Як зберегти психіку під час війни: стрес, втома та інформаційне перевантаження | Ольга Плетка

За словами психологині, українці вже тривалий час перебувають у стані хронічного стресу. Людина поступово адаптується до повітряних тривог, вибухів та постійної небезпеки, однак це не означає, що психіка перестає реагувати. До загроз війни додаються втрати близьких, руйнування, фінансові проблеми, невизначеність щодо майбутнього та побутові труднощі.

Особливу небезпеку становить накопичення втоми. Часто під час криз люди ніби «заморожують» власні емоції та продовжують працювати автоматично. Однак почуття не зникають. Саме тому важливо дозволяти собі відпочивати, плакати, сміятися, спілкуватися та продовжувати жити.

«Ми не можемо поставити наше життя на паузу, поки триває війна», — наголошує психологиня.

Одним із найпростіших способів підтримати психіку є збереження повсякденної рутини. Прокинутися, привести себе до ладу, приготувати їжу, працювати, піти на прогулянку, почитати книжку — звичайні дії повертають відчуття передбачуваності та контролю над власним життям. Корисно також створювати особисті ритуали, які допомагають заспокоїтися перед сном або після важкого дня.

Не менш важливою є підтримка інших людей. Зателефонувати близьким, запитати «Як ти?», зустрітися на каву або поспілкуватися онлайн — прості речі можуть значно зменшити відчуття самотності. Допомагаючи іншим, людина водночас отримує відчуття власної спроможності: якщо я можу підтримати когось, значить, маю сили допомогти й собі.

Окремою проблемою стала інформаційна перевтома. Постійне стеження за Telegram-каналами, новинами, відео з місць ударів та багаторазове переглядання трагічних кадрів може посилювати тривогу та сприяти вторинній травматизації.

Психологиня розрізняє травматичний досвід безпосереднього учасника події та вторинну травматизацію. Людина може постраждати психологічно не лише тоді, коли сама пережила небезпечну подію, а й коли була її свідком, слухала детальні розповіді інших або постійно переглядала травматичні матеріали у медіа.

Особливо небезпечним може бути безперервне споживання новин. Короткий відеофрагмент не показує всього контексту, тому психіка намагається самостійно «домалювати» відсутню інформацію. Якщо ж людина десятки разів повертається до кадрів трагедії, емоційне навантаження лише посилюється.

Тому інформаційна гігієна сьогодні — це не втеча від реальності, а один зі способів турботи про себе. Варто обмежувати безперервне читання новин, не переглядати багато разів травматичні відео та залишати у своєму дні місце для звичайного життя.

Війна змінює людину, виснажує її фізично та психологічно. Але щоденна рутина, живе спілкування, підтримка близьких, дозований інформаційний потік та уважність до власних емоцій допомагають зберігати внутрішню стійкість. Піклуватися про себе сьогодні — це не слабкість, а необхідна умова для того, щоб вистояти.