Настоятель Санктуарію Святого Йосифа (м.Гнівань), облат непорочної Діви Марії, отець Кшиштоф Бузіковський про Пресвяте Серце Ісуса.
"Наша бідність, обтяження та гіркота, розпач мають бути принесеними до Ісуса. Бог говорить до людей через пророка: "Вирву із вас камінне серце та заміню його на серце із плоті". Дозвольте Йому створити нове серце.
На одному боці стоїть людство, яке ходило шляхами неправоти, а з іншого боку стоїть Ісус Христос , який має добре серце. І така ситуація вельми напружена навіть сам Ісус називає це розділення - горе, про яке Він говорить не один раз в Євангелії, щоб в людині прокинулося сумління. Отже з однієї сторони стоїть Ісус з відкритим Серце, а з іншої ми, які блукали за своїми прихотями. Він говорить ГОРЕ, закликаючи до пробудження сердець з іншого боку.
Нам потрібно прокинутися та визнати, що я ходив стежками своєї неправоти. Це трагічна ситуація, адже немає єднання. Ісус тут має серце добре та чутливе на кожну ситуацію мого життя. Він має велику та нескінченну любов у Своєму серці, яка вміє чекати та ніколи не згіршується мною.
Ісус говорить нам, що завжди є час віддати Мені всі сумніви свого серця. Це говорить Ісус, який один раз взяв твої гріхи, ще до твого народження. Який ніс хрест обтяжений тягарями твоїх гріхів. Тоді він бачив таємниці та сумніви твої, а зараз Господь приходь вдруге через багато років до сучасного покоління, щоб ти ще раз віддав свої гріхи Йому на підставі твого власного рішення.
Тоді, в Страсну П'ятницю, Він добровільно взяв людські гріхи на хрест, який ніс на Своїх плечах. Але тут і зараз нам потрібно вже добровільно віддати Йому свої гріхи. Ісус хоче, щоб я повірив у Його любов та піднести мене із дна гріха.
Ми зустрічаємо сьогодні багато людей, які не можуть довіритися Його Серцю через сумніви та невір'я в безкінечну любов Бога. Він хоче забрати всі без винятку наші провини та залишити дар Нового Завіту та союзу.
Наша бідність, обтяження та гіркота в устах, розпач мають бути принесеними до Ісуса. Бог говорить до людей через пророка: "Вирву із вас камінне серце та заміню його на серце із плоті".
Існують сфери та справи, які ми вирішуємо поза Христом та вірою. Бог каже: "Віддай Мені все і звільни місце для Нового Завіту. Я хочу вкласти в твоє серце радість та мир". Ісус хоче від мене взяти те, що гірке та непотрібне.
Ісус хоче через мене відвідувати цей світ. Через мої думки жести та вчинки зменшити темряву та збільшити світло. Як далеко доходить Ісус до місць де буваю я? Тут багато чого залежить від мене бо я є представником Христа. Він хоче, щоб моє серце, уста,руки переносили люобв у це життя, яке за дверима Церкви.
У програмі на Радіо Марія настоятель парафії в Томашполі та модератор Руху Назаретських Родин отець Станіслав Свурка разом із сестрою Люциною роздумують над глибинним значенням свята Воздвиження Всечесного Христа. Як у темний час війни віднайти Боже світло, пробачити важкі образи та піднятися до вищого рівня любові до Бога й ближнього за прикладом Страждальної Діви Марії.
У новій катехезі з циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» монах-кармеліт отець Віталій Козак розпочинає розмову про ідеологічну машину та її наслідки для людини. Що відбувається, коли система вже не просто змушує нас підкорятися, а переконує, що ми самі хочемо жити за її правилами?
О. Кшиштоф Бузіковський, ОМІ, говорить про духовне значення страждань Богородиці. Марія була приниженою і через свою віру та любов розділила земну долю Ісуса, живучи в бідності та соціальному неприйнятті. Меч, який прошив серце Діви Марії, символізує не лише момент розп'яття, а й увесь її життєвий шлях, сповнений випробувань.
Як народжується покликання до богопосвяченого життя? Що може стати моментом особистого навернення? Чому обіти чистоти, убогості та послуху — це не обмеження, а щоденний вибір близькості з Богом? І що означає насправді «померти для себе» заради служіння іншим? Про це — у розмові з монахинею Місійного Згромадження Сестер Служниць Святого Духа Іреною Примак.
У цій катехизі отець Міхал Бранкевич, духовний наставник Дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater», продовжує розпочатий цикл «Життя в Христі», відкриваючи слухачам, як практично християнину відповісти на покликання жити у Святому Дусі. Священник найперше зауважує: людина є образом Бога і має гідність, а завдяки розуму здатна зрозуміти порядок речей, розпізнати, що є добрим, а що — злим, та обрати відповідне. Проблема полягає в тому, що, попри старання, людина часто забуває, що цей порядок установлений єдиним Богом — Творцем і Йому належить.