Чому маємо бути вдячні Богу навіть у стражданнях?

"Що би зі мною не сталося, я не сам - Отець зі мною", - так перефразовує автор передачі слова Ісуса Христа. Ми переживаємо свою віру завдяки усвідомленню постійної присутності Господа в нашому житті. Бог входить у нашу історію та займає останнє місце, щоб звільнити нас від прагнення завжди бути на першомі місці. Цим Він вчить нас приймати та любити один одного. Де йде боротьба за місця, там немає ні для кого місця. 
Бог у всьому сприяє тим, хто Його любить. Любити Господа - це передусім вважати себе Божою дитиною, донькою чи сином, дякувати Йому за все, навіть за маленькі речі. Вдячність наповнює серце любов’ю. Вона здатна змінити на краще моє життя, відносини між людьми, допомагає знаходити добрих людей, нових друзів. Що людина посіє, те й буде жати. Якщо сіємо вдячність, вона до нас повернеться. Вдячність є молитвою. Перед тим як просити, треба подякувати за те, що вже маємо і ким ми є. Завдяки вдячності можемо побачити добро навіть у дуже неприємних ситуаціях. Дякувати Богові під час страждання - це вияв духовної зрілості.