Розпочинаючи другий розділ книги "Від серця до серця" Браяна Кавано, читали із сестрою Дам'яною Галущак притчу про важливість іспиту совісті та нашої готовності до Другого пришестя Ісуса Христа. Які запитання ми маємо ставити собі кожного дня, щоб наслідувати Христа?
Друге пришестя – іспит готовності
Один пастор оповідає про те, як отримав поштою анкету з місцевої енергетичної компанії. Її питання стосувалися загальновідомої проблеми 2000 року (йдеться про побоювання, що з початком нового тисячоліття міг статися збій у роботі комп’ютерних систем – ред.), а, радше, масових страхів, з нею пов’язаних.
Останнє з питань анкети: «Чи матимеш труднощі в здійснені найважливіших завдань, що стоять перед тобою?» – змусило пастора замислитись. Замислитись над основними завданнями парохіяльної громади. Міркував так: церква є спільнотою, що має наріжним каменем любов до ближнього і молитву, отже головні парохіальні обов’язки можна виконувати безперешкодно – властиво, за будь-яких умов. І записав: «Будемо здійснювати Святі Таїнства, виявляти доброчинність, вивчати Святе Письмо і проповідувати його навіть якщо комп’ютери – всі як один – вийдуть з ладу».
Поміркувавши, додав ще таке: «Певно, будемо вже неспроможні випускати всю ту друковану продукцію, що пов’язана з єпархіальними справами та з інститутом сім’ї. Може, змушені будемо припинити складання розлогих програм релігійного навчання, що дасть нам змогу належно відпочити святого недільного дня. Тож і в цьому, попри всі негаразди, – милість Господня».
Анкета з її питаннями спонукала пастора замислитись і над готовністю парохіяльної громади до «судного дня»: а що як розповсюдити подібну анкету серед парохіян, щоби пересвідчитись, чи готові вони до «другого пришестя»? І почав формулювати питання:
– Як давно ти останній раз нагодував голодного, напоїв спраглого?
– Чи гостинно ваша громада зустрічає подорожніх з інших країв?
– Що робиш для того, аби нагі були одягнені, а безхатченки мали притулок?
– Як часто провідуєш нужденних і ув’язнених?
– Чи складаєш шану Богові в дусі та істині?
– Чи підтримуєте одне одного словами розради і заохоти?
– Чи прощаєте недругам вашим, даруєте мир і спокій, утішаєте згорьованих і знедолених?
– Що робите задля зменшення насильства у вашій громаді? Чи не спалахує у твоєму серці гнів та лють?
– Чи жадаєш і домагаєшся справедливості, не вдаючись до помсти?
– Як давно ти проголошував Благу Вість – словом чи діями?
– Де громадиш свої скарби – на небі чи в банківському сейфі?
– Чи вістив людям про всещедру Божу любов?
Насамкінець пастор зазначив: «Більшості з нас відповісти на питання цієї анкети – тим паче ділом, життям своїм відповісти – було б значно важче, ніж на питання тієї, «енергетичної». Та можу закластися, що це незрівнянно важливіше… Так чи так, а з комп’ютерами ми якось дамо собі раду. Та, якщо не виконаємо вимог Божого іспиту нашої готовності, то можемо й не перебути «судного дня», без прикрих утрат. Другу анкету ми маємо сприймати дуже і дуже серйозно».
"В дієцезіях, де є активні душпастирі молоді, відбуваються численні зустрічі та паломництва - народжується більше покликань. Беручи участь у житті Церкви молоді люди залучаються до служіння і так з'являються нові ідеї, які передаються Комісії для реалізації та залучення", - єпископ-помічник Харківсько Запорізької дієцезії, Голова Комісії душпатсирства молоді, Ян Собіло.
Брат менший, францисканець Андрій Немченко в програмі "У Ваших намірах" розповідає, чим запам'ятався блаженної пам'яті єпископ Броніслав Бернацький. Отець Андрій з єпископом знайомі давно, адже народилися в одній місцевості, потім перебували в одному ордені. "Єпископ з вигляду був серйозним і суворим, однак, перебуваючи з підлітками, часто сміявся", - згадує о. Андрій.
На передачу “У Ваших намірах” завітали незвичайні гості - дві рідні сестри Марія і Василина Томишинець. Більше десяти років вони невтомно відвідують поранених захисників, які перебувають на лікуванні у госпіталях Києва та Ірпеня.
Чи існували реально Адам і Єва? Досі теологи не можуть точно відповісти на запитання автентичності цих біблійних персонажів.
Отець Станіслав Нуцковський говорить про потребу спасіння та святості життя.