Про розуміння часу, пораненого внаслідок первородного гріха та можливості, які він відкриває для людини розповідає Олександр Могильний з Ордену Братів Менших Капуцинів.
У людей дуже часто виникають труднощі у перекладі Слова Божого на реальність, не розуміння то що діє, а що не діє у нашому житті, розповідає брат Олександр. Будучи даром від Бога, Час - дається людині, і, передусім, є Словом Бога, яке приходить у різних формах та зустрічається з людським словом. Оскільки Слово Бога приходить у світ зранений первородним гріхом, в якому панують наслідки цього гріха, а значить, саме розуміння часу є пораненим, а його дія складною, і, навіть, ворожою до людини і світу. Та попри це, за твердженням Бальтазара, Час є найбільшою школою Божої любові.
Війна часто перетворюється на суху статистику жертв, на цифри, котрі не мають емоційного забарвлення, але все це відбувається в Часі. "Сьогодні наша Україна стікає кров'ю. В конкретному часі!" - наголошує брат Олександр Могильний, і далі продовжує: "Час не є якимось абстрактним мисленням чи філософським терміном. Час - це реальність, яку переживає реальна людина!"
Дорікаючи Господу, у нашому щоденному житті, у часі, в якому перебуваємо, цим самим визнаємо Його. Навіть язичники чи невіруючі дорікають Господу, визнаючи Його існування, адже неможливо дорікати тому у кого не віриш, кого не існує. Наш простір також спотворений гріхом, але Господь приходить до нас у конкретному часі. Помилково вважати, що час може зцілити, адже він також є пораненим, лише Господь може вилікувати людину, вважає брат Олександр.
Поранений час залишиться з війною, у минулому. Будучи вершиною гріха, війна є аномалією, і, зрештою, людство вийде з війни, вона завершиться. Але останнім "іспитом" людини є - смерть, і для підготовки до смерті у людини є час. Господь Своєю Особою гарантує, що людина буде здатна гарно підготуватися та вдало скласти свій останній іспит в цьому спотвореному часі.
Хоча людина поранена первородним гріхом, але не була знищена ним. Бог створив світ і людину, хоча тепер світ поранений, Бог продовжує піклуватися про людину віддаючи Свого Сина. Як і кожен дар Бога - час є добрим. Із сучасної війни ми вийдемо глибоко пораненими, але увійдемо в новий час. Відкриваючи свої рани будемо відкривати нову глибину можливостей, наголошує брат Олександр Могильний.
Війна — це не лише лінія фронту, а й глибока трансформація людського духу. У четверту річницю повномасштабного вторгнення єпископ Харківсько-Запорізької дієцезії Павло Гончарук у ефірі Радіо Марія роздумує над тим, як страждання навчили нас бачити справжнє світло. Чому стосунок із Богом є нашим єдиним стабільним «живленням» і як нам готуватися до зустрічі тих, хто повернеться з фронту? Читайте про духовні висновки та практичні поради для кожного українця.
Як вимірює нас світ і як бачить нас Господь Бог? Мудрість завжди вміє любити, а справжня любов завжди мудра. Біблія показує дорогу до мудрості, і цією дорогою є молитва. Щоденно просити про дар Божої мудрості для пізнання Божої волі та виконання її у співпраці з Господом, Який завжди більший за людину і праведний, — до цього запрошує отець Кшиштоф Бузіковський зі Згромадження Місіонерів Облатів Непорочної Діви Марії.
У Бога завжди присутнє логічне мислення, починаючи від сотворення світу, гармонії й порядку. Важливо свідомо розуміти, з чим ми боремося, коли це може статися і як має настати перемога. Плоди Духа Святого — мир, радість у серці, щастя — це те, що ми хочемо бачити в нашому майбутньому. Для цього в Україні має запанувати Господь Бог. Отець Віктор Матушевський, екзорцист Київсько-Житомирської дієцезії, виголошує катехизу про логіку в Божому діянні, акцентуючи увагу на власних діях задля пізнання плодів.
До кого я навертаюся і повертаюся? Хто є моїм авторитетом? Микола Лучок, єпископ-ординарій Мукачівської дієцезії, виголошує катехизу, в якій зауважує, що без порбудови особистих стосунків з Богом ми не маємо сили відвернутися від зайвого.
На хвилях Радіо Марія катехезу виголосив о. Станіслав Свурка, настоятель парафії Матері Божої з гори Кармель у Томашполі, на тему «Духовне налаштування під час Великого посту». Священик наголосив, що справжній піст — це не сумне обличчя і не зосередженість на собі, а глибоке перебування з Ісусом через Боже Слово та відкритість на дію Святого Духа.