Того часу, коли скупчилися натовпи, Ісус почав говорити: «Цей рід — рід лукавий: він знамення шукає, та знамення не буде дано йому, — хіба що знамення Йони. Бо як Йона став знаменням для ніневійців, так само буде й Син Людський для цього роду. Цариця Півдня підніметься на суд з мужами цього роду і засудить їх, бо вона прийшла з кінців землі, щоби послухати мудрість Соломона. А ось тут — більше від Соломона. Мужі ніневійські встануть на суд із цим родом і засудять його, бо вони покаялися на проповідь Йони, а ось тут — більше від Йони».
Того часу, як Ісус виганяв біса, деякі з натовпу сказали: «Вельзевулом, князем бісівським, Він бісів виганяє». А інші, випробовуючи, шукали від Нього знамення з неба. Знаючи їхні думки, Він сказав їм: «Кожне царство, яке саме в собі розділилося, запустіє, і дім на дім впаде.
Як віднайти та зберегти внутрішній мир, коли навколо панують тривога, випробування та війна? Чому страх змін і страждань позбавляє нас спокою та як навчитися повністю довіряти Божому провидінню? У чому полягає секрет щирої «дитячої молитви» та чому необхідно навчитися помічати й цінувати дрібні щоденні радощі? У програмі «Катехиза» монах-капуцин о. Віктор Дешук відповідає на ці питання.
Яка роль щоденних виборів у фомуванні особистості? Як пам'ять та маленькі щоденні акти людяності можуть стати "тихим" спротивом системі? Як зберегти свою совість від ідеологічних маніпуляцій та навіяних системних правил?
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Хто з вас, маючи друга, піде до нього у половині ночі та скаже йому: “Друже, позич мені три хліби, бо приятель мій прийшов до мене з дороги, і не маю що йому запропонувати!”