Кров Христа: Розарій про захист і очищення. Молімося разом з о.Флоріаном Кравенським (програма одинадцята)

Євреї мали предвзяте ставлення до крові у давнину. Вони вважали, що кров є носієм душі і через її вилиття з організму, як вони бачили, людина вмирає. У Новому ж Завіті апостол Павло вказує, що Кров є ціною нашого спасіння, а також що без пролиття Ісусової Крові немає прощення гріхів. 
Церква за усною традицією і побожністю на протязі віків вчить і закликає до Крові Христа як захисного засобу перед дією злого духа, а також як до способу оздоровлення фізичного і духовного. Демони найбільше бояться Крові, бо це є жертва любові й милосердя. Потрібно бути вмотивованими задля молитви серцем до Крові Христа та прославляти Бога, молячись літанією чи будь-якою іншою молитвою до Найсвятішої Крові Ісуса. 

отець Флоріан Кравенський, вікарій парафії Матері Божої Фатімської у м. Конотопі Сумської обл.

СКОРБОТНІ ТАЄМНИЦІ

1. МОЛИТВА ІСУСА У ГЕТСИМАНСЬКОМУ САДУ 
Повний скорботи та тривоги, ще пильніш молився, а піт його став, мов каплі крови, що падали на землю. (Лк 22, 44). Крове Христа, що під час страждання в Гетсиманії стікала на землю, спаси нас. У НІЧНІЙ темряві Гетсиманського саду Ісус переживає найважчу внутрішню боротьбу. Перед Його очима постають усі гріхи людства — кожна зрада, кожне вбивство, кожна нечистота і байдужість, від початку світу і до Його кінця. Цей духовний тягар настільки великий, а страх перед майбутніми муками та людським неприйняттям настільки сильний, що Його організм не витримує. Найсвятіша Кров просочується крізь шкіру і великими краплями стікає на землю Гетсиманії. Це перше пролиття Крові Спасителя, і воно стається в молитві, у повній самотності, коли Його найближчі учні спали. Земля, яка колись була проклята через гріх Адама, тепер приймає перші краплі Крові Нового 11 Адама, яка повертає їй благословення. Ісус перемагає Свій людський страх через повне підкорення волі Отця: „Не моя, а Твоя воля нехай станеться”. 

2. БИЧУВАННЯ ІСУСА 
Тоді Пилат відпустив їм Варавву, а Ісуса, бичувавши, видав на розп’яття (Мт 27, 26). Крове Христа, що струменіла під час бичування, спаси нас. РИМСЬКІ воїни прив’язують Ісуса до стовпа в преторії і починають нещадно бичувати Його бичами з металевими гачками. Кожен удар розриває пречисте тіло Спасителя, залишаючи глибокі рани. Найсвятіша Кров більше не сочиться, вона струменіє, заливаючи Його тіло і стікаючи на кам’яну підлогу під ноги катам. Син Божий стоїть мовчки, не видаючи ні звуку, приносячи Свої тілесні муки як жертву за спасіння людства. Це страшне бичування є викупленням за наші гріхи проти тіла — за нечистоту, розпусту, обжирство та всі тілесні пристрасті, якими люди зневажають храм свого тіла. Кожна рана Христа, з якої б’є кривавий струмок, волає про наше очищення. Він дозволив понівечити Своє тіло, щоб повернути красу і гідність нашому єству. Споглядаючи цю жахливу сцену, ми повинні усвідомити, як дорого коштує кожен наш «легкий» гріх проти чистоти.  

3. ВІНЧАННЯ ІСУСА ТЕРНОВИМ ВІНКОМ 
Сплівши вінець з тернини, поклали йому на голову, а тростину дали в праву руку. Потім, припавши перед ним на коліна, глузували з нього, кажучи: „Радуйся, царю юдейський!” (Мт 27, 29). Крове Христа, що сочилася з-під тернового вінця, спаси нас. ЩОБ ще більше принизити Ісуса, воїни роблять із гострого терня вінець і з силою вдавлюють Його в голову Спасителя. Довгі колючки глибоко пробивають шкіру, завдаючи нестерпного болю. Кров починає сочитися з-під тернового вінця, стікаючи по Його обличчю, заливаючи очі та змішуючись зі сльозами й плювками катів. Вони дають Йому в руки тростину, одягають у багряницю і глумливо стають на коліна, висміюючи Його царську гідність. Ці муки голови Спасителя є покутою за наші гріхи розуму — за гордість, зарозумілість, злі помисли, осуд та брудні фантазії. Христос, істинний Цар Всесвіту, приймає корону з болю та ганьби, щоб знищити нашу гординю. Його залите Кров’ю обличчя є найпрекраснішим обличчям любові, яке коли-небудь бачив світ. 

4. ХРЕСНА ДОРОГА ІСУСА 
І несучи для себе хрест, вийшов Він на місце, зване Череп, а по-єврейськи Голгота (Йоан 19, 17). Крове Христа, опоро в небезпеках, спаси нас. ЗАСУДЖЕНИЙ на смерть, виснажений ночею без сну, бичуванням та втратою крові, Ісус бере на Свої зранені рамена важкий дерев’яний Хрест. Він вирушає вулицями Єрусалима на Голгофу. Кожен крок завдає Йому невимовного болю, хрест б’є по роздертій спині, Він падає на кам’янисту дорогу. І скрізь, де Він проходить, Він залишає за собою кривавий слід нашого спасіння. Ця Кров, що капає на землю єрусалимських вулиць, стає силою для самого Ісуса, щоб піднятися і йти далі до кінця. Вона є також нашою єдиною опорою в небезпеках і труднощах нашого життя. Коли ми падаємо під вагою своїх життєвих хрестів — через хвороби, зради, фінансові труднощі чи втрату близьких — Кров Христа є тією надприродною Силою, яка піднімає нас, зміцнює наші слабкі коліна і дає мужність продовжувати шлях. 

5. РОЗІП’ЯТТЯ І СМЕРТЬ ІСУСА 
Та один з вояків проколов Йому списом бік. І потекла негайно ж кров — і вода (Йоан 19, 34). Крове Христа, на хресті пролита, спаси нас. НА ВЕРШИНІ Голгофи Ісуса розпинають. Залізні цвяхи пробивають Його руки і ноги, і з цих нових ран починає рясно виливатися Кров. Протягом трьох годин Христос висить на Хресті у страшних муках, молячись за Своїх катів. Після Його останнього подиху, коли Він віддає духа Отцеві, римський сотник пробиває списом Його бік. Зі святого Серця Спасителя витікає Кров і вода — символ народження Церкви та Святих Таїнств. На Хресті Кров Христа проливається до останньої краплі. Це повне, тотальне самовіддання Бога ради людини. Жертва довершена, завіса храму роздерлася навпіл, стіна гріха між Богом і людством зруйнована. Кров, пролита на Хресті — це найвища точка Божого об’явлення світу. Вона є джерелом нашого повного відкуплення.