь нас любить і хоче, щоб ми були щасливими. Цього можна досягти, якщо всім серцем, душею і розумом полюбимо Господа, а свого ближнього - так як його полюбив Ісус Христос, віддавши Своє життя.
Отець Роман Братковський
На хвилях Радіо Марія ординарій Одесько-Сімферопольської дієцезії владика Станіслав Широкорадюк говорить про головні уроки війни — від сили молитви до ціни свободи. У катехезі прозвучали чесні роздуми про віру в окопах, єдність українців і духовні виклики, які стоять перед нами сьогодні.
Війна — це не лише лінія фронту, а й глибока трансформація людського духу. У четверту річницю повномасштабного вторгнення єпископ Харківсько-Запорізької дієцезії Павло Гончарук у ефірі Радіо Марія роздумує над тим, як страждання навчили нас бачити справжнє світло. Чому стосунок із Богом є нашим єдиним стабільним «живленням» і як нам готуватися до зустрічі тих, хто повернеться з фронту? Читайте про духовні висновки та практичні поради для кожного українця.
Як вимірює нас світ і як бачить нас Господь Бог? Мудрість завжди вміє любити, а справжня любов завжди мудра. Біблія показує дорогу до мудрості, і цією дорогою є молитва. Щоденно просити про дар Божої мудрості для пізнання Божої волі та виконання її у співпраці з Господом, Який завжди більший за людину і праведний, — до цього запрошує отець Кшиштоф Бузіковський зі Згромадження Місіонерів Облатів Непорочної Діви Марії.
У Бога завжди присутнє логічне мислення, починаючи від сотворення світу, гармонії й порядку. Важливо свідомо розуміти, з чим ми боремося, коли це може статися і як має настати перемога. Плоди Духа Святого — мир, радість у серці, щастя — це те, що ми хочемо бачити в нашому майбутньому. Для цього в Україні має запанувати Господь Бог. Отець Віктор Матушевський, екзорцист Київсько-Житомирської дієцезії, виголошує катехизу про логіку в Божому діянні, акцентуючи увагу на власних діях задля пізнання плодів.
До кого я навертаюся і повертаюся? Хто є моїм авторитетом? Микола Лучок, єпископ-ординарій Мукачівської дієцезії, виголошує катехизу, в якій зауважує, що без порбудови особистих стосунків з Богом ми не маємо сили відвернутися від зайвого.