Про розуміння часу, пораненого внаслідок первородного гріха та можливості, які він відкриває для людини розповідає Олександр Могильний з Ордену Братів Менших Капуцинів.
У людей дуже часто виникають труднощі у перекладі Слова Божого на реальність, не розуміння то що діє, а що не діє у нашому житті, розповідає брат Олександр. Будучи даром від Бога, Час - дається людині, і, передусім, є Словом Бога, яке приходить у різних формах та зустрічається з людським словом. Оскільки Слово Бога приходить у світ зранений первородним гріхом, в якому панують наслідки цього гріха, а значить, саме розуміння часу є пораненим, а його дія складною, і, навіть, ворожою до людини і світу. Та попри це, за твердженням Бальтазара, Час є найбільшою школою Божої любові.
Війна часто перетворюється на суху статистику жертв, на цифри, котрі не мають емоційного забарвлення, але все це відбувається в Часі. "Сьогодні наша Україна стікає кров'ю. В конкретному часі!" - наголошує брат Олександр Могильний, і далі продовжує: "Час не є якимось абстрактним мисленням чи філософським терміном. Час - це реальність, яку переживає реальна людина!"
Дорікаючи Господу, у нашому щоденному житті, у часі, в якому перебуваємо, цим самим визнаємо Його. Навіть язичники чи невіруючі дорікають Господу, визнаючи Його існування, адже неможливо дорікати тому у кого не віриш, кого не існує. Наш простір також спотворений гріхом, але Господь приходить до нас у конкретному часі. Помилково вважати, що час може зцілити, адже він також є пораненим, лише Господь може вилікувати людину, вважає брат Олександр.
Поранений час залишиться з війною, у минулому. Будучи вершиною гріха, війна є аномалією, і, зрештою, людство вийде з війни, вона завершиться. Але останнім "іспитом" людини є - смерть, і для підготовки до смерті у людини є час. Господь Своєю Особою гарантує, що людина буде здатна гарно підготуватися та вдало скласти свій останній іспит в цьому спотвореному часі.
Хоча людина поранена первородним гріхом, але не була знищена ним. Бог створив світ і людину, хоча тепер світ поранений, Бог продовжує піклуватися про людину віддаючи Свого Сина. Як і кожен дар Бога - час є добрим. Із сучасної війни ми вийдемо глибоко пораненими, але увійдемо в новий час. Відкриваючи свої рани будемо відкривати нову глибину можливостей, наголошує брат Олександр Могильний.
Отець Віталій Козак у завершальній катехезі циклу про антропологію святої Едити Штайн говорить про глибоку кризу сучасних стосунків між чоловіком і жінкою. Священник пояснює: втрата бачення іншого як особистості й таємниці поступово перетворює любов на взаємне використання.
Чи існують абсолютно здорові люди? Як прийняти діагноз і не втратити надію? Отець Марек Рудзь, настоятель трьох парафій та дипломований психолог, розкриває християнське розуміння страждання, аналізує «континуум здоров'я» та пояснює, чому досвід Йова є актуальним для кожного з нас сьогодні.
У катехезі на хвилях радіо Марія отець Вальдемар Павелець розповідає про об’явлення Пресвятої Діви Марії у Люрді та духовне значення цього місця для мільйонів паломників. Священник пояснює, чому хворі є справжнім скарбом Церкви, та як Люрд відкриває людям шлях до внутрішнього миру й надії.
"Ми живемо у часі, коли єдність Церкви відбудовується. Важливо бути відкритими та споглядати на тих, хто може свідчити про пережиття радості спілкування з Богом", - о.Міхал Бранкевич, духовний отець дієцезіальної місійної семінарії "Redemptoris Mater" продовжує цикл катехиз про Церкву як одне Тіло Христове та зауважує, що відновлення єдності може стати даром Святого Духа.
«Вона була дуже вродливою дівчиною, яка завжди казала Богові “так” заради навернення грішників і на власному прикладі переживання віри показала, що звичайна світська особа може бути глибокодуховною та отримати від Бога великі благодаті», — о. Вадим Варфоломеєв зі Згромадження Отців Пасіоністів, священник Кам’янець-Подільської дієцезії, запрошує ближче познайомитися в рік Пресвятого Серця Ісуса зі святою Джеммою, яка мала велику побожність до цього культу.