Розпочинаючи другий розділ книги "Від серця до серця" Браяна Кавано, читали із сестрою Дам'яною Галущак притчу про важливість іспиту совісті та нашої готовності до Другого пришестя Ісуса Христа. Які запитання ми маємо ставити собі кожного дня, щоб наслідувати Христа?
Друге пришестя – іспит готовності
Один пастор оповідає про те, як отримав поштою анкету з місцевої енергетичної компанії. Її питання стосувалися загальновідомої проблеми 2000 року (йдеться про побоювання, що з початком нового тисячоліття міг статися збій у роботі комп’ютерних систем – ред.), а, радше, масових страхів, з нею пов’язаних.
Останнє з питань анкети: «Чи матимеш труднощі в здійснені найважливіших завдань, що стоять перед тобою?» – змусило пастора замислитись. Замислитись над основними завданнями парохіяльної громади. Міркував так: церква є спільнотою, що має наріжним каменем любов до ближнього і молитву, отже головні парохіальні обов’язки можна виконувати безперешкодно – властиво, за будь-яких умов. І записав: «Будемо здійснювати Святі Таїнства, виявляти доброчинність, вивчати Святе Письмо і проповідувати його навіть якщо комп’ютери – всі як один – вийдуть з ладу».
Поміркувавши, додав ще таке: «Певно, будемо вже неспроможні випускати всю ту друковану продукцію, що пов’язана з єпархіальними справами та з інститутом сім’ї. Може, змушені будемо припинити складання розлогих програм релігійного навчання, що дасть нам змогу належно відпочити святого недільного дня. Тож і в цьому, попри всі негаразди, – милість Господня».
Анкета з її питаннями спонукала пастора замислитись і над готовністю парохіяльної громади до «судного дня»: а що як розповсюдити подібну анкету серед парохіян, щоби пересвідчитись, чи готові вони до «другого пришестя»? І почав формулювати питання:
– Як давно ти останній раз нагодував голодного, напоїв спраглого?
– Чи гостинно ваша громада зустрічає подорожніх з інших країв?
– Що робиш для того, аби нагі були одягнені, а безхатченки мали притулок?
– Як часто провідуєш нужденних і ув’язнених?
– Чи складаєш шану Богові в дусі та істині?
– Чи підтримуєте одне одного словами розради і заохоти?
– Чи прощаєте недругам вашим, даруєте мир і спокій, утішаєте згорьованих і знедолених?
– Що робите задля зменшення насильства у вашій громаді? Чи не спалахує у твоєму серці гнів та лють?
– Чи жадаєш і домагаєшся справедливості, не вдаючись до помсти?
– Як давно ти проголошував Благу Вість – словом чи діями?
– Де громадиш свої скарби – на небі чи в банківському сейфі?
– Чи вістив людям про всещедру Божу любов?
Насамкінець пастор зазначив: «Більшості з нас відповісти на питання цієї анкети – тим паче ділом, життям своїм відповісти – було б значно важче, ніж на питання тієї, «енергетичної». Та можу закластися, що це незрівнянно важливіше… Так чи так, а з комп’ютерами ми якось дамо собі раду. Та, якщо не виконаємо вимог Божого іспиту нашої готовності, то можемо й не перебути «судного дня», без прикрих утрат. Другу анкету ми маємо сприймати дуже і дуже серйозно».
В ефірі Радіо Марія у програмі «У ваших намірах» монах-францисканець отець Андрій Немченко розповів про непохитних священників, які стали справжніми стовпами Католицької Церкви в Україні. Це імена, назавжди вписані в історію Поділля: отець Мартиніан Дажицький, єпископ Броніслав Бернацький, отець Антоній Хоміцький, отець Ілля Блавацький, отець Мосінг, єпископ Ян Ольшанський.
Під час переслідувань Церкви вони проявили надзвичайну мужність, залишаючись вірними Богові навіть тоді, коли за це можна було потрапити до таборів.
Напередодні 33-денного приготування до посвячення себе Діві Марії ми дізналися про живе свідчення від військового Олександра Букатюка, який, керуючись власною волею, посвятив себе Богородиці і сьогодні в ефірі Радіо Марія ділиться плодами, які зазнав на власному досвіді через це посвячення.
Отець Петро Франків розмірковує над відомим висловом Фрідріха Ніцше — «Бог помер». Разом досліджуємо, що стоїть за цими словами, чому вони хвилюють людей і як сучасна віра допомагає не потрапити в пастку безнадії.
Здавалося б, це лише статистика — жінки живуть довше за чоловіків. Але чи може в цій різниці ховатися щось більше, ніж біологія? Чи не є це частиною Божого задуму, у якому жінці даровано особливу місію — берегти життя, вірність і час?
Отець Кшиштоф Пельц пропонує глибоке розмірковування на тему молитви Розарію. Чому важливо багаторазово молитися одними й тими ж молитвами? Чи не здається це іноді повторенням? Однак саме через повторення ми входимо в глибший зв’язок із Богом та Дівою Марією, медитуючи над євангельськими та біблійними істинами. Молитва Розарію – це не просто механічне повторення слів, але можливість поглибити свою віру, розважати над життям Христа і переживати духовне єднання з Марією, Матір’ю нашою. Відповіді на ці питання та глибокі духовні роздуми чекають на вас у новій катехезі о. Кшиштофа.