"Марія є під хрестом як "співвідкупителька" світу, завжди залишаючись біля Христа", - в катехизі про Діву Марію як матір страждальну говорить о. Матеуш Годек, директор катехитичної школи Харківсько-Запорізької дієцезії, викладач в Інституті релігійних наук ім. Томи Аквінського, настоятель парафії Архангела Михаїла в м. Павлоград.
Під час Великого посту ми переживаємо Хресну дорогу, на якій близько Ісуса завжди є Марія. Часто, особливо в наш час, коли переживаємо війну, можемо ставити запитання: "Чому людина страждає?", "Чому Бог це допускає?" Страждання - це наслідок первородного гріха. Людина страждає, коли приймає неправильне рішення або кривдить іншу людину. Ми можемо думати, що Бог має якийсь план, тому допускає таке страждання. Але, зустрічаючи людину, яка страждає, не завжди просто підібрати слово, яке заспокоїть. Кожне страждання - це таємниця, що дає нам простір довіритися Богу і пережити важкі періоди з Ним, а не наодинці. Якщо людина переживає страждання разом з Ісусом Христом, воно має велику ціну, бо дає можливість жертвувати своє страждання за іншого або як покуту. Марія є поряд з Ісусом, коли він бере свій хрест, коли учні залишили Його, коли Ісуса розпинають на хресті. Марія є під хрестом як "співвідкупителька" світу, завжди залишаючись біля Христа. Через Марію Церква дає нам приклад людини, яка не відходить від Бога. Серце Марії завжди є біля свого Сина. Марія - та, яка розуміє наші страждання, і ми можемо звертатися до неї в молитві.
У катехезі на «Радіо Марія» сестра Люцина та отець Станіслав Свурка розкривають глибоку сутність молитви на вервиці. Вони пояснюють, чому розарій — це не механічна рутина, а жива споглядальна молитва разом із Пресвятою Богородицею, яка перетворюється на джерело сили, миру та Божої благодаті у щоденних випробуваннях.
Як людина втрачає моральні орієнтири? Як зберегти совість там, де правила замінюють правду? Чи можуть слова стати інструментом ідеологічної маніпуляції та моральної деформації людини? Відповіді на ці питання шукаємо разом з босим кармелітом о. Віталієм Козаком у програмі “Катехиза”.
У четвертій катехезі циклу «Псалом до душі» Михайло Сорокін роздумує над покутним псалмом 51. Автор розповідає про реалії Давида, псалмоспівця, у яких важких гріхах він перебував. Також зосереджує свою увагу на Божому милосерді, яке виходить на зустріч грішникові та завжди є більшим за сам гріх.
Отець Григорій Рогацький зосередився на словах зі Святого Письма "Я милосердя хочу, а не жертви" Мт.9,13. Катехит пояснює, що ж означає давати та приймати дар та хто є моїм ближнім .
Отець Віталій Храбатин продовжив ділитись зі слухачами життєвою філософією Гілберта Кім Честертона. Цього разу катехит зосередився на думках письменника про навернення. Сам Честертон був конвертитом, тобто у дорослому житті навернувся до християнства.