Миколай Чарнецький — один з новочасних блаженних, яких породила багатостраждальна українська земля

Як відомо, свій останній спочинок блаженний Миколай Чарнецький (14 грудня 1884–2 квітня 1959) — монах-редемпторист, єпископ, місіонер, новомученик — знайшов у місті Львові. Та незважаючи на це, більша частина життя єпископа-святця минула поза Львовом. Народився і виріс він на теренах сучасної Івано-Франківщини (рідне село блаженного Семаківці належить до Коломийської єпархії УГКЦ), упродовж шести років навчався у Римі. Опісля дев’ять років присвятив викладацькій праці та духовній опіці над вихованцями семінарії у Станіславові, що зрештою привело молодого й спраглого до духовної досконалості ієрея у згромадження редемптористів (Чин Найсвятішого Ізбавителя), отці та брати якого ще перед Першою світовою війною взялися служити для українців Галичини. 
В лавах редемптористів отець Чарнецький виявив себе добрим місіонером, проповідником, реколектантом, сповідником, педагогом. Заразом виконував обов’язки соція новиків, префекта студентів і братів, провінційного дорадника, магістра. «Великий подиву гідний святий. Досконалий монах — священик і апостол» — охарактеризував його о. Ричард Костенобль, ЧНІ (1885–1975). 
1926 р. розпочалася тринадцятирічна місія отця Миколая за «сокальським кордоном», у розпалі якої, 8 лютого 1931 р. його висвячено на єпископа (апостольського візитатора) для католиків східного обряду Волині й Полісся. Владика Чарнецький — перший редемпторист Львівської віце-провінції, піднесений до такого сану. Настільки високо у Церкві оцінюють місіонерський хист безстрашного подвижника унії на східних теренах! 9 жовтня 1939 р. тодішній глава Української Греко-Католицької Церкви митрополит Андрей Шептицький (1865–1944) іменує єпископа Миколая екзархом для Волині і Полісся. Втім війна та нові порядки, встановлені більшовицькими «визволителями», позбавили ревного душпастиря можливості сповнювати свій батьківський обов’язок на ввірених йому теренах, а невдовзі і сам він на довгі одинадцять літ опинився далеко від рідної домівки, за колючим дротом сталінського ГУЛАГу…