Розпочинаючи другий розділ книги "Від серця до серця" Браяна Кавано, читали із сестрою Дам'яною Галущак притчу про важливість іспиту совісті та нашої готовності до Другого пришестя Ісуса Христа. Які запитання ми маємо ставити собі кожного дня, щоб наслідувати Христа?
Друге пришестя – іспит готовності
Один пастор оповідає про те, як отримав поштою анкету з місцевої енергетичної компанії. Її питання стосувалися загальновідомої проблеми 2000 року (йдеться про побоювання, що з початком нового тисячоліття міг статися збій у роботі комп’ютерних систем – ред.), а, радше, масових страхів, з нею пов’язаних.
Останнє з питань анкети: «Чи матимеш труднощі в здійснені найважливіших завдань, що стоять перед тобою?» – змусило пастора замислитись. Замислитись над основними завданнями парохіяльної громади. Міркував так: церква є спільнотою, що має наріжним каменем любов до ближнього і молитву, отже головні парохіальні обов’язки можна виконувати безперешкодно – властиво, за будь-яких умов. І записав: «Будемо здійснювати Святі Таїнства, виявляти доброчинність, вивчати Святе Письмо і проповідувати його навіть якщо комп’ютери – всі як один – вийдуть з ладу».
Поміркувавши, додав ще таке: «Певно, будемо вже неспроможні випускати всю ту друковану продукцію, що пов’язана з єпархіальними справами та з інститутом сім’ї. Може, змушені будемо припинити складання розлогих програм релігійного навчання, що дасть нам змогу належно відпочити святого недільного дня. Тож і в цьому, попри всі негаразди, – милість Господня».
Анкета з її питаннями спонукала пастора замислитись і над готовністю парохіяльної громади до «судного дня»: а що як розповсюдити подібну анкету серед парохіян, щоби пересвідчитись, чи готові вони до «другого пришестя»? І почав формулювати питання:
– Як давно ти останній раз нагодував голодного, напоїв спраглого?
– Чи гостинно ваша громада зустрічає подорожніх з інших країв?
– Що робиш для того, аби нагі були одягнені, а безхатченки мали притулок?
– Як часто провідуєш нужденних і ув’язнених?
– Чи складаєш шану Богові в дусі та істині?
– Чи підтримуєте одне одного словами розради і заохоти?
– Чи прощаєте недругам вашим, даруєте мир і спокій, утішаєте згорьованих і знедолених?
– Що робите задля зменшення насильства у вашій громаді? Чи не спалахує у твоєму серці гнів та лють?
– Чи жадаєш і домагаєшся справедливості, не вдаючись до помсти?
– Як давно ти проголошував Благу Вість – словом чи діями?
– Де громадиш свої скарби – на небі чи в банківському сейфі?
– Чи вістив людям про всещедру Божу любов?
Насамкінець пастор зазначив: «Більшості з нас відповісти на питання цієї анкети – тим паче ділом, життям своїм відповісти – було б значно важче, ніж на питання тієї, «енергетичної». Та можу закластися, що це незрівнянно важливіше… Так чи так, а з комп’ютерами ми якось дамо собі раду. Та, якщо не виконаємо вимог Божого іспиту нашої готовності, то можемо й не перебути «судного дня», без прикрих утрат. Другу анкету ми маємо сприймати дуже і дуже серйозно».
Говоримо з отцем Міхалом Бранкевичем про особливу благодать - уміння довіряти.
Сьогодні, 27 січня, вшановуємо пам'ять жертв Голокосту. Закликав "не допустити!" подібного знову через установлення пам'ятників та інші ініціативи для нагадування про жах трагедії та мільйони знищених у німецьких таборах людей о.Міхал Бранкевич, духовний отець Києво-Житомирської дієцезіальної місійної семінарії "Redemptoris Mater".
«Молодь шукає себе, своє місце в суспільстві та Церкві. Вона хоче бути почутою. І наше завдання — допомогти їй у цьому пошуку», — Зоряна Вуїв, членкиня Комісії душпастирства молоді, делегатка молоді від Львівської архідієцезії, заступниця голови Молодіжної ради при Комісії душпастирства молоді. Програма «Виховання — справа серця».
У програмі «У ваших намірах» брат-францисканець Андрій Немченко говорить про післясвяткову депресію — стан внутрішньої порожнечі, який часто приходить після завершення свят. У другій частині програми йдеться про душпастирські відвідини осель, як про нагоду живої зустрічі, благословення дому та простої євангелізації через присутність і розмову.
"І коли чоловік вийшов із кола особистих проблем і думок про себе бідного і нещасного, та пішов послужити для інших, у цей момент гріх, якого він не міг позбутися, зник. Ми маємо дбати про себе, але, якщо зосереджуватимемось лише на собі, прийде кінець ", - о.Олексій Самсонов, директор Радіо Марія в Україні.