"Марія є під хрестом як "співвідкупителька" світу, завжди залишаючись біля Христа", - в катехизі про Діву Марію як матір страждальну говорить о. Матеуш Годек, директор катехитичної школи Харківсько-Запорізької дієцезії, викладач в Інституті релігійних наук ім. Томи Аквінського, настоятель парафії Архангела Михаїла в м. Павлоград.
Під час Великого посту ми переживаємо Хресну дорогу, на якій близько Ісуса завжди є Марія. Часто, особливо в наш час, коли переживаємо війну, можемо ставити запитання: "Чому людина страждає?", "Чому Бог це допускає?" Страждання - це наслідок первородного гріха. Людина страждає, коли приймає неправильне рішення або кривдить іншу людину. Ми можемо думати, що Бог має якийсь план, тому допускає таке страждання. Але, зустрічаючи людину, яка страждає, не завжди просто підібрати слово, яке заспокоїть. Кожне страждання - це таємниця, що дає нам простір довіритися Богу і пережити важкі періоди з Ним, а не наодинці. Якщо людина переживає страждання разом з Ісусом Христом, воно має велику ціну, бо дає можливість жертвувати своє страждання за іншого або як покуту. Марія є поряд з Ісусом, коли він бере свій хрест, коли учні залишили Його, коли Ісуса розпинають на хресті. Марія є під хрестом як "співвідкупителька" світу, завжди залишаючись біля Христа. Через Марію Церква дає нам приклад людини, яка не відходить від Бога. Серце Марії завжди є біля свого Сина. Марія - та, яка розуміє наші страждання, і ми можемо звертатися до неї в молитві.
Які настанови маємо втілити задля добрих плодів у новому році Господньому та що означає вшанування Пресвятого Серця? Про початок року 2026, присвяченого Римо-Католицькою Церквою Серцю Ісуса Христа в Україні поділився в ефірі єпископ помічник Києво-Житомирської дієцезії Олександр Язловецький.
30 січня минає чотири роки від призначення отця Павла Вишковського настоятелем костелу Святого Миколая. За цей час парафія пройшла непростий, але плідний шлях, на якому чітко видно дію Бога. У розмові в програмі «Не випадково!» отець Павло ділиться тим, як Господь провадив його у служінні на благо спільноти, якою є його особиста молитва та що стало вирішальним у процесі передачі приміщення костелу парафії після понад тридцяти років боротьби - на користування упродовж наступних 50 років.
"Любов - це атмосфера, у якій ми були сотворені і до якої покликані. Зробімо все, щоб наша молитва стала справжньою зустріччю з Господом Богом", - о. Віктор Матушевський, екзорцист Київсько-Житомирської дієцезії, настоятель парафії Христа Царя Всесвіту у м.Києві.
Про ознаки зустрічі з Христом розповідає священник-єзуїт, реколекціоніст, духівник спільнот багатодітних матерів в Україні, співзасновник та викладач школи духовного проводу "Єлеазар" (смт. Брюховичі), працівник єзуїтського психологічно-духовного центру "Простір надії" (м. Чернівці), отець Михайло Станчишин.
"Не дати дияволу знищити Божий образ в нас, - закликає о.Олександр Халаїм, директор Реабілітаційного центру святого Івана Павла ІІ у Шаровечці на Хмельниччині, - пам'ятати на кожен день, що у кожному нашому кроці є присутуній Господь, і ми маємо діяти та пройти увесь шлях з гідністю, навіть коли війна намагається усе стерти".