Перекладаючи з грецької твір одного з найбільших Отців Церкви Кирила Олександрійського про єдність Христа, отець Олег Кіндій, священник УГКЦ та викладач богослов'я в Українському католицькому університеті, запрошує вдуматися в життя Христа, хто є такий Ісус та зрозуміти, як у Христі ми можемо краще ставати собою.
Кирило Олександрійський народився близько 376р. у Єгипті, Олександрія. Зростав у християнській родині та добре знав Слово Боже. Олександрія брала початок для катехитичної школи. Логіка, людський розум, пошук істин потребує Божественного одкровення, для Кирила Слово Боже було наавторитетнішим. Християнська містика будувалась на глибокому наверненні людини, вивченні Божого Слова, і тоді вже Бог розкривався у глибших сенсах. Серед олександрійців виникла суперечка "як називати Марію". Одне з них стало "мати Божа". Деякі раціональні розуми вважали, що Бога може народити лише Бог. Але Кирило обгрунтовує вчення про Богородицю, та на Третьому вселенському соборі було проголошено, що Марія є Богородиця. Той, кого виношувала Марія, мав людську природу і водночас Божу, в її лоні поєднується дві природи.
Твір про єдність Христа був написаний Кирилом близько 438р. та надав поштовх для вивчення Отців Церкви. В кінці XIXст. твір було опрацьовано і перекладено в Оксфорді, пізніше у Франції. Твір представлено у формі діалогу між двома особами: Кирило, захисник віри, та представник несторіанських поглядів, той хто потребує роз'яснення. Тема єдності Христа у двох природах розкриває те, що в Ісусі Христі у повноті реалізована Божественна особа, сам Бог. Кирило підкреслює, що Ісус - це одна особа, яка поєднана двома природами, але не розділена. За Таємницею ікономії (від грец. οἰκονομία — "домобудівництво", "управління домом") Єдинородного, яка стосується плоті, стоїть задум Бога відновити гармонію світу. "Кирило Олександрійський пояснює: Бог, стаючи людиною, приймає на себе не лише людську плоть і робить її своєю, але й приймає усі страждання, наші болі. Для Нього усе людське стає рідним, тому з Ісусом Христом як Богом, який став людиною, легко говорити, Він розуміє нас зсередини," - наголошує отець Олег.
Щодня людина опиняється у центрі невидимої боротьби — боротьби за власні думки, увагу та спокій серця. В ефірі програми «Катехиза» о. Павло Щука розглянув практичну спадщину видатного богослова Євагрія Понтійського. Спираючись на вчення про вісім духів зла, катехит розкрив систему духовного «тренування», яка допомагає розпізнавати підступні спокуси, звільнятися від руйнівного інформаційного та емоційного «фастфуду» й знаходити внутрішній мир у теперішньому моменті.
У сьогоднішній катехизі о. Віталій Козак продовжує цикл "Людина на межі між Богом і безоднею". Цього разу катехит зупинився на ролі соціальних мереж у нашому житті й тих проблемах, які вони можуть породжувати в контексті ідеології.
"Невибір добра - є зловживанням свободою і веде до рабства гріха. Чим більше творимо добра, тим вільніше стаємо", - виголошує отець Міхал Бранкевич, духовний наставник Дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater». Продовжуючи розпочатий цикл катехиз, священник запрошує до роздумів про доброту, якою є природа Бога. Отець Міхал пояснює, чому сьогодні людина не любить відповідальності, та як неправильний вибір приводить світ до самознищення.
Що таке круціята в Церкві, та для кого вона необхідна? У програмі "У ваших намірах" отець Міхал Бранкевич пояснює процес, в якому людина має можливість позбутися власної залежності від звичок, що зневільнюють та позбавляють людської гідності: алкоголізм, наркоманія, ігроманія, порнографія або ж залежність від гаджетів.
Що таке вільна воля, і як ми маємо робити вибір? Сестра-гоноратка Каміла Кармалюк зі Згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії запрошує в катехизі до роздумів про власні вибори на щодень Де Бог може втручатися та допомогати зробити вибір. Як розпізнати і скористатися власною волею.