Отець Костянтин Морозов з Ордену Братів Менших Капуцинів, розповідає про історію, традицію та дату святкування Пасхи.
Ісус Христос став людиною з конкретного середовища, який разом з батьками дотримувався юдейських традицій, особливо святкування часу переходу з рабства до свободи, тобто свята Песах. Євангелісти, навіть, описують життя Ісуса та Його діяльність як подорож з Галілеї в Єрусалим на святкування Пасхи.
Смерть і Воскресіння Ісуса навмисно пов'язані з єврейською Пасхою, але отримали ще глибше значення Переходу від смерті до життя вічного.
Перші християни переважно були юдейського походження, лише незначна кількість їх була з діаспори, або язичниками. Якщо подивитись на їхній спосіб життя, очевидно, що перші християни продовжують дотримуватись єврейських традицій: святкують суботу, обрізують хлопців, ходять до Єрусалимського Храму і беруть участь у всіх юдейських святах. Для них важлива Пасха, яка отримала новий сенс: окрім згадки про Вихід з єгипетської неволі, християни, у найдрібніших деталях, згадують події пов'язані зі смертю і воскресінням Ісуса.
Для святкування сучасної Пасхи перші християни об'єднали дві традиції святкування Пасхи: юдейським обрядам вони надали новий християнський сенс. Поступово християнська Літургія відокремилась від зовнішніх єврейських традицій і набула сучасної структури та знайомих нам особливостей.
З перших століть християнства надзвичайно суперечливим стало питання дати святкування Пасхи. Спочатку християни святкували Пасху разом з юдеями, але згодом зрозуміли, що це святкуванні має інший сенс, який полягав у зосередженні на спомині воскресіння Ісуса Христа, яке відбулось у неділю.
Дата святкування Пасхи залежала від місячного календаря, який був недосконалим і потребував постійного коригування, тому вже з перших століть між християнами виникали певні суперечності, які не змогли вирішити навіть після запровадження Папою Григорієм оновленого календаря у 16 столітті.
Попередні програми отця Костянтина Морозова з історії Літургії:Літургія життяНаша Літургія має юдейське коріння