У цій катехизі о.Міхал Бранкевич, духівний наставник дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater», знайомить нас із завданням колегії єпископів в Церкві та метою встановлення Вселенських Соборів. У чому різниця між Синодом і Собором? Що потрібно задля утримання Церкви у чистоті віри, та що таке надприродне чуття віри?
Церква - інституція, яку запланував Ісус Христос, щоб спілкуватися з Богом та мати можливість відповісти на індивідуальний спосіб спасіння, який Господь хоче втілювати з кожним із нас. З віри, надії, любові має виплавати наше ставлення до оточуючого світу. Папа Римський стоїть на сторожі цінностей, які передав нам Ісус через Євангеліє. Головний принцип Ісуса Христа полягає в тому, що ми маємо любити наших неприятелів. Цей обов'язок захищає ієрархія Церкви на чолі із Папою. Катехизм католицької церкви зазначає: "верховний архієрей єпископ Римський є постійним і видимим началом та основою єдності, що пов'язує між собою єпископа і вірних. Силою свого служіння від Духа Святого як Христового намісника, Папа, який має владу і турбується про свою паству, має в Церкві найвищу і універсальну владу, яку він може вільно здійснювати."
Колегія єпископів - людська демократія, яка повинна не тільки обирати Папу, але й допомагати у критичних ситуаціях управляти Церквою. Урочисто виконує свою владу колегія єпископів на Вселенському Соборі, але без затвердження чи схвалення наступника Петра собор не може відбутися. Собори в історії Церкви, такі як Триденський чи II Ватиканський, мали завдання відповідати на сучасні проблеми людства. За волею Папи Святого Йоана XXIII було розпочато II Ватиканський Собор, який зібрав більшість єпископів світу. "Я вважаю, що цей собор відбувся під натхненням Святого Духа, - говорить о.Міхал, - він показав способи пристосування та дії Церкви в сучасному світі як більш зрозумілою усьому народу, щоб чинити Церкву близькою для кожного".
Синод, на відміну від Вселенських Соборів, збирає єпископів в обмеженій численності задля вирішення певних проблем, менших за вселенське значення. Колегія єписокпів виражає і будує єдність християнського стану. Вони виконують пастирську владу над тою частиною Божого народу, яка їм довірена. Єпископи, керуючи власними церквами як частиною Вселенської Церкви, стають членами цілого містичного Тіла, яким є Церква. Завдання єписокоів - проповідувати Боже Євангеліє усім людям згідно з наказом Ісуса Христа, вони є автентичними вчителями, які приводять людей до Христа.
Щоб утримати Церкву у чистоті віри, Ісус хотів, щоб Божий народ тривав у вірі непохитно під проводом живого учительського служіння Церкви. Пастирська місія учительського служіння покликана пильнувати за тим, щоб Божий народ перебував у правді, яка визволяє. Задля виконання цієї місії Ісус дав харизму непомильності у справах віри й моралі в Церкві. Голова колегії єпископів - Римський архієрей має непомильність, яка проявляється зокрема у догматах Церкви: про Непорочне зачаття Діви Марії, Внебовзяття Пресвятої Діви Марії та ін. Ці визначення мають бути прийняті народом у послузі віри безкритично, непомильність поширюється на спадщину віри Божого об'явлення.
У день спомину Пресвятої Діви Марії Розарію Вісвальдос Кульбокас, Апостольський нунцій в Україні, поділився особистим досвідом молитви Святого Розарію, згадуючи історію цього дня 1751 року, коли християнський флот переміг у війні завдяки ініціативі Папи Пія V і молитві Розарію. Архієпископ зазначає важливість сили віри під час молитви і непасивність, а головним наміром молитви Розарію має стати: полюбити Таємниці, щоб з'єднатися з Богом серцем і думками.
Звідки в людині прагнення щастя? Що означає мати чисте серце та бути миротворцем, коли навколо триває війна? Отець Міхал Бранкевич, духовний наставник дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater», продовжує роздуми про Вісім Божих Блаженств та запрошує розпізнати, де шукаємо справжнього щастя.
О.Петро Балог ОР розповідає, які титули Богородиці догматично підтверджені. Згідно з доктринальними роз'ясненнями Ватикану (зокрема Дикастерією віровчення), Марія не є співвідкупителькою, оскільки єдиним Спасителем і Відкупителем людства є Ісус Христос. Інші ж поширені у католицькій Церкві титули Марії, як наприклад "посередниця" є прийнятими.
У чеговій катехизі з циклу "Духовне паломництво до Святої Землі" о. Гжегож Вавжиняк розповідає про постать Самсона. Його історія описана у 13-16 розділах Книги Суддів. Він був назореєм та отримав благословіння від Бога - надзвичайну силу. Попри зовнішні знаки посвячення Богові, його серце було прив'язане до насолод та власних бажань.
"Можна використовувати гнів у єдиному випадку - коли переживаємо емоцію гніву для боротьби із ворогами нашої душі", - о.Міхал Бранкевич говорить у програмі "У ваших намірах" про гнів. Для чого Господь дає нам цю емоцію, і як бачити силу Бога та можливість вибору, коли диявол провокує.