В одинадцятій катехезі циклу «Між Богом та безоднею» о. Віталій Козак розмірковує про природу влади — від біологічного інстинкту до духовної відповідальності людини. Спираючись на роман «Дюна» Френка Герберта, священник показує, як контроль над страхом, релігією та наративом може формувати цілу реальність.
В ефірі програми «У ваших намірах» Тетяна Глушaкова ділиться пережитим під час своєї першої поїздки до Меджугор’я — місця, де, за свідченнями вірян, об’являється Божа Матір. «Я ніби залишила звичайний світ позаду, а під час Адорації відчула те, чого ніколи раніше не переживала — сльози самі текли, і я зрозуміла, що Бог мене не лишив без дива», — каже гостя програми.
У десятій катехезі циклу «Людина на межі між Богом та безоднею» отець Віталій Козак розмірковує над небезпечним прагненням людства знайти сильного рятівника, який наведе порядок у часи хаосу та страху. На прикладі роману «Дюна» Френка Герберта священик показує, що навіть обраний і харизматичний лідер може привести не лише до надії, але й до фанатизму, війни та руйнування.
«Профанація Найсвятіших Тайн відбувається тоді, коли людина усвідомлює, що Євхаристія є справжнім Тілом Христа, але свідомо прагне її зневажити або використати для блюзнірства», — говорить отець Андрій Немченко у програмі «У ваших намірах» на «Радіо Марія». «Автор пояснює, чи може священик у стані смертного гріха служити Святу Месу, чому сатаністи викрадають Пресвяті Дари та чи стає негідне прийняття Причастя гріхом для людини».
Отець Віталій Козак, монах-кармеліт, у дев’ятій катехезі циклу «Людина на межі між Богом та безоднею» розмірковує над темою «Утопія без Бога». Священник показує, як спроба збудувати досконалий світ без слабкості, благодаті та покаяння перетворює його на холодну й стерильну систему.