"Ми переживаємо час досвідчення наших гріхів, як Марія переживала під хрестом розп'яття Ісуса. Діва Марія не втратила надію, дозволивши Богу щоденно вести себе через слухання і шукання Бога на землі," - говорить в катехизі с. Каміла Кармалюк, настоятелька Вікаріату Згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії в Україні.
Звертаючись до Діви Марії, як до матері, Папа Франциск додав до Лоретанської літанії заклик: "Мати надії, молись за нас". Мати - це та, яка має відкрите серце на прийняття життя, народжує, виховує, служить, опікується дитиною та вірно триває з дитиною до кінця земного життя й у вічності. Першим кроком слухняності матері є слово "так", яке кожна жінка має спочатку сказати у своєму серці, як сказала на благовіщення Діва Марія. Слухати в Біблії означає відгукнутися на Боже натхнення і Божі слова.
Головні риси материнства - любов, турбота і захист - є проявом надії. "Марія, як мати, не падає духом і не нарікає, тому що черпає головні риси в Бога. А що діється з нашим материнством?", - пропонує нам задуматися с. Каміла не лише про фізичний, але й духовний зв'язок, дивлячись на Діву Марію, яка є повна слухняності і проймається Словом Божим, роздумуючи в серці своєму. Бог наділив кожну жінку природою материнства, в якій існує надія, що триває і не закінчується.
"А при хресті Ісусовім стояли його мати, сестра його матері, Марія Клеопова та Марія Магдалина" (Йн 19:25). С. Каміла звертає нашу увагу, що Марія саме стояла під хрестом. Вона була повна надії і тривала в ній, дозріваючи у вірі, що Господь є вірний тому, що сказав: життя не має кінця, воно є вічне. Марія завжди вірно присутня там, де потрібно тримати "запаленою свічку", як образ надії в місцях темряви й туману.
"Люди звинувачували Людовика за те, що він був занадто побожним королем", - про святість короля Франції, яка не є випадковою, а формувалася протягом життя виголошує у катехизі о.Віктор Дешук, вікарій парафії Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у м.Києві.
Кустош Національного Санктуарію Матері Божої з гори Кармель, що в Бердичеві, монах-кармеліт Віталій Козак продовжує цикл програм “Антропологія святої Едити Штайн”. У цій катехезі священник говорить про спільноту віри, тобто Церкву. У загальному контексті цієї науки отець Віталій розглядає Її як родину Божих дітей.
У продовження циклу катехиз про зцілення у Дарах Святого Духа сьогодні торкнемося таких емоційних наслідків війни, як скорбота та відчуття провини. Отець Юрій Зелінський, брат-капуцин, душпастир парафії Св.Йосифа у м.Дніпро запрошує нас бути ласкавими до себе, шукати та приймати підтримку, коли вона нам потрібна, а також проживати емоції та уміти розпізнавати хибну провину.
У програмі "У ваших намірах" роздумуємо разом із братом-францисканцем о.Андрієм Немченко над чеснотами Святого францисканця Максиміліана Марія Кольбе, який віддав своє життя у таборі Освенциму за мирянина-чоловіка - батька, якого вдома чекали дружина та діти.
Як виглядало би твоє життя без страху? Що є для тебе противагою йому? Про те, як навчитись проганяти страх та жити у досконалій любові - у катехизі від о.Романа Братковського, священника Донецького екзархату та лідера Харизматичної спільноти "Галілея".