Про розуміння часу, пораненого внаслідок первородного гріха та можливості, які він відкриває для людини розповідає Олександр Могильний з Ордену Братів Менших Капуцинів.
У людей дуже часто виникають труднощі у перекладі Слова Божого на реальність, не розуміння то що діє, а що не діє у нашому житті, розповідає брат Олександр. Будучи даром від Бога, Час - дається людині, і, передусім, є Словом Бога, яке приходить у різних формах та зустрічається з людським словом. Оскільки Слово Бога приходить у світ зранений первородним гріхом, в якому панують наслідки цього гріха, а значить, саме розуміння часу є пораненим, а його дія складною, і, навіть, ворожою до людини і світу. Та попри це, за твердженням Бальтазара, Час є найбільшою школою Божої любові.
Війна часто перетворюється на суху статистику жертв, на цифри, котрі не мають емоційного забарвлення, але все це відбувається в Часі. "Сьогодні наша Україна стікає кров'ю. В конкретному часі!" - наголошує брат Олександр Могильний, і далі продовжує: "Час не є якимось абстрактним мисленням чи філософським терміном. Час - це реальність, яку переживає реальна людина!"
Дорікаючи Господу, у нашому щоденному житті, у часі, в якому перебуваємо, цим самим визнаємо Його. Навіть язичники чи невіруючі дорікають Господу, визнаючи Його існування, адже неможливо дорікати тому у кого не віриш, кого не існує. Наш простір також спотворений гріхом, але Господь приходить до нас у конкретному часі. Помилково вважати, що час може зцілити, адже він також є пораненим, лише Господь може вилікувати людину, вважає брат Олександр.
Поранений час залишиться з війною, у минулому. Будучи вершиною гріха, війна є аномалією, і, зрештою, людство вийде з війни, вона завершиться. Але останнім "іспитом" людини є - смерть, і для підготовки до смерті у людини є час. Господь Своєю Особою гарантує, що людина буде здатна гарно підготуватися та вдало скласти свій останній іспит в цьому спотвореному часі.
Хоча людина поранена первородним гріхом, але не була знищена ним. Бог створив світ і людину, хоча тепер світ поранений, Бог продовжує піклуватися про людину віддаючи Свого Сина. Як і кожен дар Бога - час є добрим. Із сучасної війни ми вийдемо глибоко пораненими, але увійдемо в новий час. Відкриваючи свої рани будемо відкривати нову глибину можливостей, наголошує брат Олександр Могильний.
На хвилях «Радіо Марія» отець Тарас Фітьо роздумує над тим, як досвід церковної молитви може і повинен увійти в повсякденне життя родини. Священник наголошує: сім’я не є глядачем у храмі, а живою частиною Літургії, що вчиться молитві через простоту і постійну присутність.
Ті, яких ми можемо засуджувати, мають відкриті серця на пошук Бога. Рахав - жінка блудниця, яка дозволила Богу перемінити себе та врятувати через неї народ. У продовження циклу про біблійних жінок зі Старого Завіту с.Марта Пшивара, провінційна настоятелька Сестер Служниць Святого Духа в Україні, знайомить нас із Рахав з Книги Ісуса Навина.
У катехезі на хвилях "Радіо Марія" отець Андрій Немченко, монах-францисканець, роздумує над Тижнем молитов про єдність християн, який переживає Католицька Церква. Священник говорить про екуменічну молитву як дар, що веде до духовної єдності, попри історичні поділи між християнами.
В ефірі катехези отець Віталій Козак, настоятель Національного Санктуарію Матері Божої з гори Кармель у Бердичеві, розкриває бачення чоловіка очима Едити Штайн у межах антропологічного циклу. Йдеться про трагедію сучасного чоловіка, втечі від болю та про поклик не до сили й героїзму, а до мужності залишитися — в правді, молитві й тиші.
У 2025 році Папа Лев XIV канонізував світську особу. Святий Церкви, який власним життям довів, що "Бог нікого не викреслює". Він запровадив Помпейську молитву, заснував Санктуарій у Помпеї, при цьому будучи у шлюбі, та пройшов шлях від духовної загубленості до глибокої віри. Предаставниця видавництва "Святого Павла" у м. Львові Юлія Берт презентувала нову книгу про святого - Апостола молитви.