У цій катехизі запрошуємо до роздумів про те, хто такі є "блаженні миротворці", про яких у нагірній проповіді говорить Ісус. Разом з о. Григорієм Рассоленком, духівним наставником Вищої Духовної семінарії у м.Ворзелі Київсько-Житомирської дієцезії РКЦ, розберемося у значенні та походженні слова "мир" та задумаємося, хто може назвати себе "синами Божими".
"Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться." (Мт.5:9)
"Якщо хочеш бути миротворцем, спочатку маєш примиритися із собою, знайти мир в собі, - говорить о.Григорій, - а для цього ми маємо бути чистими серцем і побачити Бога, тоді зможемо нести мир іншим". Один із Отців Церкви Серафім Саровський сказав: "Знайди мир і тисячі навернуться". Відсутність миру не є присутність війни. Мир починається всередині людини.
Ісус говорив до нас арамейською мовою. Слово "мир" єврейською звучить як шалом. Коли Ісус Христос Воскрес, він вітає учнів цими слова: "Мир вам!", або "Шалом алейхем!". Для нас мир означає відсутність війни або сварок. Для євреїв слово мир означало бажання спасіння і одвічного щастя. "Якщо ви хочете мати з нами мир, ви маєте прийняти нашу релігію, - згадує єврейські закони священник. - Аж до приходу Ісуса був важкий час для народів, вони мали або приймати культи різних божків, або боротися війною задля життя. Євреї не були в союзі з єдиним Богом."
Спасіння передбачає прощення гріхів, бо гріх є перешкодою, що живе у стані бунту. Мир можливий лише тоді, коли ми поєднані з Богом. Бути з Богом означає бути в мирі: не відкладати сповідь, жити у стані чистого сумління. Покаяння допомагає визнати гріх. "Охрещені живуть у союзі, який Ісус склав на хресті з Богом Отцем. Він знищив "перегородку", яка відділяла нас від Бога, - зауважує отець Григорій, - люди були розділені. Ісус Христос поєднав нас з Богом, він сам є нашим миром, його присутність у нашому житті дарує мир". Пояснюючи хто є сини Божі "..бо вони синами Божими назвуться."(Мт.5:9), священник говорить про того, хто приймає спадок: тоді ми можемо називатися синами Божими, коли пізнаємо, що можемо самі бути миротворцями.
У десятій катехезі циклу «Людина на межі між Богом та безоднею» отець Віталій Козак розмірковує над небезпечним прагненням людства знайти сильного рятівника, який наведе порядок у часи хаосу та страху. На прикладі роману «Дюна» Френка Герберта священик показує, що навіть обраний і харизматичний лідер може привести не лише до надії, але й до фанатизму, війни та руйнування.
13 травня — дата, яка символічно об'єднує португальське селище Фатіма, площу Святого Петра у Ватикані та долю сучасної України. Чому замах на Папу Йоана Павла ІІ та агресія Росії проти України мають спільне метафізичне коріння? У цій статті, заснованій на катехезі отця Романа Лаби, ми розглядаємо «помилки Росії» не лише як політичну ідеологію, а як глибоку духовну патологію — «абортивну ментальність», що намагається знищити суб’єктність цілих народів.
Що єднає земну й небесну Церкву? Чому святі, будучи в Небі, можуть випрошувати благодаті для нас? Отець Міхал Бранкевич, духівний наставник дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater», продовжує цикл катехиз про сопричастя Святих, яке допомагає нам вірити у вічне життя, та у цій програмі знайомить із трьома станами Церкви.
У програмі "У ваших намірах" говоримо про дітей як невинних чистих свідків, які мають дар бачити і чути світ без раціонального підходу до дійсності, разом з о.Міхалем Бранкевичем, духівним наставником дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater» . Священник зауважує: "Віру у надприродню дійсність дитина сама собі не може придумати. Простота дитини дозволяє засоромитися усім розумним і мудрим людям цього світу. Діти передають правду про сучасний світ".
Гілберт Кійт Честертон у свої книзі "Вічна людина" звертається до тих, хто має можливість відкрити "розумність віри" і побачити перспективу життя. Отець Віталій Храбатин, референт Пасторально-міграційного відділу Патріаршої курії, запрошує до роздумів про дім і шлях віри на основі книги англійського письменника.