"Чому любов Господа найбільша" - коментар Євангелія дня

Того часу Ісус сказав своїм учням: «Хто з вас, маючи друга, піде до нього у половині ночі та скаже йому: “Друже, позич мені три хліби, бо приятель мій прийшов до мене з дороги, і не маю що йому запропонувати!”

Раз якось він молився в якомусь місці, і як закінчив, сказав до нього один з його учнів: «Господи, навчи нас молитись, як і Йоан навчав своїх учнів.» А він до них промовив: «Коли ви молитесь, кажіть: Отче, нехай святиться твоє ім'я, нехай прийде твоє Царство. Дай нам кожного дня наш хліб щоденний. І прости нам гріхи наші, бо й ми прощаємо кожному, хто нам винен; і не введи нас у спокусу.»

Того часу Ісус увійшов до якогось села, і одна жінка на ім’я Марта прийняла Його до себе. І в неї була сестра, котра звалася Марією, яка, сівши біля ніг Господа, слухала Його слово. А Марта метушилася при багатьох послугах; тож, підійшовши, сказала: «Господи, чи Тебе не обходить, що моя сестра залишила мене саму услуговувати? Скажи їй, щоб мені допомогла!» У відповідь Господь сказав їй: «Марто, Марто, ти журишся і клопочешся багато чим, а потрібне — одне. Марія ж вибрала кращу частку, яка не відбереться від неї!»

У катехезі на «Радіо Марія» настоятель парафії в Рокитному отець Марек Рудзь та сестра Люцина роздумують про християнське покликання жити Святим Письмом. З нагоди спомину святого Єроніма вони пояснюють, чому Біблія є не просто пам'яткою літератури, а живим Словом Божим, яке має супроводжувати вірянина щодня — у молитві, вдома, у транспорті та під час випробувань війни.

Того часу один законник підвівся і сказав, випробовуючи Ісуса: «Учителю, що маю зробити, аби успадкувати вічне життя?» Він же відповів йому: «Що в Законі написано? Як читаєш?» Той у відповідь сказав: «Любитимеш Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всією думкою своєю, і ближнього свого, як самого себе».