Про розуміння часу, пораненого внаслідок первородного гріха та можливості, які він відкриває для людини розповідає Олександр Могильний з Ордену Братів Менших Капуцинів.
У людей дуже часто виникають труднощі у перекладі Слова Божого на реальність, не розуміння то що діє, а що не діє у нашому житті, розповідає брат Олександр. Будучи даром від Бога, Час - дається людині, і, передусім, є Словом Бога, яке приходить у різних формах та зустрічається з людським словом. Оскільки Слово Бога приходить у світ зранений первородним гріхом, в якому панують наслідки цього гріха, а значить, саме розуміння часу є пораненим, а його дія складною, і, навіть, ворожою до людини і світу. Та попри це, за твердженням Бальтазара, Час є найбільшою школою Божої любові.
Війна часто перетворюється на суху статистику жертв, на цифри, котрі не мають емоційного забарвлення, але все це відбувається в Часі. "Сьогодні наша Україна стікає кров'ю. В конкретному часі!" - наголошує брат Олександр Могильний, і далі продовжує: "Час не є якимось абстрактним мисленням чи філософським терміном. Час - це реальність, яку переживає реальна людина!"
Дорікаючи Господу, у нашому щоденному житті, у часі, в якому перебуваємо, цим самим визнаємо Його. Навіть язичники чи невіруючі дорікають Господу, визнаючи Його існування, адже неможливо дорікати тому у кого не віриш, кого не існує. Наш простір також спотворений гріхом, але Господь приходить до нас у конкретному часі. Помилково вважати, що час може зцілити, адже він також є пораненим, лише Господь може вилікувати людину, вважає брат Олександр.
Поранений час залишиться з війною, у минулому. Будучи вершиною гріха, війна є аномалією, і, зрештою, людство вийде з війни, вона завершиться. Але останнім "іспитом" людини є - смерть, і для підготовки до смерті у людини є час. Господь Своєю Особою гарантує, що людина буде здатна гарно підготуватися та вдало скласти свій останній іспит в цьому спотвореному часі.
Хоча людина поранена первородним гріхом, але не була знищена ним. Бог створив світ і людину, хоча тепер світ поранений, Бог продовжує піклуватися про людину віддаючи Свого Сина. Як і кожен дар Бога - час є добрим. Із сучасної війни ми вийдемо глибоко пораненими, але увійдемо в новий час. Відкриваючи свої рани будемо відкривати нову глибину можливостей, наголошує брат Олександр Могильний.
Отець Віталій Козак з ордену босих кармелітів продовжує цикл катехиз "Людина на межі між Богом і безоднею". Цього разу йшлося про внутрішню свободу людини в сучасному світі.
У черговому випуску катехези на Радіо Марія отець Олександр Кушта та сестра Люцина розкривають глибокі теми з «Богослов'я тіла» святого папи Йоана Павла II. Чому Ісус Христос у своїх повчаннях про шлюб закликає звернутися до того, що було «від початку»? У чому полягає небезпека об'єктивізації особистості, як первісна невинність визначає шлюбне покликання чоловіка й жінки та чому людське тіло є храмом Святого Духа, а не в'язницею душі — читайте у стислому огляді матеріалу.
У денній катехизі монахиня Згромадження Сестер від ангелів, с. Юлія Заводовська, розповідає про взаємини ангелів та святих. Катехитка зосереджує увагу на історіях св. Піо, св.Фаустини Ковальської, св. Джемми Галгані та св. Франциски Римської. Важливо, що хоча ангели і допомагали святим у багатьох практичних речах та служінні, їхня діяльність часто зосереджується на спільній прославі Бога та наверненні людської душі до Нього.
Листопад у християнській традиції — це особливий час пам’яті та щирої молитви за померлих. Проте чи замислюємося ми, чим насправді є чистилище? Чи це місце покарання, чи, навпаки, передсмак раю та вияв безмежної Божої любові? У катехезі в ефірі «Радіо Марія» ігумен київського монастиря о. Йосип Щур ЧСВВ ділиться богословським поглядом Церкви, свідченнями святих і практичними порадами про те, як ми можемо реально допомогти душам наших спочилих близьких.
Близької людини вже немає поруч, але твоя любов до неї залишається. Як виявити цю любов тепер? Що ти можеш зробити для тих, за ким сумуєш? Єпископ-помічник Харківсько-Запорізької дієцезії Ян Собіло говорить в катехезі про молитву за померлих, очищення душі в чистилищі та любов, яка продовжується навіть після смерті.