Слухати Радіо

02:00

Катехиза

В ефірі

Меса

03:40

Розарій

04:00

Коронка до Божого Милосердя

04:20

Святий дня

05:00

Молитва

06:00

Дитяча катехиза

07:00

Меса

07:40

Дитяча катехиза

08:10

Житія святих

08:15

Слово на кожен день

09:00

Молитовна лінія

10:00

Розарій

10:30

У ваших намірах

11:00

Житія святих

11:20

Катехиза

12:00

Ангел Господній

12:20

Пісня Перемоги

13:00

Св.Літургія з храму Успіння Пресвятої Богородиці (Страдч)

14:00

Денний ефір

"Не бійтесь поганих лідерів! Бійтеся поклоніння хорошим лідерам!" - о. Віталій Козак

Створено: 2026-06-03 00:00:00
Програма: Катехиза
У програмі “Катехиза” отець-кармеліт Віталій Козак розглядає небезпечний зв'язок між релігією та політикою, використовуючи цикл романів «Дюна» Френка Герберта як алегорію. Він пояснює, що релігія має колосальну силу впливу, оскільки апелює до сенсу життя, проте вона стає руйнівною, коли політики перетворюють її на інструмент контролю та маніпуляцій. Через образ Пола Атріда висвітлюється трагедія культу особи, де лідер поступово замінює Бога, перетворюючи живу віру на сліпий фанатизм. Священник наголошує на важливості критичного мислення та смирення, застерігаючи від ідеалізації земних правителів. Порівнюючи шлях месії з «Дюни» та служіння Ісуса Христа, катехит закликає шукати істину, яка визволяє, а не ідеології, що поневолює. Зрештою, жодна система чи лідер не можуть замінити Бога, а фанатизм починається там, де зникають запитання.

Релігія та політика: небезпечний союз і міраж політичного месії У межах циклу катехез «Людина на межі: між Богом і безоднею» на радіо “Марія”, о. Віталій Козак, монах Ордену босих кармелітів, аналізує одну з найбільш гострих тем сучасності: небезпечний союз релігії та політики. Використовуючи всесвіт культового роману Френка Герберта «Дюна», він розкриває механізми, за якими духовні очікування людей перетворюються на інструменти політичного контролю. 

Релігія — одна з найпотужніших сил в історії людства, оскільки вона працює не лише з законами чи зовнішньою поведінкою, а з сенсом життя. Закон може змусити підкоритися, страх — мовчати, але лише віра здатна спонукати людину добровільно віддати життя за свої переконання. Саме через цю колосальну силу релігія здатна як народжувати святих, так і ставати ґрунтом для появи фанатиків.

Отець Віталій зазначає, що людина за своєю природою прагне поклонятися чомусь більшому, ніж вона сама. Політики часто використовують це прагнення, намагаючись отримати релігійну легітимність. У «Дюні» ми бачимо, як через пророцтва створюється образ “спасителя”, і коли люди перестають бачити в лідері людину, а бачать лише символ, маніпулювати ними стає набагато легше. 

Коли правитель стає «обраним», будь-яка критика на його адресу починає сприйматися як зрада. У такому стані люди вже не аналізують рішення лідера, а лише шукають виправдання його помилкам. Проте Біблія чітко попереджає: жодна людина не може зайняти місце Бога. Навіть найкращий правитель залишається всього лише людиною, схильною до помилок. 

Фанатизм не з’являється миттєво. За словами о. Віталія, це поступовий процес:

  • Захоплення. 
  • Довіра. 
  • Ідеалізація. 
  • Переконання, що лідер завжди правий. 
  • Готовність на все заради нього. 

Особливо небезпечним цей процес стає в натовпі, де критичне мислення вимикається, а людина починає керуватися колективними емоціями, боячись видатися «чужою». Сьогодні цей механізм підсилюється соцмережами, які через алгоритми створюють «цифрові племена», підживлюючи в людях гнів, страх та фанатизм. 

Отець Віталій проводить радикальну паралель між образом Пола Атріда з «Дюни» та Ісусом Христом. Коли люди чекали від Ісуса політичного визволення та земного царювання, Він відходив від натовпу, обираючи шлях служіння та хрест. Царство Христа — не від цього світу, і Він прийшов не будувати культ власної особи, а привести людей до Отця. На відміну від політичних систем, які прагнуть завоювати та використати людину, Ісус дарує їй справжню свободу. 

