Дванадцять Апостолів як зріз суспільства на всі віки і приклад спроможності на найважчий гріх кожного із нас

"Кожен із нас здатний зробити найважчий гріх... якщо сильно віддалиться від Бога. Правда світу. Коли говоримо про успіхи та поразки людини, частіше ми мислимо схемами світу, по-людському. За цими схемами ми живемо і оцінюємо навколишню дійсність, - пояснює отець Олександр.
- Чи Господь поніс поразку? Якщо дивитися на Хрест - то так, за критеріями світу. Тому що Він нічого не зробив. Безліч чудес, які були зроблені Ісусом, швидко забулися, людині того було замало, і зло "перекричало" добро зі словами "Розіпни!". Таке мислення людини.
Проте Христос однозначно переміг, бо Він виконав волю Отця! У цьому полягає концепція педагогіки Бога - де немає поразки. Перемога Господа у тому, що Він дозволив людині вибирати, тобто подарував свободу. Творець також дав людині механізм повернення - милосердя: але одні користають, інші ні.

Юда користав з Божого милосердя доки ходив з Ісусом. Він не залишив Христа, незважаючи на різні моменти, наприклад, коли велика кількість апостолів відійшло від Христа або коли говорили, що мова Ісуса за важка для них. Тобто Юда Іскаріотський слухав Сина Божого, мав у собі Духа і залишився до кінця.

Після зради Юда навернувся! Він пішов до первосвященників і сказав, що згрішив, тобто учень Христа мав відвагу та Божого Духа признатися у своєму гріху.
Людина сама з себе не спроможна навертатися. Біда Юди лише в тому, що він не бачив для себе майбутнього".