Того часу Ісус сказав юдеям: «Якщо Я свідчу сам про себе, то Моє свідчення неправдиве. Є інший, хто свідчить про Мене; і знаю, що свідчення, яким Він свідчить про Мене, істинне. Ви посилали до Йоана, і він засвідчив істину. Я ж не від людини приймаю свідчення, але кажу це для того, щоб ви були спасенні. Він був світильником, який горів і світив, ви ж хотіли порадуватися якийсь час у його світлі.
Я ж маю свідчення більше, ніж свідчення Йоана, адже діла, які дав Мені Отець, щоб Я їх довершив, – самі діла, які Я роблю, свідчать про Мене, що Отець Мене послав. І Отець, який послав Мене, Він сам засвідчив про Мене. А ви ані голосу Його ніколи не чули, ані виду Його не бачили, і не маєте Його слова, яке перебувало б у вас,тому що Тому, кого Він послав, ви не вірите. Дослідіть Писання, адже ви думаєте в них мати вічне життя, саме вони і свідчать про Мене. Та ви не хочете прийти до Мене, щоб мати життя. Слави від людей Я не приймаю, але знаю вас, що Божої любові ви не маєте в собі. Я прийшов у Ім’я Мого Отця, – і ви не приймаєте Мене. Якщо би інший прийшов у своє ім’я, того ви приймете. Як можете ви повірити, коли приймаєте один від одного славу, а слави, що від єдиного Бога, – не шукаєте? Не думайте, що Я буду оскаржувати вас перед Отцем; є той,хто вас звинувачує, – Мойсей, на якого ви звірились. Бо коли б ви вірили Мойсеєві, то вірили б і Мені,адже про Мене він написав. Якщо ж його Писанням ви не вірите, то як Моїм повірите словам?»
Того часу, сівши в човен, Ісус переплив назад і прийшов до свого міста. І ось принесли до Нього паралізованого, який лежав на носилках. Побачивши їхню віру, Ісус сказав паралізованому: «Відваги, сину! Прощаються тобі гріхи!»
Того часу Ісус прибув на той бік, у землю Гадаринську і зустріли Його два біснуваті, які вийшли з гробниць; вони були дуже люті, так що ніхто не міг перейти тією дорогою. І ось, вони закричали, гукаючи: «Що Тобі до нас, Сину Божий? Чи не прийшов Ти сюди, щоби передчасно нас мучити?»
Того часу, прийшовши в околиці Кесарії Филипової, Ісус звернувся до своїх учнів, запитуючи: «За кого люди вважають Сина Людського?» Вони відповіли: «Одні – за Йоана Хрестителя, другі – за Іллю, інші – за Єремію або за одного з пророків». Каже їм Ісус: «А ви Мене за кого вважаєте?» У відповідь Симон-Петро промовив: «Ти є Христос, Син Бога живого!»
Єлизаветі сповнився час родити; і вона народила сина. Почули сусіди та її родина, що Господь возвеличив своє милосердя над нею, і раділи разом з нею. Сталося, що восьмого дня прийшли обрізати дитя і хотіли назвати його ім’ям його батька – Захарією.
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Молячись, не говоріть багато, як ті язичники, бо думають, що завдяки своїй багатомовності будуть вислухані. Отже, не уподібнюйтеся їм, бо ваш Отець знає, чого потребуєте, перш ніж ви попросите в Нього.