Хто не може бути християнином, - коментар Євангелія дня

Того часу Ісус сказав своїм учням: «Коли побачите, що Єрусалим оточений військами, тоді знайте, що наблизилося його спустошення. Тоді ті, хто в Юдеї, хай втікають у гори, а хто всередині міста, хай виходять; ті, хто в околицях, хай не входять до нього, бо то дні помсти, щоби сповнилося все написане.

Того часу Ісус сказав своїм учням: «Люди накладуть на вас свої руки і будуть переслідувати, видаючи в синагоги та в’язниці; поведуть вас до царів і волода­рів че­рез Моє Ім’я; обернеться це для вас нагодою для свід­чен­ня. Отже, покладіть у серцях ва­ших не готуватися наперед, як від­повідати, бо Я вам дам уста та мудрість, яким не зможуть протистояти чи протирічити всі противники ваші. Видаватимуть вас і батьки, і бра­ти, і родичі, і друзі, і вб’ють деко­го з вас, і будуть ненавидіти вас усі че­рез Моє Ім’я. Але й волосина з вашої голови не пропаде. У вашій терпеливості здобу­де­те ваші душі».

Того часу, коли дехто говорив про храм, що прикрашений коштовним ка­мінням та дарами, Ісус сказав: «Настануть дні, коли з того, що ба­чите, не залишиться і камінь на камені, який не був би зруйнова­ний». Вони запитали Його, кажучи: «Учи­телю, коли ж це буде і яке знамення того, коли це має статися?» Він же відповів: «Глядіть, щоб вас ніхто не ввів у оману, бо ба­гато хто прийде під Моїм Ім’ям, ка­жучи: “Це я!” – і: “Час наблизився!” – Не йдіть за ними. Коли ж почуєте про війни та роз­рухи, – не жахайтеся, бо має це раніше статися, але ще не відразу кінець». Тоді говорив їм: «Повстане на­род проти народу і царство проти царства; і будуть місцями великі земле­труси, голод, пошесті й жахливі події, і будуть великі знамення з неба».

Того часу Ісус, споглядаючи, побачив тих, які кидали свої багаті дари до скарбниці. Помітив і одну убогу вдову, яка вкидала туди дві лепти, і сказав: «По правді кажу вам, що ця бідна вдова більше від усіх кинула, бо всі ці зі свого достатку кидали в дар, а вона зі своєї нужденності вкинула увесь свій прожиток, який мала».

Отець Олексій Самсонов в катехезі присвяченій Пресвятій Богородиці пояснює найголовніші ідеї святого Людовіка Марія Гріньйона де Монфора. Посвячення себе Діві Марії - це не побічна стежка й не окрема духовність, а глибока євангельська правда: Бог прийшов до нас через Марію, і ми найпевніше приходимо до Нього тим самим шляхом. Марія відкриває людині серце Ісуса, допомагає приймати Його волю і зростати в довірі, смиренні та любові.