Отець Роман Братковський з парафії Преображення Господнього Української Греко-Католицької церкви, лідер харизматичної спільноти "Галилея", продовжує цикл катехиз "Євангеліє Царства". Дев'ята програма розкриває тему: "Метаноя, або переміна мислення".
Якщо ми повірили в Ісуса Христа, то чому продовжуємо грішити? В чому наша проблема? Апостол Павло пише до римлян, які щойно прийняли Ісуса, наступні слова:
Тож благаю вас, брати, на милість Божу, віддати тіла ваші як жертву живу, святу, приємну Богові: богослужбу від вас розумну. І не вподібнюйтеся до цього світу, але перемінюйтесь обновленням вашого розуму, щоб ви переконувалися, що то є воля Божа, що добре, що вгодне, що досконале. (Рим. 12:1-2)
Апостол Павло закликає Церкву оновити і перемінити свій розум. Він пише ці слова до християн, які вже жили Христом і Таїнствами, але їм ще чогось бракувало. Як і кожному з нас... І ми до кінця не розуміємо де криється ця проблема...
Павло говорить, що проблема у розумі, тобто людина тілом і духом стала християнином, але її розум і мислення продовжує залишатись рабським. Умовно кажучи: "Християнин вийшов з гріха, але гріх не вийшов з християнина". І гріх - це наше мислення. А тому Павло закликає не вподібнюватись до цього світу, а оновлювати свій розум.
Для чого людині оновлювати розум?
Коли людина прийняла Святого Духа - Він живе у її дусі, але розум продовжує думати як раніше. Такий стан можна назвати двоєдушністю.
Бог нікого не спокушає, але людина спокушається власною пожадливістю, яка породжує гріх. Проблема не у Богові, а у тому, що в людині залишається любов до гріха, яка була до навернення.
Щоб викоренити любов до гріха людина потребує оновлення розуму і переміни свого мислення. Досягти цього можливо, якщо вона буде вдивлятись в Ісуса і наслідувати Його.
Переміна мислення, або метаноя, означає повернутись до Бога своїм розумом. Господь нас любить і хоче, щоб ми були щасливими. Цього можна досягти, якщо всім серцем, душею і розумом полюбимо Господа, а свого ближнього - так як його полюбив Ісус Христос, віддавши Своє життя.
Отець Роман Братковський
Червень 2001 року став для України часом великої надії та духовного іспиту. Яким запам’ятався візит папи Йоана Павла ІІ тим, хто готував його приїзд у Києві? Про «невидиму» працю, спротив пропаганди, особисту молитву Понтифіка на колінах та його пророчі слова про «загарбницькі орди», які сьогодні звучать як ніколи актуально, розповідає очевидець подій отець Віктор Маковський.
У шістнадцятій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» монах-кармеліт отець Віталій Козак відкрив новий тематичний блок, присвячений системам контролю та страху. Упродовж наступних семи програм священник аналізуватиме механізми тоталітаризму, звертаючись до відомого твору Маргарет Етвуд «Оповідь служниці».
Священник УГКЦ о. Іван Держило говорить про Божі заповіді, пропонуючи сприймати Декалог не як суворі заборони, а як Божі обіцянки та вияв батьківської любові, що трансформують серце вірянина.
О.Роман Казьмєрчак разом із багатодітним батьком Володимиром Блажеєвим аналізують послання св. Йоана Павла II до сімей, підкреслюючи роль сім'ї як «домашньої церкви». Гість програми ділиться зворушливим особистим свідченням про подолання кризи, виховання чотирнадцяти дітей та силу молитви у часи важких випробувань.
У катехезі отець Віталій Храбатин продовжив аналіз книги Гілберта Кейта Честертона «Ортодоксія», зосередившись на темах матеріалізму, свободи та відповідальності людини. Священник пояснив, чому, за Честертоном, війни є наслідком людського вибору, а не Божої волі, та як втрата віри в Бога спонукає людину шукати інші об’єкти поклоніння.