Медіатравма людини. Як ми руйнуємо своє життя через ЗМІ та інтернет.

Медіатравма - це вид вторинної травматизації особи, коли вона не є свідком події в реальності, а бачить ситуацію по телебаченню чи в інтернеті. Тут інформаційний контент (новини, фільми, ток-шоу, соцмережі тощо) є причиною травмування психіки людини. Про причини та наслідки медіатравми, інформаційну гігієну людини розповідає психологиня Ольга Плетка.

Вторинна травматизація поділяється на три типи:

1. Травма свідка. Коли людина бачить подію, але участі в ній не приймає. В такому випадку зберігаються чіткі спогади (близько 85%) до яких учасник події в уяві додає деталі (близько 15%) для більш цілісної картини.  

2. Травма слухача. У цьому випадку людина до ситуації не має відношення, але слухає подробиці та бачаить емоції від учасника події. В такому випадку особа до почутої інформації додає свої уявлення та емоції.

3. Травма глядача. Медіатравма. Коли людина бачить відрізок події з інтерпретаціями журналіста, диктора чи учасника події. Основним джерелом медіатравми є ЗМІ, пропаганда, інтернет маркетинг та рекламні технології.


МЕДІАТРАВМА серед вторинних травматизацій найбільш небезпечна. Людина, яка подивилася відео\фото жахіть переживає уявну трагедію навантажуючи та травмуючи себе. Справа в тому, що повтор медійної інформації відкладається в нашій психіці окремими файлами.

Вторинна травматизація може піднімати ряд руйнівних емоцій: обурення, провина, гнів, страх, безпорадність, безсилля, сором. При переживанні трагедії відчувати ці емоції нормально, адже згодом психіка витісняє з пам'яті травматичну подію. Але  наслідки цих почуттів можуть далі руйнувати особу у вигляді: смутку, туги, сліз, панічних атак, психосоматичних розладів, головного болю...

При медіатравмі людина не може відділити новини від себе. Тут подія стає життям людини і може травмувати. 

Люди які читають новини по різному бачать реальність та переживають різні відчуття на відміну від тих, які створюють медіаконтент.

Після перегляду новин з'являється безпорадність - тобто людина не може відділити реальність від медіа. 

Парасоціальні стосунки - це життя в уявному світі та уявних стосунках після перегляду, наприклад, серіалу, мелодрами.

Новини розширяють нашу біду. Замісь того, щоб мені зрозуміти, як діяти в умовах війни та зробити певні кроки безпеки людина починає лякати себе та сіяти паніку. Тобто вона вже демонструє симптоматику посттравматичного розладу перебуваючи далеко від війни, в безпеці.

ЩО РОБИТИ?
Тут важливе критичне мислення та інформаційна гігієна. Не потрібно сидіти постійно перед екраном, а розуміти, що життя продовжується і нам потрібно виконувати необхідні справи тут і зараз, а не страждати. 

Щоб залишатися здоровим в умовах війни важливо розуміти, що життя триває - воно не зупиняється, але набуває іншої якості. Забезпечте себе інформаційною гігієною - обмежте перегляд новин, виберіть одного коментатора чи експерта, поставте собі обмеження. Дуже важливо перебувати в реальності, а не жити в уяві. 
Потрібно розуміти, що сьогодні в пріорітеті збереження мого життя. 

Вирішіть: Скільки мені дивитися? Кого мені слухати? Що робити, щоб зберегти життя?

Людина, яка пережила страшну подію щось із неї виносить, щось корисне для свого життя. Травма має перерости в зростання. В іншому випадку травма прогресує та призводить до інших травмувань. Людина має контролювати життя та планувати, що робити першому,другому, третьому варіанті розвитку подій.

Коли люди постійно слухають новини то може з'явитися залежність. У такому випадку в організмі виробляється дофамін. Це коли людина бачить бомбардування, але тішиться, що у неї все гаразд. 

Пам'ятайте, що війна має початок і кінець. Не бійтеся звертатися про допомогу. Ви у себе в житті один-однесенький. Коли просимо про допомогу то це не про слабкість, це про силу.

Коли людина слухає астрологів, містиків то вона опускається до 5-7 річного віку коли дитина тяжіє до містичного. В такому випадку особа слухає не фахівців, а чарівників через яких перебуває в майбутньому, якого не існує, як і минулого. Важливо повертатися в реальність та ставити собі запитання.

Потурбуйтеся про себе, про якість свого життя, бережіть себе