Отець Роман Братковський з парафії Преображення Господнього Української Греко-Католицької церкви, лідер харизматичної спільноти "Галилея", продовжує цикл катехиз "Євангеліє Царства". Дев'ята програма розкриває тему: "Метаноя, або переміна мислення".
Якщо ми повірили в Ісуса Христа, то чому продовжуємо грішити? В чому наша проблема? Апостол Павло пише до римлян, які щойно прийняли Ісуса, наступні слова:
Тож благаю вас, брати, на милість Божу, віддати тіла ваші як жертву живу, святу, приємну Богові: богослужбу від вас розумну. І не вподібнюйтеся до цього світу, але перемінюйтесь обновленням вашого розуму, щоб ви переконувалися, що то є воля Божа, що добре, що вгодне, що досконале. (Рим. 12:1-2)
Апостол Павло закликає Церкву оновити і перемінити свій розум. Він пише ці слова до християн, які вже жили Христом і Таїнствами, але їм ще чогось бракувало. Як і кожному з нас... І ми до кінця не розуміємо де криється ця проблема...
Павло говорить, що проблема у розумі, тобто людина тілом і духом стала християнином, але її розум і мислення продовжує залишатись рабським. Умовно кажучи: "Християнин вийшов з гріха, але гріх не вийшов з християнина". І гріх - це наше мислення. А тому Павло закликає не вподібнюватись до цього світу, а оновлювати свій розум.
Для чого людині оновлювати розум?
Коли людина прийняла Святого Духа - Він живе у її дусі, але розум продовжує думати як раніше. Такий стан можна назвати двоєдушністю.
Бог нікого не спокушає, але людина спокушається власною пожадливістю, яка породжує гріх. Проблема не у Богові, а у тому, що в людині залишається любов до гріха, яка була до навернення.
Щоб викоренити любов до гріха людина потребує оновлення розуму і переміни свого мислення. Досягти цього можливо, якщо вона буде вдивлятись в Ісуса і наслідувати Його.
Переміна мислення, або метаноя, означає повернутись до Бога своїм розумом. Господь нас любить і хоче, щоб ми були щасливими. Цього можна досягти, якщо всім серцем, душею і розумом полюбимо Господа, а свого ближнього - так як його полюбив Ісус Христос, віддавши Своє життя.
Отець Роман Братковський
"Настрашніше не те, що забрали свободу тіла, а найстрашніше добровільно погодитися забути те, ким була людина", - монах-кармеліт отець Віталій Козак запрошує у цій катехизі, продовжуючи цикл "Людина на межі між Богом і безоднею", зробити аналіз літератури таких авторів як Маргарет Етвуд, Джордж Оурелл, Віктор Франкл, Олдос Гакслі, які піднімають тему особи, страху, систему жорстокості світу і пошуку свободи.
Справжня відбудова України після війни має починатися не з відновлення інфраструктури, а з відновлення людського серця, де центром усього має бути Христос. Без Бога людина неминуче руйнує себе та навколишній світ, тому важливо переосмислити фундаментальні цінності та будувати життя на «камені» віри, а не на хиткому піску матеріальних благ. Цей шлях передбачає зцілення стосунків через прощення, повернення людської гідності як образу Божого та щоденне перетворення через молитву і Євхаристію. Лише так можна побудувати країну, яка буде не просто заможною, а насамперед людяною та Божою.
Відкрийте для себе духовну глибину Лоретанської літанії — молитви, що перетворює земні скорботи на вічну радість. Це не просто перелік титулів Діви Марії, а живий діалог із Богом, де кожен заклик відкриває простір для ваших особистих прохань.
Чому вдячність є однією з найважливіших ознак людини, яка зустріла Христа, і чому навіть під час війни ми покликані прославляти Бога? Отець Михайло Станчишин говорить про невдячність як прояв внутрішньої сліпоти й гордині та нагадує: навчити дитину дякувати — означає допомогти їй вирости людиною, здатною творити добро.
Завершуючи цикл катехез про видатних британських католиків, отець Віталій Храбатин у студії Радіо Марія розкриває постать Святого Франциска Асизького через бачення легендарного письменника Г. К. Честертона. Дізнайтеся, чому справжній образ Франциска — це не лише «пташки та квіточки», як віднайти світло у власній темряві та чому бути католиком означає почати думати по-справжньому.