Того часу Ісус сказав юдеям: «Якщо Я свідчу сам про себе, то Моє свідчення неправдиве. Є інший, хто свідчить про Мене; і знаю, що свідчення, яким Він свідчить про Мене, істинне. Ви посилали до Йоана, і він засвідчив істину. Я ж не від людини приймаю свідчення, але кажу це для того, щоб ви були спасенні. Він був світильником, який горів і світив, ви ж хотіли порадуватися якийсь час у його світлі.
Я ж маю свідчення більше, ніж свідчення Йоана, адже діла, які дав Мені Отець, щоб Я їх довершив, – самі діла, які Я роблю, свідчать про Мене, що Отець Мене послав. І Отець, який послав Мене, Він сам засвідчив про Мене. А ви ані голосу Його ніколи не чули, ані виду Його не бачили, і не маєте Його слова, яке перебувало б у вас,тому що Тому, кого Він послав, ви не вірите. Дослідіть Писання, адже ви думаєте в них мати вічне життя, саме вони і свідчать про Мене. Та ви не хочете прийти до Мене, щоб мати життя. Слави від людей Я не приймаю, але знаю вас, що Божої любові ви не маєте в собі. Я прийшов у Ім’я Мого Отця, – і ви не приймаєте Мене. Якщо би інший прийшов у своє ім’я, того ви приймете. Як можете ви повірити, коли приймаєте один від одного славу, а слави, що від єдиного Бога, – не шукаєте? Не думайте, що Я буду оскаржувати вас перед Отцем; є той,хто вас звинувачує, – Мойсей, на якого ви звірились. Бо коли б ви вірили Мойсеєві, то вірили б і Мені,адже про Мене він написав. Якщо ж його Писанням ви не вірите, то як Моїм повірите словам?»
Того часу Ісус промовив до своїх учнів: «Неможливо, щоби спокуси не прийшли, та горе тому, через кого вони приходять! Йому було б краще почепити собі довкола шиї жорновний камінь і бути вкинутим в море, ніж щоби спокусив одного з цих малих. Зважайте на себе!
Коли згрішить твій брат, – докори йому, а коли покається, – прости йому. І якщо сім раз на день згрішить проти тебе і сім разів на день звернеться до тебе, кажучи: „Каюся!” – прости йому».
І сказали апостоли Господу: «Додай нам віри!» А Господь промовив: «Коли б ви мали віру, хоч як гірчичне зернятко, і повеліли б цій смоковниці: „Будь вирваною з корінням і стань посадженою в морі!” – то послухала б вас».
33 - денні приготування до повної пожертви Ісусові за святим Людовиком Марією Гріньйоном де Монфором. Отець Олексій Самсонов в катехезі пояснює католицьку традицію віддання себе Пресвятій Богородиці.
Того часу ішли за Ісусом численні натовпи. Обернувшись, Він сказав їм: «Якщо хто приходить до Мене і не зненавидить свого батька та матері, дружини й дітей, братів і сестер, та ще й душу свою, той не може бути Моїм учнем. Хто не несе свого хреста, а йде слідом за Мною, не може бути Моїм учнем.
Того часу один з тих, які сиділи при столі, сказав Ісусові: «Блаженний той, хто їстиме хліб у Божому Царстві».
Він же сказав йому: «Один чоловік справляв великий бенкет і запросив багатьох; і послав свого слугу в годину бенкету, щоби сказав запрошеним: “Приходьте, бо вже все готове”. Й усі як один почали виправдовуватися. Перший сказав йому: “Поле купив я, потрібно мені піти й побачити його; благаю тебе, вважай мене за виправданого”. А другий сказав: “Купив я п’ять пар волів і йду випробувати їх; благаю тебе, вважай мене за виправданого”. Ще один сказав: “Я одружився і через те не можу прийти”.
Того часу підійшли деякі фарисеї і сказали Ісусові: «Виходь і йди звідси, бо Ірод хоче Тебе вбити».
А Він відповів їм: «Ідіть і скажіть цьому лисові: “Ось Я виганяю бісів і приношу зцілення сьогодні й завтра, а третього дня завершу. Все ж таки сьогодні і завтра, і наступного дня Мені треба йти, бо неможливо, щоби пророк загинув поза Єрусалимом”. Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і камінням побиваєш посланих до тебе! Скільки разів хотів Я зібрати твоїх дітей, як птаха збирає своїх пташенят під крила, – та ви не захотіли!