Того часу Ісус прибув на той бік, у землю Гадаринську і зустріли Його два біснуваті, які вийшли з гробниць; вони були дуже люті, так що ніхто не міг перейти тією дорогою. І ось, вони закричали, гукаючи: «Що Тобі до нас, Сину Божий? Чи не прийшов Ти сюди, щоби передчасно нас мучити?»
Того часу, прийшовши в околиці Кесарії Филипової, Ісус звернувся до своїх учнів, запитуючи: «За кого люди вважають Сина Людського?» Вони відповіли: «Одні – за Йоана Хрестителя, другі – за Іллю, інші – за Єремію або за одного з пророків». Каже їм Ісус: «А ви Мене за кого вважаєте?» У відповідь Симон-Петро промовив: «Ти є Христос, Син Бога живого!»
Військовий капелан, священник Римсько-католицької церкви отець Віталій Новак ділиться особистим досвідом служіння серед українських захисників, розповідаючи, де знаходить Бога посеред війни, як переживає втрати побратимів, і що допомагає йому не втрачати надії. Священник пояснює, чому підтримка військових є спільною відповідальністю кожного, та наголошує, що покликання християнина навіть у найтемніші часи — стояти на сторожі миру.
Сестра Ліджі Пайяпілі закликає всіх українців єднатися в молитві "Отче наш" щодня о 21:00. Вона наголошує на важливості одночасної молитви, адже в єдності — сила. Черниця вірить, що коли український народ як Божий народ піднімає руки до Бога Отця, сам Господь воює за нас і дає нашим військовим надприродну силу.
Червень 2001 року став для України часом великої надії та духовного іспиту. Яким запам’ятався візит папи Йоана Павла ІІ тим, хто готував його приїзд у Києві? Про «невидиму» працю, спротив пропаганди, особисту молитву Понтифіка на колінах та його пророчі слова про «загарбницькі орди», які сьогодні звучать як ніколи актуально, розповідає очевидець подій отець Віктор Маковський.