"Марія є під хрестом як "співвідкупителька" світу, завжди залишаючись біля Христа", - в катехизі про Діву Марію як матір страждальну говорить о. Матеуш Годек, директор катехитичної школи Харківсько-Запорізької дієцезії, викладач в Інституті релігійних наук ім. Томи Аквінського, настоятель парафії Архангела Михаїла в м. Павлоград.
Під час Великого посту ми переживаємо Хресну дорогу, на якій близько Ісуса завжди є Марія. Часто, особливо в наш час, коли переживаємо війну, можемо ставити запитання: "Чому людина страждає?", "Чому Бог це допускає?" Страждання - це наслідок первородного гріха. Людина страждає, коли приймає неправильне рішення або кривдить іншу людину. Ми можемо думати, що Бог має якийсь план, тому допускає таке страждання. Але, зустрічаючи людину, яка страждає, не завжди просто підібрати слово, яке заспокоїть. Кожне страждання - це таємниця, що дає нам простір довіритися Богу і пережити важкі періоди з Ним, а не наодинці. Якщо людина переживає страждання разом з Ісусом Христом, воно має велику ціну, бо дає можливість жертвувати своє страждання за іншого або як покуту. Марія є поряд з Ісусом, коли він бере свій хрест, коли учні залишили Його, коли Ісуса розпинають на хресті. Марія є під хрестом як "співвідкупителька" світу, завжди залишаючись біля Христа. Через Марію Церква дає нам приклад людини, яка не відходить від Бога. Серце Марії завжди є біля свого Сина. Марія - та, яка розуміє наші страждання, і ми можемо звертатися до неї в молитві.
До аналізу антропологічної проблематики початкового сотворення, як основного і первинного дару, у продовження циклу катехиз "Чоловіком і жінкою сотворив їх" запрошує о.Олександр Кушта, пресвітер місії Ad gentes у м.Вінниця.
Щоби виявити Христові нашу взаємну любов, спочатку ми повинні намагатися якнайкраще Його пізнати. Це відбувається через читання з вірою Святого Письма і роздуми з любов’ю. І в цьому Марія є для нас взірцем, як сказано про Неї: «Марія ж зберігала всі ці слова, беручи до свого серця» (Лк 2,19).
Перед своєю смертю Ісус Христос дав нам два великі подарунки: своє Тіло і свою Кров у Пресвятому Таїнстві Євхаристії, а також свою Матір. У Святому Причасті ми приймаємо Тіло, яке Ісус отримав від Марії. Тому не може бути жодного протиставлення справжньої любові до Марії і літургійно-євхаристійної побожності.
Христос прийшов, щоби віддати своє життя як викуп за всіх. Своєю кривавою смертю на Хресті Він вирвав нас із жорстокого рабства сатани і відкрив нам ворота раю. Нехай Страждальна Мати, яка під Хрестом спостерігала за жертвою свого Сина, ніколи не дає нам забути, якою дорогою ціною ми викуплені.
Од віку прихована невидима Божа любов видимо проявилася в Ісусі Христі. Хто спроможний дослідити цю таємницю? Просімо Матір Прекрасної Любові, щоб Вона допомогла нам пізнати любов Христа, яка перевищує усяке знання.
Слова зі святого Письма: «Я вічним коханням тебе покохав,
тому милість тобі виявляю!»