"Якщо ви ще не пробували говорити з Богом, спробуйте...", - пропонує о. Григорій Рогацький, священник УГКЦ, Згромадження Воплоченого Слова, м. Івано-Франківськ.
Великий піст - це добра нагода для ревізії життя. На прикладі Ісуса Христа, який протягом 40 днів молиться, ми маємо можливість у часі посту втихомирити внутрішній галас через пильне слухання Бога та зосередженні на Ньому. "Але ти не сам, бо той, хто покликав тебе на вершину, з тобою іде", - говорить о. Григорій. У тиші на вершині зовсім інакше звучить, бачиться і сприймається Боже Слово, Божий погляд, Святі Таїнства і молитва. Це скарби, з якими ми ідемо на високу духовну гору до спасіння. Виходячи на Гору блаженств, ми замовкаємо, побачивши погляд Бога, і дозволяємо статися діалогу живої тиші, почути мову любові.
Правдивий піст завжди є радісним, він показує, що людина готова жити з Богом. Поживою для душі і тіла, яка відновляє нас, є Господь. Хочемо віднайти радість життя - необхідно постити. Коли ми шукаємо радості, ми шукаємо Бога. Усвідомивши це, ми по дорозі залишаємо все, що не є Богом, віднаходимо Любов і починаємо любити. Отець Григорій радить спитати себе сьогодні: "Що я роблю для Бога, який так багато зробив для мене?"
У часи війни ми особливо гостро відчуваємо крихкість людського існування. Чи є смерть кінцем, чи лише початком? У новій катехезі отець Міхал Бранкевич розкриває зміст 12-го артикулу Символу віри — «Вірую у життя вічне». Дізнайтеся, як перспектива вічності допомагає долати страх, чому любов є головним критерієм нашого майбутнього суду та як підготувати серце до зустрічі з Творцем.
О. Юзеф Кухарчик, босий кармеліт, пояснює “темну ніч” як божественне запрошення до внутрішнього очищення та переходу від дитячої віри до духовної зрілості.
Отець-францисканець Микола Орач говорить про чесноту терпеливості, опираючись на середньовічний твір "Квіти святого Франциска".
О. Андрій Пальчик говорить про джерела філософії, виокремлюючи чотири головні джерела, які спонукають людину до філософування: досвід, подив, сумнів, межові ситуації. Отець наголошує, що справжня мудрість доступна лише Богові, а людина має перебувати у стані «вічного учня», зберігаючи простоту та відкритість до світу.
О.Григорій Рассоленко розпочинає цикл катехиз про Таїнство Примирення. Отець говорить про сповідь як необхідний засіб для відновлення дружби з Богом, яка руйнується тяжким гріхом.