Перекладаючи з грецької твір одного з найбільших Отців Церкви Кирила Олександрійського про єдність Христа, отець Олег Кіндій, священник УГКЦ та викладач богослов'я в Українському католицькому університеті, запрошує вдуматися в життя Христа, хто є такий Ісус та зрозуміти, як у Христі ми можемо краще ставати собою.
Кирило Олександрійський народився близько 376р. у Єгипті, Олександрія. Зростав у християнській родині та добре знав Слово Боже. Олександрія брала початок для катехитичної школи. Логіка, людський розум, пошук істин потребує Божественного одкровення, для Кирила Слово Боже було наавторитетнішим. Християнська містика будувалась на глибокому наверненні людини, вивченні Божого Слова, і тоді вже Бог розкривався у глибших сенсах. Серед олександрійців виникла суперечка "як називати Марію". Одне з них стало "мати Божа". Деякі раціональні розуми вважали, що Бога може народити лише Бог. Але Кирило обгрунтовує вчення про Богородицю, та на Третьому вселенському соборі було проголошено, що Марія є Богородиця. Той, кого виношувала Марія, мав людську природу і водночас Божу, в її лоні поєднується дві природи.
Твір про єдність Христа був написаний Кирилом близько 438р. та надав поштовх для вивчення Отців Церкви. В кінці XIXст. твір було опрацьовано і перекладено в Оксфорді, пізніше у Франції. Твір представлено у формі діалогу між двома особами: Кирило, захисник віри, та представник несторіанських поглядів, той хто потребує роз'яснення. Тема єдності Христа у двох природах розкриває те, що в Ісусі Христі у повноті реалізована Божественна особа, сам Бог. Кирило підкреслює, що Ісус - це одна особа, яка поєднана двома природами, але не розділена. За Таємницею ікономії (від грец. οἰκονομία — "домобудівництво", "управління домом") Єдинородного, яка стосується плоті, стоїть задум Бога відновити гармонію світу. "Кирило Олександрійський пояснює: Бог, стаючи людиною, приймає на себе не лише людську плоть і робить її своєю, але й приймає усі страждання, наші болі. Для Нього усе людське стає рідним, тому з Ісусом Христом як Богом, який став людиною, легко говорити, Він розуміє нас зсередини," - наголошує отець Олег.
Священник Віталій Козак розпочинає перший блок катехез циклу «Людина на межі між Богом і безоднею», присвячений ілюзії людського контролю. Виходячи з ідей книги Ювала Ноя Харарі "Homo sapiens", він пропонує подивитися на людину як на біологічний феномен і поставити непросте запитання: чи не є наше прагнення керувати всім навколо лише ілюзією сили.
Як молитися посеред «вогню» страждань та війни? У новій катехез на Радіо Марія отець Микола Бєлічев розкриває глибину молитви Азарії з книги пророка Даниїла. Це роздуми про те, як благословляти Бога у найважчі часи, долати спокусу нарікання та брати відповідальність за свій народ перед Господом.
У катехезі на хвилях Радіо Марія бібліст отець Володимир Кусьнєж пояснює, як постать Діви Марії представлена у Святому Писанні та чому іноді для кращого розуміння біблійного контексту дослідники звертаються до апокрифічних текстів. Священник також розглядає питання «братів і сестер Ісуса», згаданих у Євангелії, та показує, як це місце тлумачать різні християнські традиції.
Коли ми ображаємо Бога і людину, чи можемо заплатити за провину? У програмі "У ваших намірах" говоримо про покуту та важливість її виконанні разом із о. Міхалем Бранкевичем, духівним отцем дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater». "Завданням покути є виховання, - пояснює священник, - ми ранимо любов Бога до нас, але покута має нам допомогти".
Догматична конституція II Ватиканського Собору про Церкву «Lumen Gentium» говорить про Церкву у сучасному світі як про світло, що виражається у чеснотах і проявах Католицької Церкви, святої і єдиної та вказує на знак присутності Бога. Міхал Бранкевич, духівний отець дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater» запрошує познайомитись із іншими релігіями світу задля розуміння спільності із християнством.