Настоятель Санктуарію Святого Йосифа (м.Гнівань), облат непорочної Діви Марії, отець Кшиштоф Бузіковський про Пресвяте Серце Ісуса.
"Наша бідність, обтяження та гіркота, розпач мають бути принесеними до Ісуса. Бог говорить до людей через пророка: "Вирву із вас камінне серце та заміню його на серце із плоті". Дозвольте Йому створити нове серце.
На одному боці стоїть людство, яке ходило шляхами неправоти, а з іншого боку стоїть Ісус Христос , який має добре серце. І така ситуація вельми напружена навіть сам Ісус називає це розділення - горе, про яке Він говорить не один раз в Євангелії, щоб в людині прокинулося сумління. Отже з однієї сторони стоїть Ісус з відкритим Серце, а з іншої ми, які блукали за своїми прихотями. Він говорить ГОРЕ, закликаючи до пробудження сердець з іншого боку.
Нам потрібно прокинутися та визнати, що я ходив стежками своєї неправоти. Це трагічна ситуація, адже немає єднання. Ісус тут має серце добре та чутливе на кожну ситуацію мого життя. Він має велику та нескінченну любов у Своєму серці, яка вміє чекати та ніколи не згіршується мною.
Ісус говорить нам, що завжди є час віддати Мені всі сумніви свого серця. Це говорить Ісус, який один раз взяв твої гріхи, ще до твого народження. Який ніс хрест обтяжений тягарями твоїх гріхів. Тоді він бачив таємниці та сумніви твої, а зараз Господь приходь вдруге через багато років до сучасного покоління, щоб ти ще раз віддав свої гріхи Йому на підставі твого власного рішення.
Тоді, в Страсну П'ятницю, Він добровільно взяв людські гріхи на хрест, який ніс на Своїх плечах. Але тут і зараз нам потрібно вже добровільно віддати Йому свої гріхи. Ісус хоче, щоб я повірив у Його любов та піднести мене із дна гріха.
Ми зустрічаємо сьогодні багато людей, які не можуть довіритися Його Серцю через сумніви та невір'я в безкінечну любов Бога. Він хоче забрати всі без винятку наші провини та залишити дар Нового Завіту та союзу.
Наша бідність, обтяження та гіркота в устах, розпач мають бути принесеними до Ісуса. Бог говорить до людей через пророка: "Вирву із вас камінне серце та заміню його на серце із плоті".
Існують сфери та справи, які ми вирішуємо поза Христом та вірою. Бог каже: "Віддай Мені все і звільни місце для Нового Завіту. Я хочу вкласти в твоє серце радість та мир". Ісус хоче від мене взяти те, що гірке та непотрібне.
Ісус хоче через мене відвідувати цей світ. Через мої думки жести та вчинки зменшити темряву та збільшити світло. Як далеко доходить Ісус до місць де буваю я? Тут багато чого залежить від мене бо я є представником Христа. Він хоче, щоб моє серце, уста,руки переносили люобв у це життя, яке за дверима Церкви.
Капуцин о.Костянтин Морозов говорить про Літургію годин як спільну молитву всієї Церкви, називаючи її «побаченням» Нареченої - Церкви - з Христом. Основу цієї духовної практики складають псалми, що допомагають вірянам звертатися до Бога Його ж словами, виражаючи весь спектр людських емоцій. Через цей літургійний діалог віряни долучаються до молитви самого Ісуса, відчуваючи підтримку всієї Церкви.
Отець-диякон УГКЦ Микола Король розповідає про свій духовний шлях та досвід участі у міжнародному молодіжному фестивалі “Младіфест” у Меджугор’ї. Гість розповідає, як паломництва до цього святого місця допомогли йому розпізнати покликання до священства. Диякон також описує особливу атмосферу фестивалю, що об’єднує тисячі молодих людей з усього світу навколо спільної молитви, Євхаристії та свідчень віри.
У черговій катехизі монах-кармеліт о. Віталій Козак говорить про внутрішній спротив як духовну силу у протистоянні тоталітарним системам та моральному гніту. Катехит наголошує, що перемога над системою зла полягає не в барикадах, а у здатності залишитися людиною, не дозволяючи злу змінити внутрішні цінності, а це починається зі слова “ні”, сказаного якійсь “невеличкій” несправедливості чи брехні. Таким чином, спротив - це не боротьба проти когось, а боротьба за людяність у власному серці.
Як Бог діє через наші поразки? Як розпізнати своє покликання? І як спільнота може допомогти почути Божий голос? У щирому свідченні в ефірі «Радіо Марія» отець Юрій Голотюк розповідає про свій шлях до священства: про роки, коли Бог був для нього лише «традицією», про глибоку депресію після особистих і професійних невдач та про молитву матері, яка не переставала за нього просити. Історія про те, як Бог може провести людину навіть через найтемніші періоди — до нового життя, служіння і справжнього покликання.
Отець Павло Щука, вікарій парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в м.Києві, розпочинає цикл катехиз, присвячених вченню св.Євагрія Понтійського про вісім злих помислів, які приводять людину до гріхів. У даній катехизі розглядаються перші два помисли - черевоугодництво і нечистота.