Період адвенту кличе нас бути свідками правди в очікуванні того, хто має нас спасти. Ісус приходить до нас як наречений, а Йоан готує нареченого, щоб він міг з'єднатися з нами. Місія Йоана Хрестителя - показати, де є спасіння. Кожен з нас покликаний до цієї місії.
Наша християнська віра є історичною.Сьогодні можемо зустріти в світі багато атак на віру: чи існував насправді Ісус, чи є історія спасіння правдою? Євангеліє з грецької перекладається як "добра новина". Йосип Флавій, єврейський історик, говорить про те, що поразка царя Ірода, коли його військо було знищено, стала помстою Бога за вбивство Йоана Хрестителя.
Пустеля для євреїв була завжди особливим місцем: там єврейський народ отримує Слово Боже, досвідчує присутність Бога та спасіння. Йоан Хреститель зустрічається з Ісусом також на пустелі. Як написано в книзі пророцтва пророка Ісаї: "Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому!" (від Луки 3:4). Ісус є той хто приходить до нас як жених, а Йоан є тим, хто приготовляє жениха, щоб він міг з'єднатися з нами. Місія Йоана Хрестителя - показати, де є спасіння. Кожен з нас покликаний до цієї місії. Але ми не є Месією, ми є свідки для того, щоб показати ближньому, де є істинний Месія, наш спаситель - той, хто агнець Божий, хто бере гріхи світу.
Отець Валентин Матушевський аналізує Євангеліє від Йоана, розкриваючи постать Йоана Хрестителя як істинного свідка Світла.
Отець Міхал Бранкевич говорить про царське служіння та містичне тіло Христа.
Сьогодні, 27 січня, вшановуємо пам'ять жертв Голокосту. Закликав "не допустити!" подібного знову через установлення пам'ятників та інші ініціативи для нагадування про жах трагедії та мільйони знищених у німецьких таборах людей о.Міхал Бранкевич, духовний отець Києво-Житомирської дієцезіальної місійної семінарії "Redemptoris Mater".
Про 6 головних істин віри розповідає головний редактор журналу "Слово між нами", вікарій парафії Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії (м. Хмельницький), отець Микола Бєлічев.
На хвилях «Радіо Марія» отець Тарас Фітьо роздумує над тим, як досвід церковної молитви може і повинен увійти в повсякденне життя родини. Священник наголошує: сім’я не є глядачем у храмі, а живою частиною Літургії, що вчиться молитві через простоту і постійну присутність.