Коли зустрівся з ув'язненими то зрозумів,що не покину це служіння,-отець Костянтин Пантелей

"Вступивши до семінарії (1993р) я розпочав допомагати штатному капелану Прикарпатського воєнного округу, отцю Володимиру Сичуку. Це була моя стихія,але про в'язничне служіння я не мріяв ніколи,"-розповів у програмі Люди справи,отець Костянтин Пантелей.


-Коли проходив біля мурів в'язниці N30 у Львові у мене виникало гнітюче відчуття. Я переймався,що люди знаходяться в жорстких умовах відмежовані від світу та свободи.В цей час я молився,але не думав,що колись зайду на територію в'язниці.

-Покликанням я зобовязаний блаженної пам'яті,Любомиру Гузару в 2006році. Він запитав чи готовий я піти до в'язниці-я погодився.

-Коли вперше зайшов на територію в'язниці то мав відчуття спротиву та пригоди  одночасно.Потім,коли поспілкувався з ув'язненими,зрозумів,що це моє служіння.