"Марія є під хрестом як "співвідкупителька" світу, завжди залишаючись біля Христа", - в катехизі про Діву Марію як матір страждальну говорить о. Матеуш Годек, директор катехитичної школи Харківсько-Запорізької дієцезії, викладач в Інституті релігійних наук ім. Томи Аквінського, настоятель парафії Архангела Михаїла в м. Павлоград.
Під час Великого посту ми переживаємо Хресну дорогу, на якій близько Ісуса завжди є Марія. Часто, особливо в наш час, коли переживаємо війну, можемо ставити запитання: "Чому людина страждає?", "Чому Бог це допускає?" Страждання - це наслідок первородного гріха. Людина страждає, коли приймає неправильне рішення або кривдить іншу людину. Ми можемо думати, що Бог має якийсь план, тому допускає таке страждання. Але, зустрічаючи людину, яка страждає, не завжди просто підібрати слово, яке заспокоїть. Кожне страждання - це таємниця, що дає нам простір довіритися Богу і пережити важкі періоди з Ним, а не наодинці. Якщо людина переживає страждання разом з Ісусом Христом, воно має велику ціну, бо дає можливість жертвувати своє страждання за іншого або як покуту. Марія є поряд з Ісусом, коли він бере свій хрест, коли учні залишили Його, коли Ісуса розпинають на хресті. Марія є під хрестом як "співвідкупителька" світу, завжди залишаючись біля Христа. Через Марію Церква дає нам приклад людини, яка не відходить від Бога. Серце Марії завжди є біля свого Сина. Марія - та, яка розуміє наші страждання, і ми можемо звертатися до неї в молитві.
У ранковій катехезі отець Вальдемар Павелець говорить про об’явлення Богородиці — в Люрді, Фатімі та Меджугор’ї — та про один незмінний заклик Марії: молитися і слухати Ісуса Христа.
У дев’ятнадцятій катехезі циклу «Людина між Богом і безоднею» отець Віталій Козак роздумує про внутрішній простір свободи та людей, які, втративши свободу зовнішню, не дозволили зламати свою совість, віру й здатність чинити добро. Чи може людина залишатися вільною посеред тиску, ув’язнення та найжорстокішої системи?
Ця катехиза єпископа Віталія Скомаровського пропонує глибокий погляд на духовні виклики війни в Україні. Замість пошуку простих відповідей на питання про причини страждань, владика розкриває справжню природу патріотизму та сили молитви, яка діє через віру та любов, а не через зовнішні форми чи «магічні» ритуали. Єпископ пояснює концепцію держави як «спільного дому» та наголошує на важливості подолання радянської ментальної спадщини через активне громадянське служіння та повагу до права.
А для чого ти використовуєш свій язик? Чи дозволяють твої слова не ранити та не руйнувати іншого? Отець Міхал Бранкевич, духівний наставник дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater» поділився в програмі "У ваших намірах", для чого Бог дав нам язик, застерігаючи бути обережним у виказуванні власних слів як емоційну реакцію у відповідь на почуті слова іншого.
Гумор - це форма свободи. Як продовжувати жити, пам'ятаючи, що Бог дає надію і є причиною нашої радості. Сестра Тетяна Богославець зі Згромадження Сестер Служниць Святого Духа виголосила катехизу про користь сміху, заохочуючи до гумору та жартів, що єднають і показують життєстійкість, щоб пережити непростий час війни.