Отець Роман Братковський з парафії Преображення Господнього Української Греко-Католицької церкви, лідер харизматичної спільноти "Галилея", продовжує цикл катехиз "Євангеліє Царства". Дев'ята програма розкриває тему: "Метаноя, або переміна мислення".
Якщо ми повірили в Ісуса Христа, то чому продовжуємо грішити? В чому наша проблема? Апостол Павло пише до римлян, які щойно прийняли Ісуса, наступні слова:
Тож благаю вас, брати, на милість Божу, віддати тіла ваші як жертву живу, святу, приємну Богові: богослужбу від вас розумну. І не вподібнюйтеся до цього світу, але перемінюйтесь обновленням вашого розуму, щоб ви переконувалися, що то є воля Божа, що добре, що вгодне, що досконале. (Рим. 12:1-2)
Апостол Павло закликає Церкву оновити і перемінити свій розум. Він пише ці слова до християн, які вже жили Христом і Таїнствами, але їм ще чогось бракувало. Як і кожному з нас... І ми до кінця не розуміємо де криється ця проблема...
Павло говорить, що проблема у розумі, тобто людина тілом і духом стала християнином, але її розум і мислення продовжує залишатись рабським. Умовно кажучи: "Християнин вийшов з гріха, але гріх не вийшов з християнина". І гріх - це наше мислення. А тому Павло закликає не вподібнюватись до цього світу, а оновлювати свій розум.
Для чого людині оновлювати розум?
Коли людина прийняла Святого Духа - Він живе у її дусі, але розум продовжує думати як раніше. Такий стан можна назвати двоєдушністю.
Бог нікого не спокушає, але людина спокушається власною пожадливістю, яка породжує гріх. Проблема не у Богові, а у тому, що в людині залишається любов до гріха, яка була до навернення.
Щоб викоренити любов до гріха людина потребує оновлення розуму і переміни свого мислення. Досягти цього можливо, якщо вона буде вдивлятись в Ісуса і наслідувати Його.
Переміна мислення, або метаноя, означає повернутись до Бога своїм розумом. Господь нас любить і хоче, щоб ми були щасливими. Цього можна досягти, якщо всім серцем, душею і розумом полюбимо Господа, а свого ближнього - так як його полюбив Ісус Христос, віддавши Своє життя.
Отець Роман Братковський
Чим ми щодня наповнюємо свій розум — і як це впливає на наше серце та духовне життя? Отець Віктор Матушевський, екзорцист Київсько-Житомирської дієцезії, пояснює, як інформація, образи та емоції впливають на духовне життя людини — і чому емоційні реакції можуть ставати частиною духовної боротьби.
Без чого неможливо молитися? Якою має бути правильна позиція тіла під час внутрішньої молитви: стоячи, сидячи, навколішки чи взагалі лежачи? Поради та настанови для особистої молитовної практики — що необхідно усвідомити й нагадувати собі на початку молитви щоразу — дає в катехизі о. Назар Лесюк, священник храму Святого Архистратига Михаїла УГКЦ у с. Печеніжин Івано-Франківської області. Цією катехизою він завершує цикл катехиз про внутрішню молитву, але заохочує не зупинятися й молитися регулярно.
Чому у своїй Євангелії Йоан жодного разу не називає матір Ісуса на ім'я? Що насправді означають суворі слова Христа «Що мені, жінко, і тобі?»? Про що мовчать порожні кам'яні посудини в Кані Галилейській? У програмі “Катехиза” викладач біблійних наук о. Володимир Куснєж відкриває деталі Нового Завіту.
Продовжуємо цикл катехиз разом з о. Міхалем Бранкевичем, духовним наставником Дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater», роздумуючи над тим, ким є людина, сотворена на образ і подобу Бога. «Ми покликані до блаженства, — наголошує в цій катехизі отець Міхал та зауважує: — Бог хоче показати нам правду, що стосується не нашого зовнішнього життя, а наших переживань. Маємо просити Бога зреалізувати блаженства, щоб пізнати радість і щастя».
Того часу прийшли до Ісуса Його мати й брати та не могли доступитися до Нього через натовп. І сповістили Йому: «Твоя мати і Твої брати стоять зовні, бажаючи побачити Тебе». А Він у відповідь сказав їм: «Моя мати й Мої брати – це ті, котрі Слово Боже слухають і виконують».