Головне питання, яке ставить катехит: де межа між вірою, що звільняє, і вірою, що поневолює?

Справжня віра завжди веде до смирення — усвідомлення власної обмеженості та здатності помилятися. 

Фанатизм боїться запитань, бо вони можуть похитнути систему, і завжди шукає підтвердження лише власної правоти. 

Найбільша небезпека для віруючої людини сьогодні — це спроба «приручити» Бога, зробивши Його союзником власних політичних ідей чи ідеологій. Але Бог завжди більший за наші прапори, партії та схеми. 

Висновок простий, але глибокий: будьте обережні з тими, хто претендує на роль земних “спасителів” і пропонує прості відповіді на складні питання. Справжня віра має робити нас здатними слухати, любити тих, хто думає інакше, і завжди залишати місце для Божої істини, яка є вищою за будь-яку людську владу.
Що важливіше: зовнішня безпека чи внутрішня свобода?

Що важливіше: зовнішня безпека чи внутрішня свобода?

У новій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» отець Віталій Козак, монах-кармеліт, роздумує над тоталітаризмом, приниженням людської гідності та вибором між зовнішньою безпекою і внутрішньою свободою, звертаючись, зокрема, до роману Маргарет Етвуд «Оповідь служниці». Що для нас важливіше — безпека чи свобода, комфорт чи правда, спокій чи совість — і чи залишається в людині простір свободи навіть тоді, коли здається, що все навколо вже підкорене?
2026-09-02 00:00:00
Ангели і діти: початок навчального року

Ангели і діти: початок навчального року

«Якщо я молюся, я переживаю за цю дитину», — зауважує у катехизі с. Юлія Заводовська зі Згромадження Сестер від Ангелів у м. Вінниці та заохочує батьків і тих, хто навчає у закладах освіти: «Наслідуймо ангелів-охоронців, які допомагають і оберігають. Покликання вчителя — провадити дитину до Бога, помічаючи її маленькі вчинки та реагуючи на певні ситуації».
2026-08-31 00:00:00
Сповідь Святого Августина: "Через самопізнання він усвідомлює, що пізнає Бога", - о.Олег Кіндій

Сповідь Святого Августина: "Через самопізнання він усвідомлює, що пізнає Бога", - о.Олег Кіндій

«Той, хто зумів пояснити, у чому полягає природа Божої ласки, описує на фізичному рівні, як він тілесно переживав біль і гріхи, у яких упізнав розпусних подруг. Але разом із тим з’являється стриманість, у якій він побачив Пресвяту Діву Марію», — про Боже провидіння у книзі «Сповідь» святого Августина говорить у своїй катехизі отець Олег Кіндій, священник парафії святих Володимира та Ольги УГКЦ, викладач богослов’я Українського католицького університету у Львові.
2026-08-28 00:00:00
Чи можливо пізнати Бога за допомогою розуму?

Чи можливо пізнати Бога за допомогою розуму?

Чи можливо пізнати Бога за допомогою розуму? Чи суперечать віра та розум одне одному? Чи здатна людина відкрити існування Творця без допомоги надприродного об’явлення, користуючись лише природним світлом власного розуму? Про це говорить монахиня Згромадження Служебниць Господа і Діви Марії з Матара, доктор філософії с.Марія Несподівана Радість.
2026-08-28 00:00:00
Три вороги християнина, - катехеза о. Олексія Самсонова

Три вороги християнина, - катехеза о. Олексія Самсонова

Християнська традиція говорить про трьох головних ворогів духовного життя - світ, плоть і диявол, однак ці поняття важливо правильно розуміти. Світ - це не Боже творіння, яке є добрим, а спосіб мислення, що ставить на перше місце успіх, гроші, комфорт, престиж і людське визнання, змушуючи людину жити так, ніби Бога немає. Плоть - це не людське тіло, а наша поранена гріхом природа, яка схиляє нас ставити власні бажання вище за правду, любов і Божу волю. Саме тому Отці пустелі вчили не боротися з тілом, а приборкувати пристрасті, вчитися посту, стриманості, смиренню та внутрішній свободі. Святий Антоній Великий, авва Мойсей, Макарій та інші пустельники добре знали, що справжня духовна боротьба починається не з осудження світу навколо, а з чесного погляду на власне серце.
2026-08-28 00:00:00